Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №758/5717/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5717/26

3/758/2645/26

Категорія 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року cуддя cуддя Подільського районного суду м.Києва Лещенко О. В. , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2026 року о 21 годині 45 хвилин, у АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру та фізичного, стосовно особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: словесно ображав, погрожував, штовхав, наносив стусани, внаслідок даних дій була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Будь-яких клопотань про його участь у судовому засіданні або відкладення судового засідання до початку судового розгляду, до суду не надходило.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Як передбачено п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП 524024 від 19.03.2026 року;

-копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 19.03.2026 року;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

-поясненнями ОСОБА_2 від 19.03.2026 року, яка зазначила, що її внук ОСОБА_1 , прийшов додому у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, намагався вибити двері у її кімнату, нецензурно лаявся, погрожував, коли він вдома вона не виходить зі своєї кімнати;

-письмовими поясненнями ОСОБА_3 , який зазначив, що був очевидцем, коли ОСОБА_1 ображав свою бабусю та погрожував їй фізичною розправою;

-відеозаписом.

Водночас, уповноваженою особою до протоколу про адміністративне правопорушення додана копія постанови 758/13330/25 від 14.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП та рапорт інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 2 полку 1 ДПП Олексієнко О., відповідно до якої просить вважати вірним вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Водночас, суд не в праві вийти за межі тих фактичних обставин, які були встановлені протоколом про вчинення адміністративного правопорушення. Якщо викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист особи та принципу рівності сторін процесу.

Протокол про адміністративне правопорушення по суті є обвинувальним актом на основі якого, в сукупності з іншими доказами, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, обставини, викладені у протоколі ГП №524024, не містять в собі елементів, які відповідають диспозиції ч.3 ст. 173-2 КУпАП, щодо повторності вчинення порушення.

Положеннями ст. 7 КУпАП регламентовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Особа має безумовне право чітко знати, у вчиненні якого адміністративного правопорушення його звинувачують. Ця інформація має бути надана своєчасно, у письмовій формі та зрозумілою мовою.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомлено з його змістом та надано його копію, за звинуваченням у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Про що він поставив особисті підписи.

Разом з цим, рапорт поліцейського не є самостійним, однозначним чи достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення. Верховний Суд неодноразово наголошував, що рапорт - це лише внутрішній службовий документ, а поліцейський є зацікавленою особою, тому такий документ не вважається незалежним джерелом інформації.

Отже, суд не може вийти за межі протоколу про адміністративного правопорушення, погіршити становище ОСОБА_1 та посилити відповідальність на підставі рапорту поліцейського, оскільки це буде порушенням права на захист особи та не сприйнятним, в розумінні правової визначеності.

На підставі викладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за якою складений протокол про адміністративне правопорушення, повністю доведена.

Разом з цим, при призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, систематичність вчинення домашнього насильства стосовно особи похилого віку, з якою він спільно мешкає, особу правопорушника, який маючи неодноразові притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення, на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти домашнє насильство, в стані сп`яніння, відомості про виконання судових рішень по сплаті призначених штрафів, матеріали справи не містять, також суд враховує ступінь вини, майновий стан, зокрема той факт, що ОСОБА_1 будучи особою молодого віку, не працює, суспільно корисною працею не займається.

Обставини, що пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення судом не було встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд визнає ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та вважає можливим застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді стягнення у виді адміністративного арешту.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, ч.1 ст.173-2 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 (п`ять) діб, строк арешту рахувати з моменту затримання..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять гривень) грн. 60 коп. в дохід держави.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О. В. Лещенко