Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №404/8140/24 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/8140/24

Номер провадження 2-др/404/13/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді – Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Суркової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 404/8140/24 (номер провадження 2/404/2258/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 17.03.2026 року через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення суду у справі, якою просить стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 32 400 грн., з ОСОБА_3 судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 7 600 грн.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що під час ухвалення рішення у справі не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме: не вирішено питання про стягнення витратна професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати, передбачені ЦПК України, є комплексним поняттям, що охоплює два види судових витрат: судовий збір та витрати,пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати: на професійну правничу допомогу сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З`ясовано, що 12.03.2026 року рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики — задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 861 700,00 гривень за договором позики від 10 червня 2022 року, а також 8 617,00 грн.- сплаченого судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 188 300,00 гривень за договором позики від 10 червня 2022 року, а також 1 883,00 грн.- сплаченого судового збору.

При ухваленні вказаного рішення не вирішено було питання про судові витрати, зокрема, щодо понесених стороною позивача витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 246 ЦПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Згідно з матеріалами справи, 12.03.2026 року до закінчення судових дебатів представник позивача повідомила про її намір надати докази понесених судових витрат у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У відповідності ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Зі змісту ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Відповідачі не звертались до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла в зв`язку із розглядом справи складає: витрати за судовий збір – 10 050 грн., витрати на професійну правничу допомогу 40 000 грн.

Представник позивача вказала, що на підставі того, що відповідачем 5 раз безпідставно відкладались судові засідання, витрати на правову допомогу суттєво змінились, та під час визначення орієнтованого розрахунку судових витрат не могло бути передбачено.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надала суду: договір про надання професійної правничої допомоги №05/09/24-1 від 05.09.2024 року, детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги, акт прийому наданих послуг від 17.03.2026 року, квитанції про сплату винагороди (гонорару) за договором №05/09/24-1 від 05.09.2024 року.

Таким чином, суд, з урахуванням принципу співмірності та враховуючи складність предмету спору, ціну позову, строк розгляди справи судом, вважає, що стороною позивача доведено понесення витрат за надання правничої допомоги.

Враховуючи, що рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 12.03.2026 року позов задоволено, розмір боргу розподілений у відсотковому еквіваленті з ОСОБА_2 стягнуто 81% боргового зобов`язання та з ОСОБА_3 – 19%, тому у відповідності і витрати на правову допомогу підлягають стягненню в даному еквіваленті. Розрахунок витрат на правову допомогу у розмірі 40 000 грн. З ОСОБА_2 підлягає стягненню 81%, що становить – 32 400 грн. З ОСОБА_3 підлягає стягненню 19%, що становить 7 600 грн., що відповідно до ст. 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 32 400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 7 600,00 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО