Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №757/13110/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13110/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Гридасова А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ГУ ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 612 від 16.02.2026 року при здійсненні перевірки головним державним інспектором ГУ ДПС у м. Києві Бондаренком Д.В. та головним державним інспектором ГУ ДПС у м. Києві Антонюком М.М., було виявлене правопорушення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: 26.01.2026 року о 15 год. 43 хв. у клініці естетичної медицини «Krasota clinic», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, буд. 55, проведено розрахункову операцію без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим було порушено п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року за № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 155 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, одночасно з цим, від захисника ОСОБА_1 - адвоката Данилової К.А. надійшли письмові пояснення, у яких остання просила провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю подій та складу адміністративного правопорушення.

У письмових поясненнях, які надійшли до суду 23.03.2026, адвокат Данилова К.А. зазначає, що в діях ОСОБА_1 не вбачається адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Вказує, що вказані обставини викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, так як на підтвердження проведення розрахункової операції ФОП ОСОБА_1 було видано відповідний чек, а відтак протоколом та актом перевірки, складеними податковим органом, не доведено наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Одночасно з цим, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

При дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено, що протокол складено лише на підставі акту фактичної перевірки, який сам по собі не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 612, датою вчинення правопорушення зазначено 26.01.2026 о 15 год. 43 хв., однак із наданих захисником ОСОБА_1 - адвокатом Даниловою К.А. розрахункових документів у вигляді фіскального чеку на суму 85 635 грн. 00 коп. (дата та час операції: 26.01.2026 року 15:38:29) та фіскального чеку з електронного кабінету платника на суму 80 000 грн. 00 коп. (дата та час операції: 26.01.2026 року 15:43:58) вбачається, що останні сформовані та видані раніше ніж час вчинення правопорушення. Вказане також підтверджується актом фактичної перевірки № 7502/Ж5/26/1507/2716414329, у якому зазначено, що уповноваженій особі було надано фіскальний чек під час проведення перевірки, а отже доводи зазначені в протоколі спростовуються фактичними обставинами справи .

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). «Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Отже, у силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно частини 1 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 155-1, 247, 283, 284, 288, 289, 294 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях подій та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя А.М. Гридасова