Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №522/2526/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2526/25-Е

Провадження № 2/522/1834/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділення у натурі частки в домоволодінні,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, по якому просить: виділити їй у володіння в натурі частину спільного нерухомого майна, а саме 8/100 частин домоволодіння під АДРЕСА_1 , які їй належать, в окрему інвентарну одиницю – квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 59,0 кв.м., житловою площею 46,4 кв.м, що складається з чотирьох житлових кімнат.

Позов мотивовано тим, що вказане володіння належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.10.2016 року, яке належало спадкодавцю ОСОБА_7 на праві приватної спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.1983 року. Спірне домоволодіння в цілому складається з п`яти кам`яних житлових будинків на плані зображених під літ. «А», «Б», «В», «Г», «Д», загальною площею 736,8 кв.м., житловою площею 427,0 кв.м, та надвірних споруд: сараїв літ. «Е», «Ж», №1-4 огорож., 1-мостіння. Відповідно до Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно ОСОБА_2 належить 1/25 частини вищезазначеного домоволодіння, ОСОБА_3 належить 1/20 частини вищезазначеного домоволодіння, ОСОБА_4 14/100 частини вищезазначеного домоволодіння, ОСОБА_5 3/100 частини вищезазначеного домоволодіння, ОСОБА_6 3/100 частини вищезазначеного домоволодіння. Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна підготовленого ПП «ОФІС БТІ» 06.01.2025 року: «під час проведення технічної інвентаризації встановлено, що у домоволодінні є складові частини - квартири. Квартира АДРЕСА_2 відокремлена – має свій вхід/вихід, тому може бути переобладнана».

Для реалізації свого права на власність позивачка звернулася до суду.

Ухвалою суду від 14 лютого 2025 року у справі було відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в загальному порядку.

04.02.2026 року було закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті позову.

В судове засідання представник позивача – адвокат Подорожній А.С., не з`явився, подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також, представник позивача зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення суду.

Відповідачі під час розгляду справи до судового засідання не з`явились про час, дату та місце судового засідання повідомлено належним чином у встановленому порядку. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.

Оскільки, відповідачі належним чином повідомлені про судовий розгляд і не подали відзиву, а представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд згідно вимог ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 набула право власності на 8/100 частин домоволодіння під АДРЕСА_1 , загальною площею 59,0 кв.м., житловою площею 46,4 кв.м, що складається з чотирьох житлових кімнат, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом зареєстровано в реєстрі за № 792 від 25.10.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Швидкою Мариною Григорівною.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 409776324 від 27.01.2025 року, відповідачам по справі ОСОБА_2 належить 1/25 частини вищезазначеного домоволодіння, ОСОБА_3 належить 1/20 частини вищезазначеного домоволодіння, ОСОБА_4 14/100 частини вищезазначеного домоволодіння, ОСОБА_5 3/100 частини вищезазначеного домоволодіння, ОСОБА_6 3/100 частини спірного домоволодіння

У відповідності до ст. 361 ЦК України, кожному із співвласників належить частка у праві спільної часткової власності, у зв`язку з цим кожен з них має право самостійно розпоряджатися своєю часткою.

Право на виділ частки із майна в натурі підтверджує наявність у кожного із співвласників всієї повноти повноважень щодо володіння, користування та розпорядження часткою, що регламентується ст. 364 ЦК України.

Згідно висновку експерта № 762 від 12.02.2025 року будівельно-технічної експертизи по справі № 522/2526/25-Е, виконаному судовим експертом Шкарпіта Олексієм Сергійовичем, вбачається, що за технічними показниками можливо виділити ОСОБА_1 у володіння в натурі частину спільного нерухомого майна, а саме 8/100 частин домоволодіння під АДРЕСА_1 , які їй належать, в окрему інвентарну одиницю – квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 59,0 кв.м., житловою площею 46,4 кв.м, кількість житлових кімнат 4, оскільки домоволодіння відповідає вимогам ДБН, має ізольований вхід, та самостійний вихід у двір загального користування, підключена до інженерних мереж.

При наданні висновку судовий експерт ОСОБА_8 про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за ст. ст. 384, 385 КК України, обізнаний.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 356 ЦК України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 3 ст. 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно зі ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до п. 6.11. Глави 1 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, якщо між учасниками спільної часткової власності виникають спори щодо визначення, зміни розміру часток, а також виділу частки спільного майна в натурі (поділу), нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії і роз`яснює заінтересованим особам їх право звернутися до суду для вирішення цих спорів.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності із змінами і доповненнями», судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визначення порядку володіння, користування і розпорядження майном, що є спільною власністю та про поділ спільного майна або виділ з нього частки.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Зазначене правило стосується також поділу майна, що є у спільній сумісній власності.

Саме до цього зводяться правові позиції, висловлені Верховним Судом України у справах № 6-12цс13 від 3 квітня 2013 року та № 6-4цс14 від 19 лютого 2014 року.

При таких обставинах та з огляду на те, що частина домоволодіння яка належить позивачці може функціонувати самостійно і окреме користування не буде порушувати права та інтереси інших співвласників, суд вважає вимоги ОСОБА_1 доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 12,13, 76-83, 263-265, 273, 280, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити

Виділити ОСОБА_1 у володіння в натурі 8 /100 частки в домоволодіння під АДРЕСА_1 , загальною площею 59,0 кв.м, житловою площею 46,4 кв.м, що складається з чотирьох житлових кімнат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Зважаючи на фактичне перебування судді на підготовці суддів, яке проводилось Одеським регіональним відділенням Національної школи суддів з 06.04.2026 по 10.04.2026 включно, що унеможливлює поєднання навчального процесу з виконанням професійних обов`язків, повний текст рішення складено та підписано суддею 13.04.2026.

Суддя Р. Д. Абухін