Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №340/6113/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/6113/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р. (суддя Кармазина Т.М) в адміністративній справі №340/6113/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо переведення її з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 14 березня 2025р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити їй з 14 березня 2025 р. пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три роки, що передують року звернення нею із заявою про призначення пенсії за віком (2022-2024 роки), забезпечити виплату пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 14 березня 2025 р.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 2025 року їй призначено пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку протиправно розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014 - 2026 роки, замість показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022 - 2024).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022 - 2024 роки;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 14 березня 2025 р. перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на умовах і в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022 - 2024 р. та із урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що до 2025 року позивачці вже була призначена пенсія за вислугу років, у зв`язку із чим, відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2022 - 2024 роки при її переведенні у 2025р. на пенсію за віком. Також вказано, що переведення позивачки з пенсії за вислугу років на пенсію за віком здійснювалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області відповідно до прийнятого ним рішення №935140137884 від 20 березня 2025 р., а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не є належним суб`єктом владних повноважень по відношенню до позивачки у спірних правовідносинах.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 13 грудня 2012 р. отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 14 березня 2025 р. її переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку було обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки.

Вважаючи протиправними дії щодо розрахунку пенсії за віком, без застосування показника заробітної плати за 2022 - 2024 роки, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що первинно ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону №1788-XII, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV вперше вона звернулася у 2025р., тому застосуванню при її розрахунку підлягав саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022 - 2024).

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів апеляційної скарги про правомірний розрахунок позивачці пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки, то слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина 3 статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 р. у справі №876/5312/17 вказано, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 даного Закону.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується, що ОСОБА_1 до 2025 року отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вперше звернулася у 2025 році, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при розрахунку розміру пенсії за віком позивачки, застосуванню підлягав саме показник середньої заробітної плати за три попередні календарні роки (2022 - 2024).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не є належним суб`єктом владних повноважень по відношенню до позивачки в спірних правовідносинах, оскільки переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком здійснювалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, то слід зазначити наступне.

За приписами частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Колегія суддів зазначає, що процесуальними повноваженнями по заміні неналежної сторони наділений суд першої інстанції, апеляційний суд та касаційний суд, які розглядають справи як суд першої інстанції (частини 3,4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України).

У постанові від 14 квітня 2022 р. у справі №160/12574/20 Верховний Суд сформулював наступний правовий висновок:

"Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів. Суд не може відмовляти у задоволенні позову з підстав неналежності відповідача, не обговоривши попередньо це питання зі сторонами. З`ясувавши, хто є належним відповідачем у справі, суд повинен вирішити питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Водночас нормами КАС України апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача".

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та саме він був визначений нею в якості відповідача по даній справі, а Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в якості другого відповідача у справі судом першої інстанції не залучалося, тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не є належним суб`єктом владних повноважень по відношенню до позивачки в спірних правовідносинах. Також, в матеріалах справи відсутнє рішення, на яке міститься посилання в апеляційній скарзі, а у позовній заяві позивачка вказувала на те, що до ГУ ПФУ у Кіровоградській області вона звернулась із заявою про здійснення перерахунку її пенсії за віком, як призначеної вперше за Законом № 1058.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р. в адміністративній справі №340/6113/25 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 01 квітня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий