Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №309/3104/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 309/3104/25

Провадження № 2/331/718/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

01.04.2026

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Фісун Н.В.,за участю секретаря Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Чистяковської територіальної громади в особі Донецької військово-цивільної адміністрації, третя особа: Хустська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

26.08.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 .

Після її смерті залишилось спадкове майно - житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Наразі вона має намір успадкувати спадковий будинок, однак не має можливості реалізувати свої спадкові права, так як втрачені оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Позивач звернулася для оформлення своїх спадкових прав до державного нотаріуса Хустської державної нотаріальної контори Турчин В.Ф., але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю оригіналів документів на спадкове майно.

Просить визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами житловою площею 29,8 кв.м. (склад об`єкта нерухомого майна: житловий будинок літ. А, побутові будівлі і споруди: Б сарай, В сарай, Г сарай, Д кухня, №1-2 забор, ворота, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Фісун Н.В. від 02.10.2025 року позовну заяву залишено без руху.

21.10.2025 року ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя відкрито провадження по справі.

Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

У судове засідання позивач не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, по невідомій суду причині, про причини неявки не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, судовою повісткою з повідомленням.

Представник третьої особи у судове засідання повторно не з`явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази надані стороною вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 є донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12 липня1973 року, рішенням Торезького міського суду Донецької області від 01.02.2012 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 29.03.2025 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно - житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав їй на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 1995 року.

Постановою державного нотаріуса Хустської державної нотаріальної контори Турчин В.Ф., відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю оригіналів документів на спадкове майно.

Верховним Судом України, у абзаці 3 п. 23 Постанови Пленуму від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У постанові від 22.09.2021 року у справі №227/3750/19 Верховний Суд дійшов висновку, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Пунктами 2-4 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, у тому числі територіальною громадою міста Севастополя, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території. За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлюють порядок прийняття спадщини в разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, і надають право спадкоємцям реалізувати свої права щодо спадкового майна на території України в загальному порядку (стаття 11-1).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно частин 1, 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини 1 статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Положеннями статті 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на майно проводилася реєстраторами бюро технічної інвентаризації на підставі Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерство юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002року, який втратив чинність у зв`язку із прийняттям Наказу Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14 грудня 2012року «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна».

Так, згідно фотокопії договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого Костюченко Т.С., приватним нотаріусом м. Торез, Донецької області 03 липня 1995 року за реєстрованим № 2859 дійсно належав на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Отже, реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Згідно технічного паспорту Бюро технічної інвентаризації м. Торез, реєстровий номер 403житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами житловою площею 29,8 кв.м., складається : житловий будинок літ. А, побутові будівлі і споруди: Б сарай, В сарай, Г сарай, Д кухня, №1-2 забор, ворота.

До 01.01.2013 року державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані у місті Торез та зберігання інвентаризаційних справ здійснювалось Бюро технічної інвентаризації м. Торез.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, вся територія Горлівського району Донецької області з 07.04.2014 по теперішній час є тимчасово окупованою територією України.

Неможливість оформити право на спадщину у позасудовому порядку також підтверджено постановою державного нотаріуса Хустської державної нотаріальної контори Турчин В.Ф., відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю оригіналів документів на спадкове майно.

Крім того, згідно інформаційної довідки із спадкового реєстру №80957819 від 26.04.2025 року інформація у спадковому реєстрі щодо заповітів ОСОБА_2 відсутня.

Згідно інформаційної довідки із спадкового реєстру №80957829 від 26.04.2025 року інформація у спадковому реєстрі щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_2 відсутні.

Отже, встановлені у справі обставини виключають позасудовий спосіб врегулювання спору щодо набуття позивачем права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Суд наголошує, що спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.

Так, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Принцип ефективності закріплений у діючому ЦПК України, відповідно до правил статей 2, 5 якого застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

Європейський суд з прав людини, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06 вересня 2005року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine); «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоби його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення від 10 грудня 1996року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26 жовтня 2000року у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland) (рішення від 16 серпня 2013року у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine).

У постанові від 05 червня 2018року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на житловий будинок в порядку спадкування після смерті матері на тимчасово окупованій території України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивач дійсно позбавлений можливості оформити право на спадщину у позасудовому порядку з огляду на відсутність у нього оригіналів правовстановлюючих документів, а також неможливості отримати їх дублікат у зв`язку з тимчасовою окупацією території на якій знаходиться нерухоме майно.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а її цивільне право підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами житловою площею 29,8 кв.м. (склад об`єкта нерухомого майна: житловий будинок літ. А, побутові будівлі і споруди: Б сарай, В сарай, Г сарай, Д кухня, №1-2 забор, ворота, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Керуючись ст. ст.81, 258-259, 263-265, 268, 273,274-279,354 ЦПК України,ст.ст.1216-1261 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Чистяковської територіальної громади в особі Донецької військово-цивільної адміністрації, третя особа: Хустська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами житловою площею 29,8 кв.м. (склад об`єкта нерухомого майна: житловий будинок літ. А, побутові будівлі і споруди: Б сарай, В сарай, Г сарай, Д кухня, №1-2 забор, ворота, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13 квітня 2026 року.

Суддя Н.В. Фісун