Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №308/1864/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/1864/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Ставичного П.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_1 30.01.2026 о 02 год 30 хв м. Ужгороді по проспекту Свободи (40-річчя Жовтня), 51 керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9. а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «ДРАГЕР», результат 2,54 % проміле.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Заяви та клопотання.

12.02.2026 захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокатом Мариною В.Г., подано до суду клопотання, в якому просить передати справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на розгляд до Володимирецького районного суду Рівненської області.

31.03.2026 захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокатом Ставичним П.І. подано до суду клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

03.04.2026 захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокатом Ставичним П.І., подано до суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №578935 від 30.01.2026.

У поданих запереченнях захисник зазначає, що з долученого до протоколу відеозапису з нагрудних камер працівників поліції (період часу 30.01.2026 з 02:44:23) вбачається порушення пункту 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.

Зокрема, під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було належним чином роз`яснено її права, передбачені статтями 55, 56, 59 Конституції України. Водночас при формальному роз`ясненні прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, один із працівників поліції своїми вказівками та розмовою відволікав ОСОБА_1 від можливості належним чином ознайомитися зі своїми правами, зокрема з правом відмовитися від надання показань чи пояснень щодо себе, що свідчить про недотримання вимог зазначеної Інструкції.

Крім того, у порушення пункту 11 Інструкції ОСОБА_1 не було повідомлено про строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначені ст. 277 КУпАП.

Також захисник посилається на положення п. 5 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, відповідно до яких відеофіксація з використанням портативних відеореєстраторів повинна здійснюватися безперервно з моменту початку виконання службових обов`язків до їх завершення, за винятком випадків особистого приватного становища поліцейського.

Водночас із досліджених відеозаписів встановлено наявність значних проміжків часу без відеофіксації, а саме: з нагрудної камери працівника поліції ОСОБА_2 : з 02:31:39 по 02:45:01; з 02:45:01 по 02:47:27; відсутня відеофіксація протягом 35 хвилин 28 секунд (з 02:47:27 по 03:22:55); з 03:22:55 по 03:25:03; з нагрудної камери працівника поліції Макар І.І.: з 02:32:03 по 02:45:02; з 02:45:02 по 02:46:26; відсутня відеофіксація протягом 36 хвилин 10 секунд (з 02:46:26 по 03:22:36); з 03:22:36 по 03:33:54.

Крім цього, як вбачається з відеозапису від 30.01.2026 (02:43:21–02:43:40), після повідомлення про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 висловив незгоду з результатами проведеного огляду. Також на запитання працівника поліції щодо вживання алкогольних напоїв протягом доби (02:37:37) повідомив про вживання енергетичних напоїв.

З подальших відеозаписів (зокрема, з 03:25:03) вбачається неодноразове висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатами огляду. Водночас, незважаючи на це, працівниками поліції жодного разу не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, що свідчить про недотримання встановленої законом процедури проведення огляду.

З огляду на викладене, захисник вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Позиції учасників справи.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не прибув, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся, але причин неявки суду не повідомив.

Однак слід урахувати, що представництво інтересів останнього здійснюється адвокатом Ставичним П.І., який в судовому засіданні провадження по справі просив закрити з підстав, викладених у заперечення від 03.04.2026.

Щодо клопотання сторони захисту про направлення матеріалів адміністративної справи до суду по місцю проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності

Відповідно до ч. 1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Частиною 2 статті 276 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80,81,121 - 126,127-1- 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Тобто ст.276 КУпАП передбачає, що за загальним правилом справи розглядаються судом за місцем вчинення правопорушення та одночасно передбачає альтернативну підсудність можливість їх розгляду за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» №11 від 11.06.2004р., у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч.2 ст.276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення вирішується відповідним органом внутрішніх справ.

Таким чином, уповноважена особа патрульної поліції визначила розгляд справи про адміністративне правопорушення за місцем вчинення правопорушення в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області, враховуючи, що доцільності розгляду справи за місцем реєстрації правопорушника не встановлено, з метою забезпечення строків розгляду справи, адміністративний матеріал має розглядати саме той суд, до якого надійшов відповідний протокол.

Враховуючи наведені положення ст. 276 КУпАП, які не покладають обов`язку на суд направляти адміністративну справу для розгляду до суду за місцем проживання порушника, суддя постановляє відмовити у задоволенні клопотання про направлення справи для розгляду за місцем його проживання у зв`язку із недоцільністю та для забезпечення дотримання загальних принципів судочинства у справах про адміністративні правопорушення, зокрема охорона прав і законних інтересів громадян, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, які викладені в ст. 1 КУпАП.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 578935 від 30.01.2026, ОСОБА_1 30.01.2026 о 02 год 30 хв м. Ужгороді по проспекту Свободи (40-річчя Жовтня), 51, керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння було проведено зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці, за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатору «Drager» ARНК - 0032, показник якого після проведення тесту мав цифровий показник 2,54 % проміле алкоголю в крові.

При цьому винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обставини, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить обставини проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку.

Так, з дослідженого відеозапису вбачається, що під час використання спеціального технічного засобу — газоаналізатора «Drager» — було встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки за результатами проведеного тесту прилад зафіксував 2,54 проміле алкоголю, що відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є станом алкогольного сп`яніння.

Як вбачається з відеозапису, 30.01.2026 о 02:41 год. працівник поліції двічі запитав у ОСОБА_1 , чи згідний він з результатом тесту, на що останній двічі відповів ствердно, при цьому зазначив: «Я ж не отріцаю, що я цьо, пишить мені 130-ту».

Разом з тим, о 02:43 год. ОСОБА_1 почав просити почекати писати протокол та висловлювати заперечення щодо його складання, однак при цьому не заперечував результати проведеного огляду.

О 02:44 год. працівником поліції ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджується відеозаписом.

Доводи сторони захисту щодо нероз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених статтями 55, 56, 59 Конституції України, не заслуговують на увагу, оскільки останньому було роз`яснено права, які забезпечують базові гарантії реалізації права на захист. При цьому стороною захисту не наведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили, що нероз`яснення інших прав призвело до обмеження можливості реалізації права на захист або вплинуло на результати огляду на стан алкогольного сп`яніння чи інші докази у справі.

Відтак, зазначені обставини самі по собі не свідчать про недопустимість доказів чи відсутність складу адміністративного правопорушення.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість відеозапису з нагрудної камери поліцейського з підстав його нібито неперервності.

Як встановлено під час дослідження матеріалів справи, відеозапис містить повну та достатню інформацію щодо обставин, пов`язаних із виявленням ознак сп`яніння у водія, проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу — газоаналізатора «Drager», а також подальших процесуальних дій працівників поліції.

Суд враховує, що технічні особливості нагрудних відеореєстраторів передбачають здійснення запису окремими файлами обмеженої тривалості (орієнтовно до 15 хвилин), після чого автоматично формується наступний відеофайл. Відтак сам по собі поділ відеозапису на декілька фрагментів не свідчить про переривання фіксації події та не є підставою для визнання такого доказу недопустимим.

Щодо посилань сторони захисту на відсутність відеозапису у період часу з 02:47 год. до 03:22 год., суд зазначає таке.

Із досліджених відеозаписів вбачається, що до 02:46–02:47 год. зафіксовано всі ключові обставини події, а саме: встановлення ознак сп`яніння у водія, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оголошення його результату, висловлення особою своєї позиції щодо результатів огляду, роз`яснення процесуальних прав, складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання його ОСОБА_1 для підпису, від підпису якого останній відмовився.

Таким чином, відсутність відеофіксації у подальший проміжок часу не впливає на встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та не спростовує належність і допустимість досліджених доказів.

Відтак доводи сторони захисту в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 убачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9 (а) ПДР України.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлен о.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ураховуючи особистість, майновий стан та ступень винуватості ОСОБА_1 , характер та суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 221, 268, 280, 284, 287-291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Громадянина України ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі ч. 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, у порядку примусового виконання цієї постанови органу державної виконавчої служби стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в розмірі 34 000,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. ГОЛЯНА