Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №544/3175/25 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/3175/25

пров. № 2-др/544/4/26

Д О Д А Т К О В Е

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 квітня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання – Пірогова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Пирятин по вул. Ярмарковій, 17, заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Литвиненко Олени Леонідівни про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

у с т а н о в и в:

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 березня 2026 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

18 березня 2026 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Литвиненко Олени Леонідівни про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Мотивована тим, що справа розглядалась з участю сторін в судовому засіданні, представник позивача заявила про суму понесених судових витрат відповідача у заявленому позові і у судових дебатах та, що докази понесення судових витрат буде подано протягом 5 днів після ухвалення рішення у цій справі. Так у зв`язку з розглядом даної справи позивач ОСОБА_1 поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 29 000 гривень, а саме: консультація адвоката по Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.03.2026 2 заявленому позову – 2 000 гривень, замовлення та отримання 2 звітів по оцінці квартири та нежитлового приміщення (салону красоти) (з урахуванням поїздки в м. Київ) – 3 000 грн., замовлення та отримання 2 звітів по оцінці автомобілів ( з урахуванням затрат на поїздку в м. Київ) – 3000 грн. 00 коп., підготовка та подання адвокатських запитів – 2000 грн. 00 коп., вивчення практики по аналогічних справах та збір доказів – 3 000 грн., підготовка документів, написання та подання позову до суду – 4 000 гривень, підготовка, відправлення відповідачу та суду заперечень щодо клопотання представника відповідача – 2000 грн. 00 коп., підготовка та участь у судових засіданнях - 10 000 грн.00 коп. Також позивач поніс витрати по сплаті оцінки спірної квартири в сумі 2500 грн.00 коп., по оплаті звіту про оцінку нежитлової будівлі (салону красоти) в сумі 3 000 грн. 00 коп., по оплаті звіту про оцінку двох автомобілів в сумі 6 000 грн. 00 коп. (акти прийому –передачі виконаних робіт від 07.11.2025, 07.11.2025, 21.11.2025 додані в оригіналах до позову). У зв`язку з викладеним просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 000 ,00 гривень, витрати по сплаті за чотири звіти про оцінку майна у сумі 11 500 грн.00 коп., всього стягнути 40 500 грн. 00 коп.

07 квітня 2026 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шестакова О.В. до суду подано заперечення щодо стягнення судових витрат, які обґрунтовано наступним. З огляду на викладене у заяві, представник рахує, що вартість надана послуг є завищеною, належним чином не аргументована та не доведена. Представник позивача є практикуючим юристом, тому зазначений час на збирання доказів у розмір 3000 грн, рахує що є завищеним. Крім того, враховуючи те, що адвокат позивача в акті вказує погодинну оплату, час витрачений на участь у судових засіданнях не відповідає виставленому рахунку. Таким чином, представник відповідача рахує, що судові витрати мають бути зменшені до 10000 грн.

Суд не вбачає необхідності виклику сторін, що не суперечить вимогам ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, заперечення на останню, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 березня 2026 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Визнано спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як подружжя по частці кожного на: 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; НЕЖИЛЕ ПРИМІЩЕННЯ (САЛОН КРАСИ) №1 (загальною площею 29,7 кв.м.), розташоване у будинку АДРЕСА_2 ; автомобіль HYUNDAI, модель 130, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; автомобіль PEUGEOT, модель PARTNER, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2012 року випуску, VIN: НОМЕР_4 .

Припинено право власності ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на частку 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 . Визнати право власності в цілому за ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 на 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Припинено право власності ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 на частку НЕЖИЛОГО ПРИМІЩЕННЯ (САЛОН КРАСИ) №1 (загальною площею 29,7 кв.м.), розташованого у будинку АДРЕСА_2 . Визнано право власності в цілому за ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на НЕЖИЛЕ ПРИМІЩЕННЯ (САЛОН КРАСИ) №1 (загальною площею 29,7 кв.м.), розташоване у будинку АДРЕСА_2 .

Припинено право власності ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на частку автомобіля PEUGEOT, модель PARTNER, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2012 року випуску, VIN: НОМЕР_4 . Визнано право власності в цілому за ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 на автомобіля PEUGEOT, модель PARTNER, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2012 року випуску, VIN: НОМЕР_4 .

Припинено право власності ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 на частку автомобіля HYUNDAI, модель 130, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 . Визнано право власності в цілому за ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на автомобіль HYUNDAI, модель 130, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , різницю вартості: автомобіля PEUGEOT, модель PARTNER, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2012 року випуску, VIN: НОМЕР_4 та автомобіля HYUNDAI, модель 130, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 в сумі 27521 (двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять одну) гривню 50 копійок; НЕЖИЛОГО ПРИМІЩЕННЯ (САЛОН КРАСИ) №1 (загальною площею 29,7 кв.м.), розташованого у будинку АДРЕСА_2 та 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 у сумі 266171 (двісті шістдесят шість тисяч сто сімдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 сплачений останнім судовий збір у розмірі 12566 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість) гривень 20 копійок

18 березня 2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Литвиненко Олени Леонідівни про винесення додаткового рішення у цивільній справі, у якій вона просить ухвалити додаткове рішенні, оскільки при винесенні рішення судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29000,00 гривень, витрат по сплаті за чотири звіти про оцінку майна сумі 11500 грн 00 коп., всього стягнути 40500 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, судом встановлено, що строки подачі представником заявника (боржником) заяви про розподіл судових витрат між сторонами в частині витрат на професійну правничу допомогу не порушено.

Згідно пункту 2 частини 3 статті 259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат в додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до положення частини 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно положення пункту 13 частини 3 статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Оскільки у матеріалах справи містяться достатні дані для вирішення питання щодо стягнення судових витрат, суд вирішив постановити додаткове рішення.

Встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Литвиненко Оленою Леонідівною 08 грудня 2025 року укладено Договір про надання правової допомоги (а.с. 238).

Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг від 12.03.2026, надав, а клієнт прийняв надані послуги, правничу (правову) допомогу, загальною вартістю 29000,00 грн (а.с. 238-239).

Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера від 12.03.2026 ОСОБА_1 на користь адвоката Литвиненко Олени Леонідівни згідно договору про надання правової допомоги від 08.12.2025 сплачено 29 000,00 грн. (а.с. 240).

Крім того відповідно до актів прийому –передачі виконаних робіт від 07.11.2025, 07.11.2025, 21.11.2025 позивач поніс витрати по сплаті оцінки спірної квартири у сумі 2500 грн.00 коп., по оплаті звіту про оцінку нежитлової будівлі (салону красоти) у сумі 3 000 грн. 00 коп., по оплаті звіту про оцінку двох автомобілів у сумі 6 000 грн. 00 коп. (а.с. 59, 81, 128).

Відповідно до приписів ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також, відповідно до абз. 5 п. 3.1 та п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року (Справа N 1-23/2009) конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування, суд виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Розмір відшкодування судових витрат не пов`язується зі сплатою судового збору та пропорційністю до предмету спору, про що вказував у своїй постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 ВПВС.

Таким чином, суд з урахуванням конкретних обставин справ, обмежує розмір з огляду на розумну потребу судових витрат, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з урахуванням клопотання представника відповідача, з огляду на наступне.

В акті прийому-пердачі наданих послуг від 12.03.2026 адвокат позивача вказує про те, що нею було надано такий вид допомоги – замовлення та отримання звітів по оцінці рухомого та нерухомого майна, що оцінює у 6000 грн. Проте, суд не може взяти до уваги в розрахунок вказану послугу, оскільки як встановлено з матеріалів справи (а.с. 35-128) замовником вказаних оцінок у період часу з 07.11.2025 по 21.12.2025 був сам позивач ОСОБА_1 так як Договір з адвокатом Литвиненко О.Л. було складено після, а саме 08.12.2025.

Витрати понесені позивачем за проведення незалежної оцінки майна спеціалістом підтверджуються матеріалами справи на суму 11500 грн. і тому підлягають стягненню.

Надаючи оцінку вартості наданих послуг адвокатом позивача суд вказує про наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, судом встановлено, що представник позивача адвокат Литвиненко О.Л. брала участь у ссудових засіданнях, що відбулися 22.01.2026 та 12.03.2026, загальний час перебування у залі суду склав 4 год. 55 хв. З огляду на наданий розрахунок та відсутністю вказаного часу у п. 8 Розрахунку, судом шляхом прорахунку встановлено, що адвокат оцінює 1 год свого часу у розмірі 1000 грн. Таким чином, суд оцінює витрачений час участі у судових засіданнях на суму 5000 грн.

Відповідно до положень ст. 138 ЦПК України, витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження витрат представника , пов`язаних з оплатою проїзду та проживання, у зв`язку з відрядженням (чеки, квитанції тощо), тому відсутні підстави для відшкодування вказаних витрат.

Витрат на правничу допомогу Виходячи з критерію розумності суд вважає занадто завищеним та враховуючи конкретні обставини справи, зокрема те, що з приводу спірних правовідносин склалася стала судова практика, адвокатом підготовлено незначну кількість процесуальних документів, позов задоволено частково.

Відтак, суд дійшов висновку, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням загальної вартості виконаних адвокатом в суді першої інстанції робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними, з застосуванням положень ч. 4 ст. 141 ЦПК України, становить 14000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 632, 903 ЦК Україи, ст.ст. 80, 141, 270 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Литвиненко Олени Леонідівни про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень та витрати по сплаті за чотири звіти про оцінку майна у сумі 11500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень, а всього на загальну суму 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя Ю.О.Ощинська