Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №945/501/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/501/26

Провадження № 3/945/176/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколів Теребовлянського району Тернопільської області, громадянина України, непрацюючого, паспорт № НОМЕР_1 , орган, що видав - 4829, дата видачі - 16.10.2020 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873951 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873951, складеного 26 лютого 2026 року інспектором СЮП ВП МРУП ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції Орнацькою А.С., 26 лютого 2026 року об 11 годині 10 хвилин за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 ухилявся від належного виконання батьківських обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» щодо забезпечення належних умов проживання своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: не забезпечив дітям безпечні умови проживання за місцем проживання та штучно створив незадовільні побутові умови, внаслідок чого в оселі антисанітарні умови проживання, діти недоглянуті, брудні, хворі, відсутні належні умови місця харчування та загальних кімнат гігієни (ванна, туалет), відсутня електрика, в оселі холодно, що унеможливлює користування першонеобхідним доглядом. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 жодного разу не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив; про місце, день та час розгляду справи останній повідомлявся шляхом надсилання судових повісток у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, за зареєстрованим місцем проживання останнього, що зазначена у протоколі, а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до конвертів, що містяться в матеріалах справи, судові повістки про виклики у судові засідання не вручені та повернулися з причин «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 11-1, 15).

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «за відсутністю адресата за вказаною адресою» - є належно врученими.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Тож, ОСОБА_1 повідомлявся про слухання справи шляхом здійснення телефонограм за номером телефону, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення; відповідно до телефонограми секретаря судового засідання від 18.03.2026 року, останній повідомив, що з протоколом про адміністративне правопорушення згоден, вину свою визнає, просить суд розгляд справи проводити без його участі (а. с. 14).

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873951 від 26.02.2026 року підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання 26.02.2026 року відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873951 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, заяв про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки від нього до суду не надходило, беручи до уваги телефонограму секретаря судового засідання від 18.03.2026 року, за вказаних обставин, суд вважає за можливе, в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно припису ст. 8 КУпАП, особа яка вчинила, адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Приписами ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад).

Суб`єкт цього адміністративного правопорушення - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Крім того, ч. 1-4 ст. 155 СК України передбачено здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов`язків, тобто: здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства; ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1-2 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» , виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873951 від 26.02.2026 року, підписаним останнім без будь-яких зауважень; в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 зазначив, що з порушенням погоджується, зобов`язується поліпшити умови проживання (а. с. 1); рапортом інспектора Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції Орнацької А. від 26.02.2026 року (а. с. 2); письмовим пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 26.02.2026 року (а. с. 3); фототаблицею до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873951, виготовленою 26.02.2026 року за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 4); копіями свідоцтв про народження його синів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 6-7).

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, його майновий стан, визнання вини у вчиненому.

Так судом враховано, що в результаті вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не було спричинено шкідливих наслідків, як і не завдано значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам і свободам інших осіб. Судом також надано оцінку характеризуючим даним особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема тим обставинам, що ОСОБА_1 офіційно не працює, вину у скоєному порушенні визнав, зокрема, зобов`язався поліпшити умови проживання дітей, обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини, при яких було вчинене адміністративне правопорушення, враховуючи дані про особу, а також відсутність обтяжуючих обставин вчиненого правопорушення, ступінь вини останнього у вчиненому правопорушенні, його відношення до вчиненого, в сукупності, на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову, зокрема, про закриття справи, яка виноситься, крім іншого, при оголошенні усного зауваження.

За таких обставин, суд вважає за можливе у відповідності з вимогами ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, та на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП закрити провадження по цій справі.

Керуючись ст. 22, ч. 1 ст. 184, ст. 221, 252, 280, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оголосивши усне зауваження.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів.

Суддя І.В. Павленко