Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №522/4297/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст.172-15; ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби на порушення своїх статутних обов`язків, постійному місці дислокації ІНФОРМАЦІЯ_3 в стані алкогольного сп`яніння та виконував обов`язки військової служби в умовах особливого періоду воєнного стану, о 15:50 18.03.2026 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Крім того, солдат ОСОБА_1 , не пізніше 15:50 год. 18.03.2026 року, будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді кулеметника 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи включеним до складу групи оповіщення громадян №5 відповідно до наказу начальника від 17.03.2026 року №160, перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та військових статутів, перебуваючи під час виконання обов`язків військової служби у складі групи оповіщення, фактично не виконував (самоусунувся від виконання) покладених на нього службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням заходів оповіщення військовозобов`язаних, чим порушив ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що призвело до фактичної неможливості належного виконання завдань групи оповіщення, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Судовий розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 , суд не повідомив, в матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи в його відсутність.

Так, з метою повідомлення особи про час і місце розгляду справи, а також дотримання строків розгляду справи, ОСОБА_1 , було повідомлено шляхом смс-повідомлення, яке, відповідно до звіту про доставку, доставлено на телефонний номер останнього та на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.

Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.172-15 та ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Так, частиною 1 ст. 172-15 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Диспозицією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Частиною 1 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено та діє до наявного часу. Тобто на момент вчинення правопорушення на території України діють умови особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 та ч.3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 19.03.2026 року та протоколом ОДО №61 від 18.03.2026 року; Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04.01.2026 року за № 4, та Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.03.2026 року за № 160, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 18.03.2026 року, який проводився алкотестером «Алконт-BraACAudit-U421 U8300», медичною характеристикою та службовою характеристикою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ; протоколом про адміністративне затримання ОДО №56 від 18.03.2026 р.; військовим квитком; та тестером на алкоголь від 18.03.2026 р. № 00002041 та іншими доказами, доданими до протоколу.

З викладеного слідує, що солдат ОСОБА_1 , не пізніше 15:50 год. 18.03.2026 року, будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді кулеметника 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи включеним до складу групи оповіщення громадян №5 відповідно до наказу начальника від 17.03.2026 року №160, перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та військових статутів, перебуваючи під час виконання обов`язків військової служби у складі групи оповіщення, фактично не виконував (самоусунувся від виконання) покладених на нього службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням заходів оповіщення військовозобов`язаних, чим порушив ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що призвело до фактичної неможливості належного виконання завдань групи оповіщення, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

Крім того, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби на порушення своїх статутних обов`язків, постійному місці дислокації ІНФОРМАЦІЯ_3 в стані алкогольного сп`яніння та виконував обов`язки військової служби в умовах особливого періоду воєнного стану, о 15:50 18.03.2026 року.

Таким чином, вина ОСОБА_1 , у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та ч. 3 ст.172-20 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами про адміністративне правопорушення та одночасно розглядаються Приморським районним судом м. Одеси, суд вважає за необхідне об`єднати їх в одне провадження та накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч. 3 ст.172-20 КУпАП.

При накладенні на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, який є військовослужбовцем та за місцем несення служби характеризується посередньо.

Обставин що пом`якшують та обтяжують відповідальність винного судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.

Згідно зі ст.40-1 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності до п. 12 ч. 1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Таким чином, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору у провадженні по даній справі.

Керуючись ст. ст.36, 283–285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

Справи про адміністративні правопорушення № 522/4297/26 (провадження №3/522/2154/26) та № 522/4297/26 (провадження №3/522/2153/26) про притягнення ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та ч. 3 ст.172-20 КУпАП об`єднати в одне провадження, та присвоїти об`єднаній справі № 522/4297/26, провадження №3/522/2153/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та ч. 3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених за ч. 3 ст.172-20 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/4297/26

Номер провадження №3/522/2153/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.