Вирок від 09 квітня 2026 р. у справі №335/2919/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/2919/26 1-кп/335/713/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , процесуального прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши, у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026087060000046 від 05.03.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпро, має вищу освіту, неодружений, на утриманні неповнолітніх або малолітніх дітей не має, різноробочій ТОВ «БК СанСет», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2026, приблизно о 15 год. 50 хв., ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив замовлення через мобільний додаток «Telegram» наркотичного засобу «канабіс» вагою 10 грам, чим здійснив незаконне придбання наркотичного засобу. Після чого, 05.03.2026, приблизно о 12 год. 12 хв., ОСОБА_4 прибув до поштомату № 26602 ТОВ «Нова Пошта», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 16, де забрав посилку з раніше замовленим наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «канабіс».Далі, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне зберігання наркотичного засобу для особистого вживання, без мети збуту, діючи умисно, з метою задоволення особистих потреб, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ОСОБА_4 , направився пішим ходом по бул. Шевченка в м. Запоріжжя, при цьому він увесь цей час у руках ніс картонну коробку, всередині якої знаходився наркотичний засіб, в якій, згідно з висновком судово-хімічної експертизи № СЕ-19/108-26/4623-НЗПРАП від 13.03.2026, знаходилась речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору у вакуумному пакеті та містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, маса якого, в перерахунку на висушену речовину, складає 8,937 г., яку ОСОБА_4 , незаконно зберігав при собі без мети збуту, до моменту її вилучення співробітниками поліції в ході огляду місця події у період часу з 13 год. 32 хв. по 14 год. 02 хв. 05.03.2026 біля будинку № 16 по бульвару Шевченка у місті Запоріжжі.

Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

У ході судового розгляду кримінального провадження, 10.04.2026 між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст. 468-470, 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

За змістом цієї угоди прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 000,00 грн).

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджене у ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, пояснив обставини вчиненого, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання. Зазначив, що його згода на укладення угоди була добровільною.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що угода відповідає вимогам закону, укладена добровільно, її підзахисний повністю розуміє наслідки її укладення та невиконання, а тому просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження у межах вирішуваних питань, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, яке за класифікацією відноситься до кримінальних проступків.

Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 , за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 000,00 грн.), а також враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, особу ОСОБА_4 , який щиро розкаявся, активно сприяв в розкритті скоєного правопорушення.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 , цілком розуміє роз`яснені йому права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 , та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили судом не встановлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню було проведено експертизу, висновок якої покладено в основу обвинувачення, і органом досудового розслідування документально підтверджені процесуальні витрати у сумі 1782,80 грн. на залучення експерта, суд вважає за необхідне стягнути вказані витрати із обвинуваченого ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 374, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 10 квітня 2026 року, укладену між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026087060000046 від 05.03.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, та призначити йому, узгоджене між сторонами угоди, покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 1 782,80 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривень 80 коп.) грн.

Речові докази:

- полімерний сейф-пакет № 6716123, в якому знаходиться наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, маса якого складає 8,937 г, переданий на зберігання до камери схову відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП у Запорізькій області (номер книги обліку 408, порядковий номер 455), - знищити.

Вирок на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Копія повного тексту вироку після проголошення резолютивної частини вручається (направляється) учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1