Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №610/1445/25 — Балаклійський районний суд Харківської області

Суд: Балаклійський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Заява про відвід судді

Дата: 12 квітня 2026 р.

Справа: №610/1445/25

Суддя: Тімонова В. М.

Справа № 610/1445/25

Провадження № 3-зв/610/1/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Тімонова В.М., за участю секретаря судового засідання – Черепахи А.А., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Расулова К.Т. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Балаклія заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката Расулова Каюма Тулкіновича про відвід судді Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненка Володимира Миколайовича у справі №610/1445/25,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Балаклійського районного суду Харківської області перебуває адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 розподілена для розгляду судді Стригуненку В.М. (справа № 610/1445/25, провадження № 3/610/4/2026).

02.04.2026 захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокатом Расуловим К.Т. подано заяву про відвід головуючого у справі, в обґрунтування якої зазначив, що вказаний суддя 04.03.2026 по справі №610/457/26 ухвалив: « ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 ККУ, призначити йому покарання – штраф одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.». Відповідно до ст. 66 КК України суддя зазначив обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином суд констатував, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Посилаючись на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закон України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, вважає, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Стригуненка В.М.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Расулов К.Т. подану заяву про відвід судді Стигуненку В.М. підтримав повністю, просив її задовільнити та вказав, що суддя Стригуненко В.М. раніше здійснював розгляд кримінального провадження, за цією ж подією. Відповідно до ст. 66 КК України суддя зазначив обставину, що обтяжує покарання, а саме: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Отже, суд вже констатував, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння і для себе вже визначився з рішенням, тому вважає, що суддя Стригуненко В.М. не може розглядати справу №610/1445/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 вже брав участь у розгляді кримінального провадження за цією ж подією, і тому у судді вже існує сформована позиція.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у судовому засіданні участі не брав.

Розглянувши вищевказану заяву про відвід, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного:

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).

Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає поняття «відвід судді» та порядку розгляду заяв про відвід.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

З метою додержання принципу законності виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі - кримінального процесуального права, та при вирішенні питання про відвід чи самовідвід судді, керуватися статтею 75 КПК України.

Відповідно до ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Відповідно до ч.2 цієї статті у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Статтею 75 КПК України визначений вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні.

Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

У рішенні в справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року («Belukha v. Ukraine», заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним все ж є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Положеннями статті 80 КПК України установлено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

В обґрунтування заявленого відводу заявник зазначає, що вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 04 березня 2026 року під головуванням судді Стригуненка В.М., Бутакова В.О. було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. При цьому в мотивувальній частині вказаного вище вироку вказано, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що ставить під сумнів неупередженість судді Стригуненка В.М. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Інших обставин, які б могли слугувати підставою для відводу захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 – адвокатом Расуловим К.Т. не наведено.

Жодних доказів упередженого ставлення головуючого судді Стригуненка В.М. заявником не надано та при розгляді заяви про відвід не встановлено. Заявлений відвід не містить наявних, належних та підтверджуючих даних, які б викликали сумнів у неупередженості та свідчили б про наявність підстав для відводу головуючого судді.

Таким чином, передбачених законом підстав для відводу головуючого судді Стригуненка В.М. судом не встановлено, у зв`язку із чим заява про відвід не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 81 КПК України, ст.ст. 246, 283 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 - адвоката Расулова Каюма Тулкіновича про відвід судді Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненка Володимира Миколайовича у справі №610/1445/25 - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2026 року.

Суддя В.М. Тімонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua