Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №153/513/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

"14" квітня 2026 р. Справа153/513/26

Провадження3/153/193/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Гаврилюк Т.В. розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця село Буша Ямпільського району Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого інспектором прикордонної служби 1 категорії – групи моніторингу обстановки віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) молодшим сержантом, громадянина України, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №334253 від 21.03.2026, ОСОБА_1 під час особливого періоду та військового стану порушив правила несення прикордонної служби, а саме під час несення служби у складі прикордонного наряду «Прикордонний патруль» посиленого БпЛА, відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » о 23 годині 41 хвилині 04.03.2026 на перехресті доріг сполученням Могилів-Подільський – Ямпіль - Михайлівка (в`їзд до населеного пункту Михайлівка) здійснив пропуск автомобіля марки «Hyundai Santa Fe» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який у подальшому здійснював перевезення особи, яка мала намір незаконно перетнути державний кордон України, що проявилося у не здійсненні належної перевірки документів у осіб, які перебували у даному транспортному засобі, не проведенні детального огляду транспортного засобу та не вжитті необхідних заходів контролю за дотриманням прикордонного режиму, що призвело до порушення вимоги п. 2 г.3, п. 4 г. 1, п.5 г. 1, п.6 г.1, п. 6 г. 2, п. 7 г. 2, п. 12 г. 2, п. 9 г. 2, п. 19 г. 5, п.2 г. 3 розділу І Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України №1261 від 19.10.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1391/27836, статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС України, Головного управління державної служби України №330/151/809/434/146 від 05.07.2011, зареєстрованим в МЮУ від 27.07.2011 за №922/19660, підпункту 3 пункту 5 розділу ІІ правил етичної та доброчесної поведінки особового складу ДПСУ, затвердженого наказом МВС України №741 від 05.11.2024, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.11.2024 за №1733/43078.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №334253 від 21.03.2026 додано: письмові поясненні ОСОБА_1 від 21.03.2026; службову характеристику ОСОБА_1 ; копію посвідчення ОСОБА_1 ; висновок службового розслідування по факту можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими військовослужбовцями відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) від 20.03.2026 №02.2/44/26-Вн; копію наказу про призначення службового розслідування №454-АГ від 09.03.2026; копію повідомлення щодо можливих порушень №16.3.1/19297-26-Вих. від 06.03.2026; копію зведення №02.10/664; копію витягу з книги прикордонної служби; копію витягу з книги прикордонної служби впс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » розділ 2в; копію витягу з книги прикордонної служби віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; копії письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . ОСОБА_6 , копії робочих зошитів №126, №127; копію картки-наказу; копію робочого зошиту №143; копію службової характеристики ОСОБА_5 ; копію службової картки ОСОБА_5 ; копію службової характеристики ОСОБА_1 ; копію службової картки ОСОБА_1 ; копію службової характеристики ОСОБА_6 ; копію службової картки ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У ст.245 КУпАП вказано, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами по справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проаналізувавши зміст ст.ст.7, 254, 268, 279 КУпАП приходжу до висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування, повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Відповідно до п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Так, в порушення зазначених вище вимог, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: службова характеристика на ОСОБА_1 (а.с.4); копія витягу з книги прикордонної служби 2б (а.с.22); копія витягу з книги прикордонної служби впс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » розділ 2в (а.с.22 зворотній бік); копія витягу з книги прикордонної служби віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (а.с.23); копії письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ОСОБА_6 (а.с.23 зворотній бік-27); копія службової характеристики ОСОБА_5 (а.с.34); копія службової характеристики ОСОБА_1 (а.с.35 зворотній бік); копія службової характеристики ОСОБА_6 (а.с.37), не можуть бути належним та допустимими доказами, оскільки в таких відсутня дата складання та підписи.

Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №334253 від 21.03.2026 вказано, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2 г.3, п. 4 г. 1, п.5 г. 1, п.6 г.1, п. 6 г. 2, п. 7 г. 2, п. 12 г. 2, п. 9 г. 2, п. 19 г. 5, п.2 г. 3 розділу І Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України №1261 від 19.10.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1391/27836, статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС України, Головного управління державної служби України №330/151/809/434/146 від 05.07.2011, зареєстрованим в МЮУ від 27.07.2011 за №922/19660, підпункту 3 пункту 5 розділу ІІ правил етичної та доброчесної поведінки особового складу ДПСУ, затвердженого наказом МВС України №741 від 05.11.2024, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.11.2024 за №1733/43078.

Однак, вказані докази до протоколу не додано.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У справі «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У справі «Гайдашевський проти України» (рішення від 06.02.2025) ЄСПЛ визнав порушення ч.1 ст.6 Конвенції, оскільки, здійснюючи пошук доказів за власною ініціативою та засуджуючи заявника на їх підставі, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді. ЄСПЛ вказав, що апеляційний суд, який мав юрисдикцію розглядати як питання права, так і питання факту, провів слухання, але не викликав ні прокурора, ні працівника міліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Як наслідок, ніхто не підтримав обвинувачення проти заявника в судовому засіданні. Незважаючи на це, і незважаючи на те, що заявник стверджував про свою невинуватість у судовому засіданні, Апеляційний суд залишив у силі рішення суду про винуватість заявника. Апеляційний суд з власної ініціативи шукав ключові докази, які шкодять позиції обвинуваченого, і використав їх у своєму рішенні на противагу аргументам, наведеним захистом. Жодна інша сторона провадження не звернулася до суду з клопотанням про проведення таких запитів чи збирання доказів. З огляду на їх характер, обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності та безсторонності Апеляційного суду, виявлені у цій справі, не можуть розглядатися як сумісні зі статтею 6 Конвенції.

З огляду на зазначене, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 23 грудня 2005 року визнано правильною практику судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без дотримання вимог, передбачених ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Відповідно ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи та у зв`язку з тим, що докази неналежно оформлені, відповідно до вимог ч.2 ст.278 КУпАП, вважаю за необхідне адміністративний матеріал направити на доопрацювання.

Керуючись ст.278 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Повернути адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-18 КУпАП до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Т. В. Гаврилюк