Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №442/8624/25 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №442/8624/25

Суддя: Коваль Р. Г.

Справа №442/8624/25

Провадження №2-о/442/139/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Коваля Р.Г.

з участю присяжних: Андріїв Н.М., Гернага О.І.

секретаря судових засідань Чолавін Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Меденицької селищної ради, особи щодо якої здійснюється розгляд заяви ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із заявою в якій просить визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є його мамою та призначити його її опікуном, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з мамою спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться на його утриманні і він здійснює за нею догляд. З 2022 року у матері, присутні розлади зі сторони психіки та поведінки, вона стала замкнутою та апатичною, майже перестала спілкуватися з рідними та близькими, весь час сидить або лежить мовчки, абсолютно перестала цікавитися навколишніми подіями, перестала дивитись телебачення, хоча до хвороби проводила весь свій вільний час перед телевізором. Його насторожувало її різке погіршення пам`яті - вона стала забувати звичні давно відомі їй речі та події, а з часом навіть не завжди впізнавала своїх знайомих та родичів, не пам`ятала фактів та подій зі свого життя, та його дитинства. Фізичний стан здоров`я матері також погіршився, зокрема вона була постійно обезсилена, повністю відмовилася від повсякденних домашніх справ та майже перестала самообслуговуватися на побутовому рівні, часто забувала поїсти чи випити ліки, скаржилася на постійні головні болі та запаморочення, шум у вухах та втрату рівноваги при ходьбі, а також на погіршення сну. Не зважаючи на постійне амбулаторне лікування та безліч проведених обстежень, стан здоров`я матері не покращувався, а психічні зміни ставали все більш помітними.

На даний час хвороба почала сильно прогресувати, і її захворювання призводить до того, що вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також потребує постійної сторонньої допомоги, догляду та контролю.

Оскільки він здійснюю фактичне опікунство над матір`ю, забезпечуючи реалізацією її законних особистих немайнових і майнових прав та інтересів, однак для оформлення опіки потрібно визнати матір недієздатною.

З метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів матері на законній підставі він змушений звернутися до суду із даною заявою.

Ухвалою судді від 14.11.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку окремого провадження.

24.11.2025 у даній справі призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії МОЗ України»(м. Львів вул. Кульпарківська, 95), провадження у справі зупинено.

02.03.2026 з Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» на адресу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області поступив висновок судово-психіатричного експерта № 211 від 16.02.2026 про проведення експертизи відносно ОСОБА_2

05.03.2026 ухвалою суду провадження у даній справі поновлено та призначено судовий розгляд.

В судове засідання, яке було призначено на 06.04.2026 заявника ОСОБА_1 не з`явився, однак від останнього поступила заява, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує та просить її задоволити.

Представник Виконавчого комітету Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення вимог заявника у поданій ним заяві не заперечив, при постановленні рішення покладається на розсуд суду.

Представник особи стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною та призначення опікуна ОСОБА_2 – адвокат Хамандяк Б.С. в судове засідання не з`явився, 06.04.2026 надав суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності та відсутності його довірительки, заяву підтримує просить її задовлити.

Крім того, 26.03.2026 заявник ОСОБА_1 подав суду заяву у якій просив долучити до матеріалів справи копію рішення виконавчого комітету Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про надання суду подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення опікуна та подання про можливість призначення його опікуном матері ОСОБА_2 .

У відповідності до вимог абз. 2 ч. 1 ст. 299 ЦПК України, з врахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та думки учасників справи, розгляд заяви проводиться у відсутності особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підставна та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Судом встановлено, щозаявник ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується його свідоцтвом про народженця Серія НОМЕР_1 від 12 березня 1992 року.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який виданий 11.11.2009, Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», номер витягу 24416191, ОСОБА_1 , є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Із представленого витягу з реєстру Меденицької територіальної громади № 2025/016410114 від 06.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Із представленого витягу з реєстру Меденицької територіальної громади № 2025/016410776 від 06.11.2025 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Проте, що у даному будинковолодіння є зареєстрованими заявник ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_2 стверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, які видані Виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області за № 192 від 06.11.2025.

Відповідно до Витягу з інормаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Даний витяг дійсний з 30.10.2025 по 30.10.2027.

Згідно з висновком № 211 від 16.02.2026 судово-психіатричного експерта, виданого Львівською філією судово-психіатричних експертиз ДУ „Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України”, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає стійким психічним розладом у формі органічного маячного розладу, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не здатна правильно сприймати обставини, які мають значення по справі та давати по них відповідні покази.

Відповідно до ч.1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Частиною 3 ст. 296 ЦПК України визначено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку, і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Відповідно до ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Згідно вимог ст. 41, 60 ЦК України, над недієздатною особою встановлюється опіка. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Водночас, відповідно до ч.5 ст. 63 ЦК України, фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

У постанові від 24 липня 2019 року, винесеній за результатом розгляду цивільної справи №545/3835/16-ц Верховний Суд зазначив, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Зібрані у даній цивільній справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною, оскільки такими доказами підтверджено, що в силу свого захворювання вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відтак, над нею слід встановити опіку.

Так як призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду, оскільки у такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а у даному конкретному випадку, забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою, то недієздатній ОСОБА_2 задля забезпечення повноцінного здійснення нею своїх прав, слід призначити опікуна.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України, так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому, із змісту норм ЦК України та ЦПК України також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна. Отже, призначення опікуна недієздатній особі на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Оскільки заявник ОСОБА_1 син ОСОБА_2 просить призначити його опікуном останньої, тобто надав на те свою передбачену у ст.63 ЦК України обов`язкову згоду, й при цьому обмежень, передбачених ст.64 ЦК України щодо призначення цього заявника опікуном, судом не було встановлено.

Рішенням виконавчого комітету Меденицької селищної ради від 20.06.2026 №48 затверджено подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над своєю матір`ю ОСОБА_2 .

З вказаного вище подання вбачається, що до виконавчого комітету Меденицької селищної ради надійшла заява від ОСОБА_1 щодо видачі подання опікунської ради виконавчого комітету Меденицької селищної ради про призначення його опікуном над своєю матір`ю ОСОБА_2 1969 року народження, у випадку визнання її Дрогобицьким міськрайонним судом недієздатним. Згідно висновку судово-психіатричного експерта ОСОБА_2 страждає хронічним стійким психічним розладом у формі органічного маячного розладу, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 проживає у будинку з усіма комунальними зручностями, є усі засоби для повноцінного проживання. ОСОБА_2 зареєстрована разом з своїи чоловіком, ОСОБА_1 , 1967 року народження, який тривалий час перебуває за кордоном, сином ОСОБА_1 , 1992 року народження, та дочкою ОСОБА_3 , 1990 року народження, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, які часто хворіють, та не взмозі здійснювати догляд з своєю матір`ю. Дане питання слухалось на засіданні опікунської ради виконавчого комітету Меденицької селищної ради 19.03.2026 року. Згідно ч.3 ст.237 ЦПК України, з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 , а також враховуючи ту обставину, що інших родичів, які мають змогу опікуватися нею, немає, опікунська рада виконавчого комітету Меденицької селищної ради вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над матір`ю - ОСОБА_2 у випадку визнання Дрогобицьким міськрайонним судом її недієздатною.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. Отже, призначення опікуна недієздатній особі на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

За таких наведених вище обставин справи вимоги заяви про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення недієздатній особі опікуна, підлягають до задоволення у повному обсязі.

За замістом ч.2 ст. 299 ЦПК України, усі судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною та, як наслідок, встановлення над недієздатною особою опіки та призначення їй опікуна, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 141, 200, 229, 247, 257, 258, 259, 263-265, 268, 295-300, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 – недієздатною.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Встановити строк дії даного рішення суду на два роки з моменту набрання ним законної сили.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Роз`яснити учасникам справи, що дане рішення суду не є безтерміновим, його дія обмежена у часі. Строк дії даного судового рішення може бути продовжено судом за відповідним клопотанням. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного даним судовим рішенням.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення рішення:06.04.2026.

Суддя Коваль Р.Г.

Присяжні: Андріїв Н.М.

Гернага О.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua