Вирок від 07 жовтня 2022 р. у справі №490/2137/22 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________________________________________________________________________________

Справа № 490/2137/22

Провадження № 1-кп/490/366/2022

У Х В А Л А

30 вересня 2022 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

його захисника - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

його захисника - ОСОБА_7

обвинуваченого - ОСОБА_8

його захисника - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12021150000000025 про обвинувачення

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Скадовську Херсонської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у Кіровоградській області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

та

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні злочину, що передбачений частиною 2 статті 149 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

23 червня 2022 року в провадження Центрального районного суду міста Миколаєва надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 149 Кримінального Кодексу України.

Після вивчення змісту обвинувального акту, доданих до його матеріалів, вислуховування прокурора та обвинуваченого суд дійшов такого.

А. Стосовно предмету кримінального провадження.

На розгляд суду надійшов складений 21 червня 2022 року слідчим слідчого управління ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_13 та у той же день затверджений прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 обвинувальний акт, у якому викладена версія обвинувачення щодо вчинення злочину кожним з обвинувачених

1. Як зазначив автор обвинувального акту:

в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 вступив у змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, які перебували на території Турецької Республіки, направлену на здійснення вербування oci6 з метою їх подальшої експлуатації, а саме втягнення у злочинну діяльність, пов`язану з перевезенням нелегальних мігрантів на територію країн Європейського Союзу.

ОСОБА_4 , згідно відведеної йому ролі, на території України мав підшукати oci6, які перебували у скрутному матеріальному становищі, завербувати їх, сприяти їм в оформленні необхідних документів для виїзду за кордон та забезпечити їх виліт до Турецької Республіки, передаючи їх невстановленим досудовим розслідуванням особам для їх експлуатації та втягнення у злочинну діяльність, пов`язану з перевезенням нелегальних мігрантів на територію країн Європейського Союзу

На території Турецької Республіки завербовані особи, у супроводі інших невстановлених досудовим розслідуванням oci6, мали приступити до виконання обов`язків членів екіпажу малих морських суден, які прийнявши на борт суден мігрантів, незаконно перевозили їх до державного кордону країн Європейського Союзу, де забезпечували їм можливість перетину кордону

2. За твердженнями автора обвинувального акту

Для реалізації своїх протиправних намірів ОСОБА_4 створив на території України злочинну групу, до якої увійшли двоє громадян України ОСОБА_14 .

Відповідно до розробленого ОСОБА_4 плану вчинення злочину, ОСОБА_8 i ОСОБА_6 на виконання його вказівок за грошову винагороду, мали підшукати на території Миколаївської i Херсонської областей осіб, які внаслідок збігу тяжких сімейних i матеріальних обставин перебували в уразливому стані та завербувати їх на вказану незаконну роботу.

3. Далі вказана організована група вчинили, за твердженнями автора обвинувального акту, такі злочини

3.1…….У червні 2017 року ОСОБА_4 , перебуваючи у місті Скадовськ Херсонської області, маючи умисел на здійснення вербування людини з метою експлуатації, пов`язаної з нелегальним перевезенням мігрантів, дізнавшись, що ОСОБА_15 внаслідок збігу тяжких сімейних i матеріальних обставин, відсутність роботи, постійного джерела доходів, наявністю боргів перебував в уразливому стані, вчинив щодо нього дії, направлені на вербування на незаконну роботу, пов`язану з морськими перевезеннями людей за кордоном.

При цьому, ОСОБА_4 , переслідуючи наміри вербування людини, в невстановлений досудовим розслідування час i невстановленому місці, запевнив ОСОБА_15 , що він повинен буде здійснювати перевезення мігрантів через державні кордони, достовірно знаючи, що діяльність, яку він пропонує є злочином, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність та можливе покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, проте діючи умисно, шляхом обману, запевнив його, що вказана робота хоча i є незаконною, але найтяжчі наслідки, що можуть настати - це депортація з країни або арешт до двох місяців, тим самим завідомо ввів його в оману та втягнув в злочинну діяльність, яка здійснюється на території іноземної держави.

Також ОСОБА_4 роз`яснив ОСОБА_15 умови праці, а також запевнив про забезпечення зі свого боку заходів безпеки та отримання стабільного грошового забезпечення у розмірі 4.000 доларів США.

Для приховування злочинної діяльності групи, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_15 , що у разі затримання правоохоронними органами під час виконання покладених на нього обов`язків з нелегального перевезення мігрантів, дотримуватись правил поведінки та заходів конспірації при цьому не викривати повної схеми та даних осіб, які є організаторами вказаного кримінального правопорушення.

Після чого, за попередньою змовою з невстановленими особами, які перебували на території Турецької Республіки, 22.07.2017 ним організовано його переміщення через державний кордон України та передачу ОСОБА_15 вказаним невстановленим особам, шляхом перевезення авіаційним транспортом з Міжнародного аеропорту м. Запоріжжя, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, до Турецької республіки — до м. Стамбул, а в подальшому до м. Бодрум.

Після прибуття ОСОБА_15 до аеропорту м. Бодрум, його зустрів чоловік на ім`я ОСОБА_16 , який організував його подальше перевезення до морської бухти, місце розташування якої не встановлено, де ОСОБА_15 почав працювати на яхті " ОСОБА_17 " разом з двома невстановленими особами на ім`я ОСОБА_18 та ОСОБА_16 .

У ході виконання ним вказаної роботи екіпаж яхти "Санта Марія" та пасажири - громадяни Ірану, Іраку, Сирії i Афганістану в кількості 43 особи були затримані правоохоронцями, уході їх переміщення за вказівкою невстановлених осіб через державний кордон Республіки Італія, як особи, які вчинили злочин на території Республіки Італія.

Судом Республіки Італії ОСОБА_15 засуджено за протиправні дії, пов`язані із незаконним перевезенням мігрантів до країн Європейського Союзу, до позбавлення волі, з яких два роки він відбув у в`язниці.

3.2…….Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на підшукання, вербування та переміщення людей, з метою їх подальшої експлуатації у формі втягнення у злочинну діяльність, наприкінці січня 2021 року, ОСОБА_4 дізнався від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_19 , що у його знайомого ОСОБА_20 склалися тяжкі життєві обставини та скрутне матеріальне становище, у зв`язку з чим запропонував йому допомогти, попросивши ОСОБА_19 направити його до м. Скадовськ Херсонської області для обговорення позиції з його працевлаштуванням.

Зустрівшись на початку лютого 2021 року в м. Скадовськ Херсонської області, в невстановлений досудовим розслідуванням час i невстановленому місці, з ОСОБА_20 , маючи умисел на здійснення вербування людини з метою експлуатації, довідавшись, що він внаслідок збігу тяжких сімейних і матеріальних обставин, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, наявністю боргів перебував в уразливому стані, вчинив щодо нього дії направлені на вербування його з метою експлуатації на роботі, пов`язаній з незаконними морськими перевезеннями мігрантів за кордоном.

При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_20 , що він буде займатися а території Турецької Республіки ремонтом та переміщенням у законний спосіб морських суден, достовірно знаючи, що діяльність, яку він пропонує є злочином, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність, а також запевнив, що у разі виникнення будь-яких проблем, він зможе йому допомогти через своїх знайомих на території Турецької Республіки. При цьому, ОСОБА_4 було достовірно відомо, що фактично ОСОБА_20 буде здійснювати на території Європейського Союзу незаконне перевезення морем нелегальних мігрантів i за такі дії передбачена кримінальна відповідальність, однак про це він йому не повідомив, чим вів його в оману та втягнув в злочинну діяльність, яка здійснюється на території іноземної держави.

Роз`яснивши ОСОБА_20 умови праці ОСОБА_4 попросив надати йому копії документів, необхідних для оформлення його виїзду до іншої держави та для придбання йому авіаквитків.

На вказану пропозицію ОСОБА_20 , перебуваючи у скрутному матеріальному становищі не усвідомлюючи реальних злочинних намірів ОСОБА_4 щодо втягнення його у злочинну діяльність , будучи переконаним у легальності та законності запропонованого ним працевлаштування, погодився.

Завербувавши з метою експлуатації ОСОБА_20 за межами України та оформивши безкоштовно йому закордонний паспорт, ОСОБА_4 повідомив про нього до Турецької Республіки невстановленим досудовим слідством особам, які прислали авіаквиток на ім`я ОСОБА_20 із датою вильоту 25.02.2021, сполученням Херсон - Софія Республіки Болгарія, чим організував його переміщення через державний кордон України.

Супроводжуючи ОСОБА_20 , ОСОБА_21 разом з ним з Міжнародного аеропорту м. Херсона, розташованому за адресою: м. Херсон, Аеропорт ЦА, 25.02.2021 прибув до Міжнародного аеропорту м. Софія Республіки Болгарія, де не зміг пройти митний контроль i повернувся до України, надавши ОСОБА_20 під час телефонної розмови вказівки щодо його подальших дій, а саме, що йому необхідно зняти в найближчому відділенні «Вестернюніон» перераховані грошові кошти i купити квиток на автобус до м. Бургас Республіки Болгарія, де його зустрінуть знайомі ОСОБА_4 , чим організував переміщення ОСОБА_20 за державний кордон України та передачу його вказаним невстановленим особам.

У м. Бургас ОСОБА_20 зустрів чоловік на ім`я ОСОБА_22 , який організував його подальше переміщення до морської бухти, яка розташована неподалік м. Созополь Республіки Болгарія, де той приступив до роботи на яхті «Плеона» разом з невстановленою особою на ім`я ОСОБА_23 .

В подальшому ОСОБА_20 та ОСОБА_23 перебували на яхті «Плеона», на якій займалися її ремонтом, після проведення якого з капітаном на ім`я ОСОБА_24 перегнали її до Турецької Республіки, до м. Стамбул, а у подальшому до бухти біля м. Гюмюшлюк Typeцької Республіки.

У період з 22.04.2021 по 25.04.2021 на яхту прибув у якості нового члена екіпажу ОСОБА_25 , з яким, а також з чоловіком на ім`я ОСОБА_26 , 08.06.2021 в нічний час , на яхті «Плеона», вийшли в море в бік м. Фетхіє Турецької Республіки, де за вказівкою невстановлених oci6, в невідомій бухті, на борт прийняли мігрантів та намагалися їх перемістити через державний кордон Турецької Республіки, після чого були затримані правоохоронними органами, як особи, які вчинили злочин на території Турецької Республіки.

Судом Турецької Республіки ОСОБА_20 засуджено за протиправні дії, пов`язані із незаконним перевезенням мігрантів, до п`яти років позбавлення волі, 153 дні він відбув у в`язниці.

3.3……Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на підшукання, вербування та переміщення людей, з метою їх подальшої експлуатації у формі втягнення у злочинну діяльність, наприкінці квітня 2021 року, ОСОБА_4 дізнався від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_19 , що у його знайомого ОСОБА_25 склалися тяжкі життєві обставини та скрутне матеріальне становище, та запропонував йому допомогти, попросивши ОСОБА_19 направити його до м. Скадовськ Херсонської області для обговорення позиції з його працевлаштуванням.

Зустрівшись наприкінці квітня 2021 року в м. Скадовськ Херсонської області, в невстановлений досудовим розслідуванням час i місці, з ОСОБА_25 , маючи умисел на здійснення вербування людини з метою експлуатації, довідавшись, що він внаслідок збігу тяжких сімейних і матеріальних обставин, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, наявністю боргів перебував в уразливому стані, вчинив щодо нього дії направлені на вербування його з метою експлуатації на роботі, пов`язаній з незаконними морськими перевезеннями мігрантів за кордоном.

При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_25 , що він буде займатися а території Турецької Республіки ремонтом та переміщенням у законний спосіб морських суден, достовірно знаючи, що діяльність, яку він пропонує є злочином, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність, а також запевнив, що у разі виникнення будь-яких проблем, він зможе йому допомогти через своїх знайомих на території Турецької Республіки. При цьому, ОСОБА_4 було достовірно відомо, що фактично ОСОБА_25 буде здійснювати на території Європейського Союзу незаконне перевезення морем нелегальних мігрантів i за такі дії передбачена кримінальна відповідальність, однак про це він йому не повідомив, чим вів його в оману та втягнув в злочинну діяльність, яка здійснюється на території іноземної держави.

Роз`яснивши ОСОБА_25 умови праці ОСОБА_4 попросив надати йому копії документів, необхідних для оформлення його виїзду до іншої держави та для придбання йому авіаквитків.

На вказану пропозицію ОСОБА_25 , перебуваючи у скрутному матеріальному становищі не усвідомлюючи реальних злочинних намірів ОСОБА_4 щодо втягнення його у злочинну діяльність, будучи переконаним у легальності та законності запропонованого ним працевлаштування, погодився.

Завербувавши з метою експлуатації ОСОБА_25 за кордоном, ОСОБА_4 повідомив про нього до Турецької Республіки невстановленим досудовим слідством особам, які прислали авіаквиток на ім`я ОСОБА_25 із датою вильоту 22.04.2021, сполученням Херсон - Стамбул Турецької Республіки, який ОСОБА_4 переслав за допомогою месенджера мобільного телефону ОСОБА_25 .

З Міжнародного аеропорту м. Херсона, розташованому за адресою: м. Херсон, Аеропорт ЦА, 22.04.2021 ОСОБА_25 прибув до Міжнародного аеропорту м. Стамбул Турецької Республіки, звідки зателефонував ОСОБА_4 , який у такий спосіб перемістивши ОСОБА_25 за кордон передав його невстановленим особам шляхом замовлення йому автомобіля, який доставив його до невідомої адреси, де його зустрів невідомий чоловік, який надав ОСОБА_25 сим-картку оператора мобільного зв`язку турецької Республіки та грошові кошти для купівлі квитка на автобус до м. Бодрум турецької Республіки.

В м. Бордум ОСОБА_25 зустрів невідомий чоловік, який поселив його до готелю, а через 2-3 дні відвіз до бухти на яхту "Плеона", на якій на той час перебував ОСОБА_20 .

З ОСОБА_20 та чоловіком на ім`я ОСОБА_26 08.06.2021, в нічний час, на яхті «Плеона», вийшли в море в бік м. Фетхіє Турецької Республіки, де за вказівкою невстановлених oci6, в невідомій бухті, на борт прийняли мігрантів та намагалися їх перемістити через державний кордон Турецької Республіки, після чого були затримані правоохоронними органами, як особи, які вчинили злочин на території Турецької Республіки.

Судом Турецької Республіки ОСОБА_20 засуджено за протиправні дії, пов`язані із незаконним перевезенням мігрантів, до п`яти років позбавлення волі, 153 дні він відбув у в`язниці.

3.4…….Крім того, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, виконуючи вказівки ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Миколаєві, маючи умисел на здійснення вербування людини з метою експлуатації, пов`язаної з нелегальним перевезенням мігрантів, довідавшись, що ОСОБА_27 , внаслідок збігу тяжких сімейних і матеріальних обставин, відсутністю роботи i постійного джерела доходів, наявністю боргів перебував в уразливому стані, 18.06.2021 перебуваючи в м. Миколаєві неподалік будинку № 91 по вул. Нагірній щодо нього вчинив дії, направлені на вербування на незаконну роботу, пов`язану з морськими перевезеннями мігрантів за кордоном.

В подальшому, ОСОБА_8 , реалізовуючи злочинний план, надав ОСОБА_27 абонентський номер мобільного зв`язку, яким користувався ОСОБА_4 , щоб той повідомив йому умови роботи за кордоном.

Після чого, ОСОБА_21 , переслідуючи наміри вербування людини, за допомогою телефонного зв`язку роз`яснив ОСОБА_27 умови роботи, а саме здійснення незаконного перевезення мігрантів через державні кордони, достовірно знаючи, що діяльність, яку він пропонує є злочином, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність та можливе покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, проте діючи умисно, шляхом обману, запевнив його, що вказана робота хоча i є незаконною, але найтяжчі наслідки, які можуть настати - це депортація з країни або арешт до 2 місяців. тим самим завідомо ввів його оману та за попередньою змовою з ОСОБА_8 втягнув в злочинну діяльність, яка здійснюється на території іноземної держави.

Крім того, ОСОБА_4 роз`яснив ОСОБА_27 умови праці, запевнивши його про забезпечення зi свого боку заходів безпеки та отримання стабільного грошового забезпечення у розмірі 4.000 доларів США.

Також, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_27 , що у разі затримання правоохоронними органами під час виконання покладених на нього обов`язків з нелегального перевезення мігрантів, дотримуватись правил поведінки та заходів конспірації, при цьому не викривати повної схеми та даних осіб, які є організаторами вказаного кримінального правопорушення.

З метою остаточного переконання, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_27 , що всі витрати, пов`язані з виїздом за кордон, будуть оплачені роботодавцем, та завдяки цій роботі він змінить своє скрутне матеріальне становище.

На вказану пропозицію ОСОБА_27 , перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, не усвідомлюючи реальних злочинних намірів ОСОБА_4 , щодо втягнення його у злочинну діяльність, будучи переконаним у легальності та законності запропонованого ним працевлаштування, погодився.

Завербувавши з метою експлуатації ОСОБА_27 за кордоном, ОСОБА_4 повідомив про нього до Турецької Республіки невстановленим досудовим слідством особам, які займалися підготовкою його переміщення до Турецької Республіки.

3.5…….Окрім того, ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, виконуючи вказівки ОСОБА_4 , перебуваючи в с. Красне, Скадовського району, Херсонської області, маючи умисел на здійснення вербування людини з метою експлуатації, пов`язаної з нелегальним перевезенням мігрантів, з використанням обману, довідавшись, що ОСОБА_28 внаслідок збігу тяжких сімейних і матеріальних обставин, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, наявністю боргів перебував в уразливому стані, 07.09.2021, перебуваючи в с. Красному, Херсонської області, шляхом переконань i матеріальної зацікавленості, вчинив дії, направлені на його вербування на роботу, пов`язану морськими перевезеннями людей за кордоном.

В подальшому, ОСОБА_6 , реалізовуючи злочинний план, зателефонував ОСОБА_4 , повідомивши, що ним підшукана особа, яка зацікавлена в незаконній роботі.

Після чого, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , переслідуючи наміри вербування людини, повідомив ОСОБА_29 , що він повинен буде здійснювати незаконне перевезення мігрантів через державні кордони, достовірно знаючи, що діяльність, яку він пропонує є злочином, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність та можливе покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, проте діючи умисно, шляхом обману, запевнив його, що вказана робота хоча i є незаконною, але найтяжчі наслідки, які можуть настати — це депортація з країни або арешт до 2 місяців, тим самим завідомо ввів його оману та втягнув в злочинну діяльність, яка здійснюється на території іноземної держави.

Крім того, ОСОБА_30 , роз`яснив ОСОБА_28 улови проживання та праці, запевнивши про забезпечення зі свого боку заходів безпеки та отримання стабільного грошового забезпечення у розмірі 4.000 доларів США.

Для приховування злочинної діяльності групи, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_31 , що у разі затримання правоохоронними органами під час виконання покладених на нього обов`язків з нелегального перевезення мігрантів дотримуватись правил поведінки та заходів конспірації, при цьому не викривати повної схеми та даних oci6, які є організаторами вказаного кримінального правопорушення.

З метою остаточного переконання, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_28 , що всі витрати, пов`язані з виїздом за кордон, будуть оплачені роботодавцем, та завдяки цій роботі він змінить своє скрутне матеріальне становище.

Продовжуючи свої протиправні дії, 24.09.2021 о 15:00 годині ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_28 , повідомивши, що для його роботи за кордоном підібрано судно та придбані електронні квитки на авіарейс до м. Стамбул Турецької Республіки.

Після чого, невстановлена досудовим розслідуванням особа, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , 24.09.2021 направила у мобільному додатку "WhatsApp" на мобільний телефон ОСОБА_32 електронний квиток на авіарейс «Миколаїв-Стамбул» 27.09.2021 на ім`я ОСОБА_28 , який в подальшому ОСОБА_4 направив у мобільному додатку "WhatsApp" на телефон ОСОБА_28 .

У Міжнародному аеропорту м. Миколаєва, який розташований за адресою: Миколаївська область, с. Баловне, Київське шосе, 9, ОСОБА_28 , за вказівкою ОСОБА_4 27.09.2021 о 18 год. 00 хв. пройшов митний пост та піднявся на борт літака авіарейсом «Миколаїв-Стамбул», після чого був зупинений правоохоронними органами України. У такий спосіб ОСОБА_4 перемістивши ОСОБА_33 за кордон передав його невстановленим особам, які повинні його зустріти на території Турецької Республіки.

3.6. Вказані дії кожного з обвинувачених органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 2 статті 149 Кримінального Кодексу України — як торгівля людьми, а також вербування, переміщення, передача людини, вчинена з метою експлуатації, з використанням обману і уразливого стану особи та за попередньою змовою групою осіб.

Б. Стосовно обставин, пов`язаних із вирішенням питання про призначення справи до судового розгляду.

1.В межах цього кримінального провадження будь-яких угод не укладено, через що підстави для прийняття рішень, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України є відсутніми.

2.Підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України на цей час також відсутні.

3. Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та їх підзахисні /відповідно/ ОСОБА_6 та ОСОБА_8 просили про повернення цього обвинувального акту прокурору.

В обґрунтування послались про те, що висунуте як ОСОБА_6 , так й ОСОБА_8 обвинувачення фактично не містить викладу обставин, що підлягають доказуванню в межах цього кримінального провадження, а саме:

-обставин досягнення кожним із них згоди з ОСОБА_4 на вчинення злочину;

-конкретних вказівок про час, місце та конкретний спосіб вчинення кожним з них вербування інших осіб, використання їх уразливого стану тощо.

Таке, за твердженням обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та захисників кожного з них, робить висунуте кожним з них обвинувачення незрозумілим, що, в свою чергу, перешкоджає реалізації кожним із них права на захист.

Прокурор у суді проти задоволення клопотання заперечував.

Після вислуховування сторін та дослідження матеріалів кримінального провадження суд дійшов такого.

3.1. Відповідно до пункту 3 частини 3 ст. 314 Кримінального Процесуального Кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам статті 291 цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає наявність саме в обвинувальному акті таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до положень статті 291 Кримінального Процесуального Кодексу України обвинувальний акт має містити, окрім іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

3.2. З огляду на таке суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає наступне.

(а) У наданому на розгляд суду обвинувальному акті орган досудового розслідування навів:

-виклад встановлених під час досудового розслідування фактичних обставин вчиненого обвинуваченими кримінального правопорушення, так, як вони були встановленими;

-їх правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність;

-формулювання обвинувачення.

Та з відомостей обвинувального акту можливо усвідомити версію обвинувачення про вчинення злочину кожним з обвинувачених.

Отже, вимоги статті 291 Кримінального Процесуального Кодексу України під час звернення до суду із цим обвинувальним актом органом досудового розслідування в цілому дотримані.

(б) При цьому суд не є стороною кримінального провадження і не може вказувати прокурору, як необхідно викласти формулювання обвинувачення або поліпшити якість обвинувального акту. так саме, не має суд повноважень й щодо спонукання прокурора до уточнення обвинувального акту, внесення до нього змін, в тому числі - щодо фактичних обставин скоєння злочину, його правової кваліфікації тощо.

До повноважень суду входе лише перевірка доведеності викладеної в обвинувальному акті версії, що не є можливим на цій стадії кримінального провадження.

Отже, підстави для повернення цього обвинувального акту, передбачені пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України, наразі є відсутніми, а у задоволенні клопотання захисту про таке слід відмовити.

4. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 12 липня 2022 року встановлено, що це кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду міста Миколаєва.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 314, частини 1 статті 315 КПК України за такого справу необхідно призначити до судового розгляду, провівши задля цього підготовчі дії, що передбачені частиною 2 цієї статті.

В. Стосовно питань, пов`язаних із підготовкою справи до судового розгляду.

1. Під час підготовчого судового засідання кожному з обвинувачених було роз`яснене право просити про розгляд цього кримінального провадження колегією у складі трьох професійних суддів.

Проте, жоден з обвинувачених, будучи обізнаним про своє право на колегіальний розгляд цього кримінального провадження, про розгляд справи у такому складі суду не просив; кожен із них наполягав на розгляді справи суддею одноособово.

Інші учасники судового розгляду, а саме - захисники та прокурор - також вважали за доцільне розглядати цю справу суддею одноособово.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 31 Кримінального Процесуального Кодексу України за такого це кримінальне провадження слід здійснювати суддею одноособово.

2. Далі, суд має відповідно до пункту 1 частини 2 статті 315 Кримінального Процесуального Кодексу України визначити дату та місце проведення судового засідання з розгляду цього кримінального провадження.

Враховуючи його предмет, навантаження суду та учасників кримінального провадження, а також — оперативну обстановку у місті Миколаєві та пов`язані із нею особливості в організації роботи суду, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд цього кримінального провадження на 02 листопада 2022 року на 14:00 годину.

3. При цьому враховуючи, що в цьому випадку про проведення закритого судового засідання сторони не просять, та передбачені законом підстави для такого є відсутніми, розгляд справи слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

4. Судове засідання у цьому кримінальному провадженні слід здійснювати за участі обвинувачених, їх захисників, прокурора та потерпілих.

Г. Стосовно застосування запобіжного заходу до кожного з обвинувачених.

І......Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

В обґрунтування послався про те, що ті обґрунтовано підозрюються у вчиненні особливо тяжкого злочину та існують ризики того, що, перебуваючи на волі, кожен з них зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також - вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

ІІ……Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а також - їх захисник під час підготовчого судового засідання проти задоволення клопотання прокурора заперечували та просили обрати відносно кожного з обвинувачених запобіжний захід, що не є пов`язаним із триманням під вартою.

В обґрунтування кожен з них посилався про те, що вказані прокурором ризики як не відсутні взагалі, то ж є вираженими у незначній мірі, а запобігти таким ризикам є можливо й шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

ІІІ......Вирішуючи клопотання прокурора суд, окрім обставин, встановлених вище, враховує ще таке.

1. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_34 від 30 вересня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26 листопада 2021 року. Цією ж ухвалою був визначений розмір застави, за умови внесення якої обвинувачений підлягав звільненню з-під варти.

Подальшими ухвалами слідчих суддів Центрального районного суду міста Миколаєва та суду строк тримання обвинуваченого під вартою цього обвинуваченого продовжувався неодноразово, востаннє - ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 09 серпня 2022 року - до 01 жовтня 2022 року включно.

2. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_34 від 30 вересня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26 листопада 2021 року. Цією ж ухвалою був визначений розмір застави, за умови внесення якої обвинувачений підлягав звільненню з-під варти.

Подальшими ухвалами слідчих суддів Центрального районного суду міста Миколаєва та суду строк тримання обвинуваченого під вартою цього обвинуваченого продовжувався неодноразово, востаннє - ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 09 серпня 2022 року - до 01 жовтня 2022 року включно.

3. Під час застосування таких запобіжних заходів відносно кожного з обвинувачених слідчі судді та суд виходили, зрештою, з наявності ризиків того, що, перебуваючи на волі, кожен з них може вдатись до дій щодо переховування від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також - вчинити інше кримінальне правопорушення.

4. Відповідно до посилань в обвинувальному акті потерпілі ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_25 та ОСОБА_20 мешкають на території Херсонської області.

5. Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.

6. Наразі територія міста Миколаєва є наближеною до тимчасово окупованих територій, в зв`язку із чим піддається обстрілам артилерією та засобами повітряної атаки.

7. Територія Херсонської області ж наразі є тимчасово окупованою.

ІV......Вирішуючи заявлене прокурором клопотання, суд виходив з таких приписів діючого законодавства.

1. Відповідно до частини 1 статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

При цьому відповідно до частини 3 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має переконатись, що жоден більш м`який, ніж запропонований слідчим, запобіжний захід не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

2. Відповідно до частини 1 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України запобіжними заходами є:

1)особисте зобов`язання;

2)особиста порука;

3)застава;

4)домашній арешт;

5)тримання під вартою.

Відповідно до статті 179 цього Кодексу особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 Кримінального Процесуального Кодексу України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Відповідно до частини 1 статті 182 Кримінального Процесуального Кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При цьому відповідно до частини 5 цієї статті розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 181 Кримінального Процесуального Кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

3. Відповідно до статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

/частина 1/

4. Відповідно до Відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

5. Відповідно до статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України строк тримання під вартою може бути продовженим у разі наявності вказаних вище обставин та додаткового доведення того, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не є можливим, а раніше заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

6. Відповідно до процитованих вище приписів статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України та норм статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права

6.1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які:

-можна перевірити у судовому розгляді;

-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.

6.2. У пункті 48 рішення у справі "Чеботарь проти Молдови" Європейський Суд з Прав Людини зазначив таке.

"Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання

При цьому у тому ж пункті Суд, посилаючись на свою прецеденту практику зазначає, що самого факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Словосполучення "обґрунтована підозра" означає наявність фактів або інформації, що здатні переконати об`єктивного спостерігача, що особо, можливо, вчинила злочин.

6.3. Європейський Суд з Прав Людини у своїй практиці обґрунтував підхід, відповідно до якого тримання особи під домашнім арештом, так само, як й триманні її під вартою, є позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції /див., окрім іншого, рішення у справах "Гуццарді проти Італії" (пункти 92 - 95); "Бузаджі проти Республіки Молдова" (пункти 103 - 110); "Корбан проти України (пункти 138 - 139) та інші/.

При цьому Європейський Суд з Прав Людини зазначає, що в більшості випадків домашній арешт передбачає меншу кількість обмежень та менший ступінь страждань та незручностей для затриманого, ніж звичайне ув`язнення у відповідній установі. Але цю обставину Європейський Суд з Прав Людини пов`язує з особливостями режиму, але - не з сутністю становища ув`язненого. /див., окрім іншого, рішення у справі "Бузаджі проти Республіки Молдова" (пункти 111 - 114); "Корбан проти України (пункти 138 - 139)/

6.4. Відповідно до правової позиції, що сформована Європейським Судом з прав людини, для продовження строку тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку. Також суд вказав, що пункт 3 статті 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Європейський суд з прав людини судом також відзначає, що "ризик втечі або уникнення правосуддя" зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув`язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти.

Далі відзначається, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув`язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов`язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою… Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання".

/див. рішення у справі "Тодоров проти України" від 12.01.2012 року, "Пунцельт проти Чехії", "Харченко проти України" та інші/

Окрім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (рішення від 26.06.1991 року), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення принаймні, протягом певного часу. За виняткових обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право … визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку" (п.51).

7. Відповідно до частини 6 статті 616 Кримінального Процесуального Кодексу України

У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

8. Санкція частини 2 статті 149 Кримінального Кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строку від5 до 12 років.

V…...З огляду на ці приписи діючого законодавства суд, повертаючись до обставин розгляду цього кримінального провадження, відзначає таке.

Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим.

1. Оскільки по справі лише завершене підготовче провадження, наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, що інкримінується кожному з них, на даній стадії судового розгляду не перевіряється, а встановлення вини/невинуватості кожного з них можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред`явленого обвинувачення.

Метою ж застосування запобіжного заходу відносно кожного з них наразі є забезпечення можливості подальшого розслідування кримінальної справи, яке /подальше розслідування/ повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

2. Разом з таким, стосовно обставин цього кримінального провадження, суд відзначає таке.

2.1. Зміст висунутого як ОСОБА_4 , так й ОСОБА_6 обвинувачення не може бути усвідомленим інакше, ніж тим, що вони, діючи у попередній змові між собою, надавали ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та ОСОБА_20 недостовірні відомості щодо умов їх працевлаштування, а саме — приховали, що “діяльність, яку [вони] пропонують є злочином, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність та можливе покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк ”.

2.2. При цьому суд відзначає, що посилання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , а також — їх захисників про те, що ці твердження органів досудового розслідування та публічного обвинувачення є неконкретними, буяють висловлюваннями на кшталт “невстановлене місце ”, “невстановлений час ” тощо та не містять конкретики щодо способу вчиненого злочину, ґрунтуються на змісті наданого суду обвинувального акту.

Та ці вказані захистом обставини, хоча й не є тими, що утворюють підстави для повернення обвинувального акту прокурору, тим не менш суттєво знижують ступінь обґрунтованості висунутої, зокрема, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 “підозри ” з огляду на її очевидну неконкретність.

2.3. Стосовно змісту підозри суд відзначає й те, що діяння, у вчиненні яких підозрюється кожен з обвинувачених, вочевидь не є насильницьким.

2.4. Відзначає суд й те, що “стан ” самих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вочевидь не є суттєво менш “вразливим ”, ніж стан ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та ОСОБА_20 .

Таке суттєво знижує ступінь тяжкості стверджуваного кримінального правопорушення відносно інших правопорушень цієї категорії.

Неможливість наразі завершити розгляд цього кримінального провадження є очевидною, більше того, відповідно до прямих приписів діючого законодавства наразі суд зобов`язаний лише призначити дату судового розгляду..

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження відносно кожного з обвинувачених

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .

1. Стосовно наявності підстав для застосування запобіжного заходу відносно цього обвинуваченого суд відзначає таке.

1.1. Прокурор вказує про наявність ризику того, що цей обвинувачений може вдатись до дій щодо переховування від суду.

Наявність такого ризику доводилась існуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого злочину, яка об`єктивно здатна спонукати того до дій щодо переховування від суду з огляду на острах покарання.

Стосовно цих посилань прокурора суд відзначає таке.

(а) Встановлена судом ступінь обґрунтованості висунутої ОСОБА_4 підозри, як доведено вище, робить її непереконливою. З огляду на таке висунута ОСОБА_4 підозра не є здатною виступати суттєвою спонукою для дій щодо переховування від суду; ступінь її обґрунтованості об`єктивно призводить до висновку про те, що більш ефективними є дії, спрямовані на те, щоб її /мовою Європейського Суду з Прав Людини/ “остаточно розвіяти”.

(б) До того ж, як доведено вище, навіть у разі доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні вчиненого злочину, ступінь тяжкості такого злочину є такою, що дозволяє розраховувати на максимальне пом`якшення покарання та звільнення від нього.

Таке вказує, що в цьому випадку участь у судовому засіданні знов таки видається більш ефективною, ніж вчинення дій щодо переховування від суду.

(в) Суд враховує також, що ОСОБА_4 вочевидь не має ані - коштів, ані - можливості для ефективного переховування від суду.

(г) До того ж, вжиття заходів щодо переховування від суду наразі видається ще менш ефективним з огляду на оголошення на території України військового стану та пов`язаних із цим суцільних обмежень у пересуванні для осіб, які можуть підлягати мобілізації (до яких належить й ОСОБА_4 )

Наведене доводить, що на теперішній час ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду як не зник повністю, то істотно зменшився.

1.2. Прокурор вказує про наявність ризику того, що цей обвинувачений може вдатись до дій щодо протиправного впливу на свідків та потерпілих.

Стосовно цих посилань прокурора суд відзначає таке.

(а) Ризик протиправного впливу на свідків та потерпілих, так само, як й ризик зникнення, є проявом прагнення уникнути покарання.

(б) З огляду на таке суд повторює, що, як доведено вище, висунута ОСОБА_4 підозра не є переконливою, а ступінь тяжкості стверджуваного злочину не є значною.

Та з огляду на ці обставини більш ефективним видається вчинення передбачених законом дій, спрямованих на те, щоб або “остаточно розвіяти” підозру, або ж — отримати мінімальне покарання.

Вчинення ж дій щодо протиправного впливу на потерпілих або обвинувачених із таким не є сумісним.

(в) До того ж, відоме цьому обвинуваченому місце перебування потерпілих та свідків наразі знаходиться на тимчасово окупованій території; місце перебування вказаних осіб на території, підконтрольній Україні, наразі матеріали справи не містять.

Таке як не повною мірою унеможливлює, то суттєво ускладнює вплив на вказаних осіб.

(г) Суд також відзначає, що відповідно до позначок в обвинувальному акті, потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_20 вже є засудженими судовими органами іноземних держав, зокрема — ОСОБА_20 є засудженим за вчинення дій разом з ОСОБА_25 .. З огляду на таке дії та роль цих осіб є достатньою мірою встановленою, що позбавляє вплив на них будь-якого сенсу.

(г) Стосовно ж ОСОБА_28 суд відзначає, що той, як свідчать матеріали кримінального провадження, з самого початку діяв під контролем правоохоронних органів, що також унеможливлює вплив на нього.

Наведене доводить, що на теперішній час ризик впливу з боку обвинуваченого ОСОБА_4 на свідків та потерпілих як не зник повністю, то істотно зменшився.

1.3. Прокурор вказує про наявність ризику того, що цей обвинувачений може продовжити вчиняти злочин.

Це твердження ґрунтується на характері висунутої ОСОБА_4 підозри

Стосовно цих посилань прокурора суд відзначає, що оперативна обстановка на Україні як не повною мірою унеможливлює, то істотно ускладнює вчинення дій, у яких підозрюється цей обвинувачений. До того ж, його соціальне та матеріальне становище вочевидь не дозволяє йому вдатись до дій, аналогічних вказаним в обвинувальному акті, в умовах військового стану.

Отже, цей ризик наразі також істотно зменшився.

2. Вирішуючи питання про запобіжний захід, який в подальшому має застосовуватись відносно обвинуваченого, суд враховує таке.

2.1. Наведені обставини у їх сукупності, а саме — істотне зменшення усіх ризиків, що враховувались раніше під час застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у своїй сукупності дозволяють змінити обраний відносно нього запобіжний захід на більш м`який.

2.2. Запобіжним заходом, який має бути застосованим відносно обвинуваченого, видається домашній арешт.

Але оперативна обстановка на території міста Миколаєва не дозволяє ефективно застосовувати такий запобіжний захід та тягне необхідність його заміни на особисте зобов`язання.

Отже, обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід слід змінити на особисте зобов`язання.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .

1. Стосовно наявності підстав для застосування запобіжного заходу відносно цього обвинуваченого суд відзначає таке.

1.1. Прокурор вказує про наявність ризику того, що цей обвинувачений може вдатись до дій щодо переховування від суду.

Наявність такого ризику доводилась існуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину, яка об`єктивно здатна спонукати того до дій щодо переховування від суду з огляду на острах покарання.

Стосовно цих посилань прокурора суд відзначає таке.

(а) Встановлена судом ступінь обґрунтованості висунутої ОСОБА_6 підозри, як доведено вище, робить її непереконливою. З огляду на таке висунута ОСОБА_6 підозра не є здатною виступати суттєвою спонукою для дій щодо переховування від суду; ступінь її обґрунтованості об`єктивно призводить до висновку про те, що більш ефективними є дії, спрямовані на те, щоб її /мовою Європейського Суду з Прав Людини/ “остаточно розвіяти”.

(б) До того ж, як доведено вище, навіть у разі доведення вини ОСОБА_6 у вчиненні вчиненого злочину, ступінь тяжкості такого злочину та роль ОСОБА_6 у вчиненні стверджуваного злочину є такою, що дозволяє розраховувати на максимальне пом`якшення покарання та звільнення від нього.

Таке вказує, що в цьому випадку участь у судовому засіданні знов таки видається більш ефективною, ніж вчинення дій щодо переховування від суду.

(в) Суд враховує також, що ОСОБА_6 вочевидь не має ані - коштів, ані - можливості для ефективного переховування від суду.

(г) До того ж, вжиття заходів щодо переховування від суду наразі видається ще менш ефективним з огляду на оголошення на території України військового стану та пов`язаних із цим суцільних обмежень у пересуванні для осіб, які можуть підлягати мобілізації (до яких належить й ОСОБА_6 )

Наведене доводить, що на теперішній час ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду як не зник повністю, то істотно зменшився.

1.2. Прокурор вказує про наявність ризику того, що цей обвинувачений може вдатись до дій щодо протиправного впливу на свідків та потерпілих.

Стосовно цих посилань прокурора суд відзначає таке.

(а) Ризик протиправного впливу на свідків та потерпілих, так само, як й ризик зникнення, є проявом прагнення уникнути покарання.

(б) З огляду на таке суд повторює, що, як доведено вище, висунута ОСОБА_6 підозра не є переконливою, а ступінь тяжкості стверджуваного злочину не є значною.

Та з огляду на ці обставини більш ефективним видається вчинення передбачених законом дій, спрямованих на те, щоб або “остаточно розвіяти” підозру, або ж — отримати мінімальне покарання.

Вчинення ж дій щодо протиправного впливу на потерпілих або обвинувачених із таким не є сумісним.

(в) До того ж, відоме цьому обвинуваченому місце перебування потерпілих та свідків наразі знаходиться на тимчасово окупованій території; місце перебування вказаних осіб на території, підконтрольній Україні, наразі матеріали справи не містять.

Таке як не повною мірою унеможливлює, то суттєво ускладнює вплив на вказаних осіб.

(г) Суд також відзначає, що відповідно до позначок в обвинувальному акті, потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_20 вже є засудженими судовими органами іноземних держав, зокрема — ОСОБА_20 є засудженим за вчинення дій разом з ОСОБА_25 .. З огляду на таке дії та роль цих осіб є достатньою мірою встановленою, що позбавляє вплив на них будь-якого сенсу.

(г) Стосовно ж ОСОБА_28 суд відзначає, що той, як свідчать матеріали кримінального провадження, з самого початку діяв під контролем правоохоронних органів, що також унеможливлює вплив на нього.

Наведене доводить, що на теперішній час ризик впливу з боку обвинуваченого ОСОБА_6 на свідків та потерпілих як не зник повністю, то істотно зменшився.

1.3. Прокурор вказує про наявність ризику того, що цей обвинувачений може продовжити вчиняти злочин.

Це твердження ґрунтується на характері висунутої ОСОБА_6 підозри

Стосовно цих посилань прокурора суд відзначає, що оперативна обстановка на Україні як не повною мірою унеможливлює, то істотно ускладнює вчинення дій, у яких підозрюється цей обвинувачений. До того ж, його соціальне та матеріальне становище вочевидь не дозволяє йому вдатись до дій, аналогічних вказаним в обвинувальному акті, в умовах військового стану.

Отже, цей ризик наразі також істотно зменшився.

2. Вирішуючи питання про запобіжний захід, який в подальшому має застосовуватись відносно обвинуваченого, суд враховує таке.

2.1. Наведені обставини у їх сукупності, а саме — істотне зменшення усіх ризиків, що враховувались раніше під час застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у своїй сукупності дозволяють змінити обраний відносно нього запобіжний захід на більш м`який.

2.2. Запобіжним заходом, який має бути застосованим відносно обвинуваченого, видається домашній арешт.

Але оперативна обстановка на території міста Миколаєва не дозволяє ефективно застосовувати такий запобіжний захід та тягне необхідність його заміни на особисте зобов`язання.

Отже, обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід слід змінити на особисте зобов`язання.

Отже, клопотання прокурора в частині застосування запобіжних заходів підлягає частковому задоволенню; клопотання захисту з цього приводу ж підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 314, 369-372; 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

2.Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбачених частиною 2 статті 149 Кримінального Кодексу України - прийняти до провадження Центрального районного суду міста Миколаєва.

3.Здійснювати розгляд цього кримінального провадження одноособово.

4.Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбачених частиною 2 статті 149 Кримінального Кодексу України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 листопада 2022 року на 14:00 годину.

5.Клопотання прокурора та в частині застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково; клопотання захисту з цього питання - задовольнити.

Змінити обраний відносно ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_10 , окрім загального обов`язку з`являтись до суду за першим викликом, такі обов`язки:

-прибути до відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області у період з 06 по 11 жовтня 2022 року, після чого прибувати до цього органу двічі на тиждень;

-не відлучатися з міста Миколаєва без дозволу прокурор або суду;

-повідомляти прокурора та суд про своє місце перебування, його зміну та номери засобів зв`язку;

-утримуватись від спілкування з особами, зазначеними, як потерпілі або свідки в обвинувальному акті;

-докласти зусиль до пошуку роботи або для вступу у підрозділи України, що беруть безпосередню участь у захисті України або виконанні завдань щодо підтримання життєдіяльності цивільної інфраструктури міста /Збройних Сил України, підрозділів територіальної оборони тощо/

Строк дії ухвали в цій частині встановити в 2 місяці - до 30 листопада 2022 року включно.

Зобов`язати начальника Державної Установи "Миколаївський Слідчий Ізолятор" звільнити ОСОБА_10 з-під варти.

6.Клопотання прокурора та в частині застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково; клопотання захисту з цього питання - задовольнити.

Змінити обраний відносно ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_35 , окрім загального обов`язку з`являтись до суду за першим викликом, такі обов`язки:

-прибути до відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області у період з 06 по 11 жовтня 2022 року, після чого прибувати до цього органу двічі на тиждень;

-не відлучатися з міста Миколаєва без дозволу прокурор або суду;

-повідомляти прокурора та суд про своє місце перебування, його зміну та номери засобів зв`язку;

-утримуватись від спілкування з особами, зазначеними, як потерпілі або свідки в обвинувальному акті;

-докласти зусиль до пошуку роботи або для вступу у підрозділи України, що беруть безпосередню участь у захисті України або виконанні завдань щодо підтримання життєдіяльності цивільної інфраструктури міста /Збройних Сил України, підрозділів територіальної оборони тощо/

Строк дії ухвали в цій частині встановити в 2 місяці - до 30 листопада 2022 року включно.

Зобов`язати начальника Державної Установи "Миколаївський Слідчий Ізолятор" звільнити ОСОБА_35 з-під варти.

СУДДЯ = ОСОБА_36 =