Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №754/14500/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1283/26

Справа №754/14500/25

РІШЕННЯ

Іменем України

13 квітня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленка І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 19 239,84 грн.

Стислий виклад позицій сторін

02 вересня 2025 року Позивач подав до Деснянського районного суду міста Києва через підсистему "Електронний суд" позовну заяву до ОСОБА_1 (надалі Відповідач) про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №720594866 від 11.02.2022 (далі - Договір), яка складається з 16 400,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 2 839,84 грн відсотків. Цей Договір був спочатку укладений між Відповідачем та кредитодавцем - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Відповідач, як позичальник, отримав кредитні кошти у розмірі 16 400,00 грн, але не повернув кредит у встановлений строк та не сплатив проценти за користування кредитом. Позивач набув права вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу укладеного між ТОВ "ФК "Онлайн фінанс".

Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн

03 жовтня 2025 року Відповідач подав до Суду письмові пояснення, в яких заперечує проти заявлених позовних вимог у частині нарахованих процентів, штрафних санкцій.

Відповідач зазначає, що кредитний договір було укладено з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" у лютому 2022 року, до початку повномасштабної збройної агресії прострочення виконання зобов`язань були відсутні. Кредитор після введення воєнного стану фактично припинив належне обслуговування кредиту, зокрема, було відсутнє функціонування електронних сервісів для здійснення платежів, що унеможливило своєчасне погашення заборгованості.

Відповідач вказує, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану на законодавчому рівні було встановлено обмеження щодо нарахування процентів, штрафів та пені за кредитними зобов`язаннями, тому він згодний погасити тіло кредиту одним платежем.

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА

Відповідно до частини першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

11 лютого 2022 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та Відповідачем було укладено договір кредитної лінії №529437130, який підписаний Відповідачем з використанням електронного підпису з застосуванням одноразового ідентифікатора MNV5PZ57, що був відправлений 11.02.2022 о 10:29:56 на номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, яким відповідно до пункту 11 частини першої статті 3 цього Закону є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Отже відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є достатньою підставою для визнання договору укладеним.

Згідно з пунктом 2.1. Договору сторони домовилися про надання кредиту в розмірі 16 400,00 грн.

Відповідно до пункту 3.6 Договору строк Дисконтного періоду кредитування становить 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

Відповідно до пункту 3.6 Договору, строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу.

Отже, кінцевим терміном повернення кредиту є 13.03.2022.

11.02.2022 Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № fdb4682f-191d-4a47-94ff-1f96db84c632.

Відповідач порушив умови договору та не повернув кредитні кошти у встановлений строк до 13.03.2022. Відповідач вказані обставини не заперечує.

Заборгованість за тілом кредиту залишається непогашеною та становить 16 400,00 грн. Позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими.

Щодо нарахування відсотків

За розрахунком заборгованості Позивача відсотки у розмірі 2839,84 грн нараховувалися в період з 11 лютого 2022 року по 10 червня 2022 року.

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Відповідно до пункту 7.1. Договору сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування - 13.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Згідно з пунктом 7.2.2. Договору дата повернення кредиту, що вказана в пункті 7.1. Договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин, зокрема, у разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату відсотків до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (пункт 91 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19)).

Велика Палата Верховного Суду, уточняючи у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом" ). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Суд виходить з того, що строк кредитування за договором № 529437130 складається з Дисконтного періоду (30 днів, до 13.03.2022) та додаткового строку, на який автоматично продовжується згідно з п. 7.2.2 Договору у разі неповернення коштів (не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду). Отже, загальний погоджений сторонами строк кредитування становить 120 днів та сплинув 11.06.2022.

З урахуванням вказаних вище висновків Великої Палати Верховного Суду, відсотки за договором підлягають правомірному нарахуванню протягом усього погодженого 120-денного строку кредитування, з 11.02.2022 по 11.06.2022 включно.

Суд встановив, що нарахування відсотків здійснювалося у межах погодженого строку кредитування. Зокрема, відсотки у загальній сумі 2 839,84 грн, які заявлені до стягнення, були нараховані первіснии кредиторами ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за загальний період з 11.02.2022 по 11.06.2022, тобто в межах строку кредитування. Після 30 жовтня 2023 року наступні кредитори ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» жодних додаткових нарахувань відсотків за кредитним договором не здійснювали.

Суд встановив, що станом на 11.06.2022 року загальний розмір заборгованості за відсотками становив 3 798,24 грн, 14.07.2022 року відбулася оплата на суму 958,40 грн, тому визначений розмірі заборгованості у сумі 2 839,84 грн (3 798,24 грн (нараховані відсотки) - 958,40 грн (оплата)) є обгрунтованим.

Дослідивши наданий розрахунок, Суд визнає заявлений до стягнення розмір відсотків 2 839,84 грн повністю доведеним та обґрунтованим.

Доводи Відповідача щодо обмеження нарахування процентів за користування кредитом судом відхиляються, оскільки такі обмеження поширюються на окремі категорії осіб, зокрема військовослужбовців та членів їх сімей. Матеріали справи не містять доказів належності Відповідача до таких категорій осіб.

Суд відхиляє також заперечення Відповідача щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій, оскільки такі вимоги Позивачем у цій справі не заявлялися.

Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги

Позивач набув право вимоги до Відповідачки внаслідок низки послідовних відступлень цього права. Спочатку ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" відступило право вимоги ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022). Згодом ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступило це право ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" (Договір факторингу № 30/1023-01 та Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023). Врешті, ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" відступило право вимоги Позивачу, ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (Договір факторингу № 08/07/25-Е та Реєстр боржників б/н від 08.07.2025).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Презумпція чинності Договору факторингу № 08/07/25-Е не спростована, договір не визнано недійсним на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника. При цьому, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Судом встановлено, що після відступлення Позивачу права грошової вимоги, Відповідач не здійснював жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за кредитом ні на рахунки нового кредитора, ні на рахунки первісного кредитора.

Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що Позивач належним чином набув статусу нового кредитора та наділений повноваженнями вимагати від Відповідача виконання грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача сплачена сума судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл витрат судом (стаття 141 ЦПК України). Подібний висновок викладено у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір про надання правової допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025;

- додаткову угоду № 25770574294 від 09.07.2025 до договору № 09/07/25-01 про надання правової допомоги від 09.07.2025;

- акт прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025 на суму 7 000,00 грн, відповідно до якого Позивачу надані такі послуги: складання позовної заяви - 5000,00 грн (2 год); вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника - 1000,00 грн (2 год); підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 грн (1 год); підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 грн (1 год).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, Суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №529437130 від 11.02.2022: 16 400,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 2 839,84 грн заборгованості за відсотками; судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 7 000,00 грн.

Позивач (стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (адреса: Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, м. Київ; код ЄДРПОУ 42986956)

Відповідач (боржник) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 13 квітня 2026 року.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО