Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №712/2214/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Дата: 09 квітня 2026 р.

Справа: №712/2214/26

Суддя: Пронька В. В.

ЄУ № 712/2214/26

Провадження № 3/712/901/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пронька В.В., за участю секретаря судового засідання Заруби К.С., прокурора Корсун А.О., захисника Поліщука , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла Управління стратегічних розслідувань в Луганській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює виконуючим обов`язки директора Лисичанського гірничо-індустріального фахового коледжу, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , якому роз`яснено його права, відповідно до ст. 268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшов протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №10 від 17.02.2026 згідно якого ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, примітки до статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, діючи в межах своїх повноважень, маючи приватний інтерес, в порушення пункту другого частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив не пізніше наступного робочого дня про наявність у нього реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника – МОН або Департамент освіти і науки Луганської ОДА з моменту, надходження до нього на підпис 20.02.2024 наказу № 10-К «Про преміювання працівників» відповідно до якого ОСОБА_1 надав премію за сумлінне виконання службових обов`язків у лютому 2024 року, зокрема, і ОСОБА_2 у сумі 4200 гривень, яка є його близькою особою – дружиною, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 1727 КУпАП..

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні захисник Поліщук О.Ю. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор не заперечувала проти закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, заслухавши доводи захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). Факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення, тобто моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). Складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є окремою процесуальною дією. Сам протокол фактично є суб`єктивний виклад свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів.

Тобто, якщо до Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції від викривача, надійшло повідомлення про вчинення особою порушення, пов`язаного з корупцією, - то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу, а якщо ідентичні повідомлення надійшли до різних органів, чи посадових осіб, уповноважених складати такі протоколи, - моментом виявлення вважається перше (за часом отримання) надходження такого повідомлення до уповноваженого (органу чи особи).

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

При цьому, суддею враховується практика Європейського Суду з прав людини (п. 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, у даному випадку слід вважати 20 лютого 2024 року, оскільки саме в цей день ОСОБА_1 підписав наказ № 10-К «Про преміювання працівників», яким, зокрема, було надано премію його дружині — близькій особі. Саме з моменту підписання зазначеного наказу виник реальний конфлікт інтересів та обов`язок повідомити про нього безпосереднього керівника у строки, визначені законом, що свідчить про завершеність складу адміністративного правопорушення в цей день.

Враховуючи, що датою вчинення адміністративного правопорушення є 20 лютого 2024 року, суд зазначає, що відповідно до вимог частини четвертої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення у такій категорії справ може бути накладено не пізніше двох років з дня його вчинення, тобто до 20 лютого 2026 року включно. Після спливу зазначеного строку особа не може бути піддана адміністративному стягненню.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Суд також зазначає, що відповідно до протоколу передачі справ раніше визначеному складу суду, зазначена справа про адміністративне правопорушення надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси 18 лютого 2026 року.

07.11.2017 року Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Згідно роз`яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі № 308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, Верховний Суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Отже, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Оскільки на момент розгляду справи, строки, встановлені ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, сплинули, тому притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд позбавлений можливості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у зв`язку з тим, що строк накладення адміністративного стягнення сплинув, відповідно до п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити без встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 4 ст. 38, ч. 1 ст. 172-7, п. 7 ст. 245, ст. 247, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносноОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси В.В.Пронька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua