Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №216/364/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/364/25

провадження №2/216/330/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М., за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є., представника позивача – адвоката Гаркавого М.С., представника відповідача – адвоката Бакура М.Є., (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6, дистанційно, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаркавий Микита Сергійович до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

в с т а н о в и в:

Адвокат Гаркавий М.С. звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в якій позивач просить стягнути на користь позивача з відповідача залишкову суму невідшкодованої вартості матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику автомобіля «Peugeot 3008», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 152994,46 грн.; вартість послуг транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля у розмірі 8500,00 грн.; вартість послуги з евакуації – перевезення автомобіля у розмірі 880,00 грн.; вартість послуги з діагностики, дефектування ушкоджень автомобіля у розмірі 2000,00 грн.; суму завданої моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 має в особистому користуванні автомобіль «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 23 липня 2024 року інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №739938 від 23.07.2024 року, відповідно до якого: 23 липня 2024 року приблизно о 10 год 30 хв біля буд. 71 по пр. Українській в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «ЗА3 Lanos» держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на перехресті вул. Української та вулиці Петра Калнишевського не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, позначеної дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу» не дав дорогу транспортному засобу, що наближався до даного перехрестя по головній дорозі, не обрав безпечної швидкості руху, своєчасно не зменшив швидкість руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Peugeot 3008» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який за інерцією продовжив рух в некерованому стані та здійснив наїзд на автомобіль «BMW» держаний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіль «Тесла» держаний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 , які зупинились перед перехрестям, щоб надати перевагу у русі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3.б, 16.11, 16.3, 12.1, 12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Даний факт підтверджується постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення адміністративного стягнення - штрафу в сумі 850,00 гривень. Фактично, ОСОБА_1 як власник автомобіля «Peugeot 3008» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 зазнав матеріального збитку, внаслідок пошкодження належного йому автомобіля.

21.08.2024 року, з метою встановлення суми завданого збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 звернувся до судового експерта Чивчиш О.П., який провів огляд пошкодженого «Peugeot 3008» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на предмет встановлення суми відновлювальних робіт вказаного пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №Д12/09/24 від 16.09.2024 року: вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля «Peugeot 3008» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в цінах на дату 23.07.2024 року, складає 423 733,68 гривень; ринкова вартість автомобіля «Peugeot 3008» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в аварійному стані з урахуванням пошкоджень отриманих після ДТП, яка сталась 23.07.2024 року складає 110 739,22 гривень.

У зв`язку з відсутністю страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у ОСОБА_2 , який в порушення законодавства не застрахував свою відповідальність, тому ОСОБА_5 звернувся з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до Моторно (транспортного) страхового бюро України, а після звернувся з заявою про страхове відшкодування. 30.12.2024 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 надійшло страхове відшкодування, в рахунок відшкодування завданого збитку внаслідок ДТП у сумі 160 000 гривень.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що залишкова сума невідшкодованого матеріального збитку йому відповідачем складає 152 994,46 гривень, що становить різницю між загальною сумою матеріального збитку, сумою страхового відшкодування та сумою ринкової вартості автомобіля «Peugeot 3008» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 в аварійному стані з урахуванням пошкоджень отриманих після ДТП.

Також позивачем були понесені витрати у сумі 8500 грн. як вартість послуг транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля «Peugeot 3008» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; у сумі 880,00 грн. як вартість послуги з евакуації - перевезення автомобіля з місця ДТП; у сумі 2000,00 грн. як вартість послуги з діагностики, дефектування ушкоджень автомобіля. Крім того позивач зазначає, що відповідачем йому заподіяно моральну шкоду, що полягає перебування позивача в негативному емоційно-психічному стані, викликаному внутрішньою напруженістю, втратою сну, що переросла в моральні страждання, так як вказаний автомобіль є єдиний засіб пересування. Стан морального дискомфорту гнітить позивача тривалий період часу. Все це вплинуло на його відносини і нормальні життєві зв`язки з членами родини, сусідами, знайомими. За весь цей час відповідач жодного разу не спробував зробити яку-небудь матеріальну допомогу ОСОБА_1 , використовував даний транспортний засіб «Peugeot 3008» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 в виконанні покладених на нього службових обов?язків, так як він являється військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_5 , та проходить службу в Збройних силах України з жовтня 2022 року, та завдяки своєму транспортному засобу він задовольняв свої потреби під час несення служби.

Ухвалою судді від 16.01.2025 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Ухвалою судді від 14.02.2025 року цивільну справу прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

14.04.2025 року від представника відповідача, адвоката Бакур М.Є. через «Електронний суд» надійшов відзив, в якому останній просить поновити пропущений строк подачі відзиву на позовну заяву та долучити його до матеріалів справи; питання щодо задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог вирішити після з`ясування у Позивача обставин щодо ремонту пошкодженого транспортного засобу. В обґрунтування заперечень проти позову представником, посилаючись на позиції Верховного Суду, зазначено, що Позивачем не долучено будь-яких доказів на підтвердження фактичних витрат щодо ремонту автомобіля, а долучено до матеріалів справи лише висновок експерта, яким визначено орієнтовну вартість відновлювального ремонту транспортного засобу. Позивачем у позові не зазначено, чи здійснювався ремонт транспортного засобу після складання висновку експерта про розмір заподіяного матеріального збитку. У разі здійснення відновлювального ремонту автомобіля, розмір збитків, які слід стягувати повинен підтверджуватися документами, що підтверджують перелік, обсяг і вартість робіт та витрачених матеріалів, оскільки з долученого до позовної заяви Висновку експерта вбачаються лише можливі витрати позивача, а не фактичні, або реальні витрати понесені ним для відновлення автомобілю. Крім того, Позивачем не надано допустимих та достатніх доказів того, що у цьому стані він перебуває саме через пошкодження належного йому транспортного засобу. Відшкодування витрат на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП входить до обов`язку страховика (в даному випадку– МТСБУ), яким здійснено страхове відшкодування на рахунок потерпілого, а отже дана вимога до Відповідача є безпідставною, оскільки вона вже відшкодована Страховиком. Окрім того, слід звернути увагу на Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №67 від 23.07.2024: послуги перевезення авто марки Пежо 3008 з вул. Українська до вул. Ньютона 2А. Як вбачається із матеріалів справи, Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тож невідомо, у зв`язку з чим транспортний засіб з місця ДТП було транспортовано до вул. Ньютона 2А, оскільки за даною адресою знаходиться судовий експерт, який проводив огляд пошкодженого т/з, а не станція з ремонту автомобілів, у зв`язку з чим дані вимоги додатково є безпідставними та задоволенню не підлягають. Крім того, сторона відповідача не погоджується із витратами на проведення експертизи та витрат на діагностику та дефектування ушкоджень транспортного засобу, оскільки саме МТСБУ має відшкодовувати такі витрати потерпілому. До того, ж на думку Відповідача, розмір витрат на надання професійної правничої допомоги не є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних робіт, та вважає обґрунтованим та належним розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою суду від 21.05.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

28.07.2025 року від представника позивача, адвоката Гаркавого М.С., через «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої зазначено, що враховуючи отримане страхове відшкодування від Моторного (транспортного) страхового бюро України у сумі 160 000 гривень, була встановлена залишкова сума завданого матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля «Peugeot 3008» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яку слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 , яка складає 152 994,46 гривень. Враховуючи наявність зазначеного висновку судового експерта, позивач не зобов`язаний надавати підтверджуючі документи, щодо ремонту пошкодженого автомобіля. Також позивач зазначає, що у висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №Д12/09/24 від 16.09.2024 року зазначено точну суму матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля з технічної точки зору, а не ОРІЄНТОВНУ, як це зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву. Щодо заперечень відповідача про стягнення моральної шкоди, позивачем зазначено, що позивач даний автомобіль використовував при виконанні покладених на нього службових обов`язків, та саме завдяки своєму транспортному засобу він задовольняв свої потреби під час несення служби, саме внаслідок недбалості відповідача позивачу була спричинена моральна шкода. Щодо витрат на евакуацію транспортного засобу, позивач зазначає, що адреса куди був евакуйований пошкоджений автомобіль з місця ДТП: АДРЕСА_2 , є місцем зберігання пошкодженого автомобіля, місце розташування гаражів 156-157, які на правах власності належать матері позивач, та місцем де проводився огляд пошкодженого транспортного засобу судовим експертом. Щодо витрат на судового експерта, позивач зазначає, що через те, що належний йому автомобіль був сильно пошкоджений внаслідок ДТП, а його вартість даного автомобіля до ДТП перевищує страховий ліміт на дату ДТП у 160 000 гривень, саме тому він був вимушений звернутись до судового експерта, з метою встановлення загальної суми завданого матеріального збитку для того, щоб в подальшому мати можливість звернутись до суду з відповідною позовною заявою. Додатково зазначаємо, що МТСБУ відшкодовано було 160 000 гривень, яка є максимальною сумою страхового ліміту матеріальної шкоди, відповідно до законодавства України на дату ДТП. А тому на МТСБУ не можливо покласти обов`язок відшкодування суми витрат на судового експерта. Щодо витрат на діагносту та дефектування, позивач зазначає, що внаслідок ДТП, належний йому автомобіль був пошкоджений, та з метою встановлення суми завданого збитку необхідно було проводити діагностику даного автомобіля та його дефектування (розбір автомобіля), з метою виявлення скритих механічних пошкоджень. Додатково зазначаємо, що МТСБУ відшкодовано було 160 000 гривень, яка є максимальною сумою страхового ліміту матеріальної шкоди, відповідно до законодавства України на дату ДТП. А тому на МТСБУ не можливо покласти обов`язок відшкодування суми витрат на діагностику та дефектування автомобіля.

20.08.2025 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Так, стороною відповідача зазначено, що у підготовчому судовому засіданні, що відбулося 21 травня 2025 року у приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за участі представника Відповідача у режимі відеоконференції та представника Позивача, останній на запитання представника Відповідача вказав, що транспортний засіб Позивача вже відремонтовано. При цьому до матеріалів справи долучено висновок експерта, яким визначено (все ж таки, на думку Відповідача, орієнтовний розмір витрат на відновлення автомобіля, оскільки це твердження не спростоване) суму матеріального збитку, але доказів, що підтверджують реальну суму витрат на відновлення автомобіля Позивачем не надано . Позивач у відповіді на відзив категорично не погоджується та заперечує той факт, що у висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №Д12/09/24 від 16.09.2024 року зазначено ОРІЄНТОВНУ суму матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля з технічної точки зору, а не точну. Однак варто загострити увагу Суду на тому, що у п.1.5 Дослідження експертом вказано, що калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами та на дату проведення технічного огляду. Система Audatex, відомості з якої долучено у якості додатків до Висновку, взагалі передбачає, що ціни в ній зазначені станом на 23.08.2024. Вказаним підтверджено той факт, що на момент звернення Позивача до суду із даним позовом, калькуляція вартості відновлювального ремонту автомобіля вже втратила свою актуальність, оскільки не виключено, що на момент звернення із позовною заявою автомобіль вже було відремонтовано за меншою вартістю, аніж за зазначену у позові та відповіді на відзив.

Під час судового розгляду Сторони надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, відзиві та запереченнях. В останнє судове засідання вони не з`явилися, надавши заяви про проведення судового розгляду зазначеної справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, від імені яких діють представники, дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, за наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 виданого 19.11.2021 року ТСЦ 1248, власником автомобіля «Peugeot 3008» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску, є ОСОБА_1 .

Сторонами не заперечувалося та з матеріалів справи вбачається, що постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21.08.2024 року, яка не оскаржена та набрала законної сили 02.09.2024 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за фактом того, що 23 липня 2024 року приблизно о 10 год 30 хв біля буд. 71 по вул. Українській в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «ЗАЗ» номерний знак НОМЕР_7 , на перехресті вул. Української та вулиці Петра Калнишевського не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, позначеної дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу» не дав дорогу транспортному засобу, що наближався до даного перехрестя по головній дорозі, не обрав безпечної швидкості руху, своєчасно не зменшив швидкість руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Peugeot» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який за інерцією продовжив рух в некерованому стані та здійснив наїзд на автомобіль BMW номерний знак НОМЕР_8 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем Тесла номерний знак НОМЕР_9 під керуванням водія ОСОБА_4 , які зупинились перед перехрестям щоб надати перевагу у русі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3.б, 16.11, 16.3, 12.1, 12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. (справа № 216/5328/24).

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частинами 1-2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 23 липня 2024 року, відбулась з вини водія ОСОБА_2 , внаслідок порушення ПДР України.

У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Як убачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ЗАЗ» номерний знак НОМЕР_7 , ОСОБА_2 , винного у ДТП, не була застрахована.

За вимогами пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

МТСБУ відшкодувало ОСОБА_1 160 000,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, яка мала місце 23 липня 2024 року, в рамках страхової справи №105717 Моторно (транспортного) страхового бюро України, що підтверджується витягом з додатку банку «Приват 24» та відповідним листом МТСБУ.

Відповідно до висновку експерта по результатам проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №Д12/09/24 від 16.09.2024 року, складеної судовим експертом Чивчиш О.П. на замовлення ОСОБА_1 :

- Вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля «Peugeot 3008» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_10 , дорівнює ринковій вартості досліджуваного автомобіля на дату пошкоджень 23.07.2024 року та складає 423 733,68 гривень (чотириста двадцять три тисячі сімсот тридцять три гривні 68 копійки);

- Ринкова вартість автомобіля «Peugeot 3008» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_10 , в аварійному стані з урахуванням пошкоджень отриманих після ДТП, яка сталась 23.07.2024 року, складає 110 739,22 гривень (сто десять тисяч сімсот тридцять дев`ять гривень 22 копійок).

Тобто, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля перевищує його ринкову вартість до моменту ДТП.

Згідно з пунктом 30.1. статті 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Закону № 1961-IV якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

Таким чином, автомобіль позивача вважається фізично знищеним, а порядок відшкодування шкоди в такому випадку має бути здійснений відповідно до вимог ст. 30 вказаного Закону.

Оцінюючи заперечення сторона відповідача, який не погоджується із розміром витрат, вказаних експертом у висновку, слід зазначити наступне.

Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затв. Наказом Мінюсту України та Фонду держмайна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, з подальшими змінами та доповненнями) визначає, що вартість матеріального збитку визначається як суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (п.8.3 Методики, у якому також наводиться відповідна формула).

Як вже зазначалося, відповідно до статей 22, 1192 ЦК України, власник пошкодженого майна має право на відшкодування саме матеріального збитку, вартість якого визначається саме із урахуванням зносу складників транспортного засобу. Оскільки заміна таких складників зношеного транспортного засобу на нові буде не поновленням стану до того, який існував до порушення прав власника транспортного засобу, а поліпшення у порівнянні зі станом до, у даному випадку, ДТП. Тому правових підстав для стягнення на користь позивача будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку, немає.

Отже, у методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ, а власник пошкодженого майна має право на відшкодування саме матеріального збитку.

Вартість такого збитку визначається саме із урахуванням зносу складників транспортного засобу, оскільки заміна таких складників зношеного транспортного засобу на нові буде не поновленням стану до того, який існував до порушення прав власника транспортного засобу, а поліпшення у порівнянні зі станом до, у даному випадку, ДТП.

Тому відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку.

Вищевказані висновки стороною відповідача спростовані не були, інших експертиз чи досліджень з приводу визначення розміру вартості автомобіля після дорожньої пригоди, суду надано не було, а відтак, суд приймає до уваги наданий представником позивача висновок транспортно-товарознавчого дослідження (в розумінні ЦПК України) як належний доказ по справі.

Крім того, по справі встановлено, що пошкоджений в ДТП автомобіль залишився у фактичному користуванні позивача, доказів його передачі відповідачеві або реалізації іншим особам сторони не представили.

Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.

Такі ж правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у цій справі №125/1215/20.

Відтак позивач не набув права на відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП, однак, оскільки автомобіль позивача був пошкоджений під час ДТП, яка сталася з вини відповідача, то позивач згідно з приписами пункту 30.2 статті 30 Закону № 1961-IV має право на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі, який дорівнює різниці між вартістю автомобіля до ДТП в непошкодженому стані і ринковою вартістю автомобіля, яка визначена експертом станом після ДТП.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що ремонт автомобіля «Peugeot 3008», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є економічно необґрунтованим. Встановивши сплату позивачу МТСБУ максимально допустимої суми страхового відшкодування в розмірі 160000 грн. та в силу положень ст. 30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача (винуватця ДТП) різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням виплачених коштів страховою компанією, що становить 152 994,46 грн. (423 733,68 грн. шкода - 160 000 грн. страхове відшкодування - 110 739,22 грн. вартість авто після ДТП = 152 994,46 грн.).

Щодо стягнення витрат на послуги з евакуації-перевезення транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Так, ОСОБА_1 , було витрачено 880,00 гривень на послугу з евакуації - перевезення автомобіля «Peugeot 3008» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з місця ДТП вул. Українська до вул. Ньютона, буд. 2А, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №67 від 23.07.2024 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру №27 від 27.07.2024 року.

Доказів щодо відшкодування вказаних витрат позивачу Моторним (транспортним) страховим бюро України матеріали справи не містять.

Оскільки, відповідальність страховика за полісом вичерпана, з відповідача слід стягнути витрати на евакуацію транспортного засобу 23.07.2024 р. з місця ДТП у вище названій сумі, яку має відшкодувати особа, винна у ДТП, що відповідає приписам пункту 30.2 статті 30 Закону № 1961-IV.

Доводи сторони відповідача суд не приймає до уваги, які не спростовують вказаних вище висновків суду: належних доказів на спростування позиції позивача суду не надані.

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, судом враховується характер і обсяг заподіяної дорожньо-транспортною пригодою шкоди, а також поведінка відповідача, який будучи винним у ДТП, не намагався до цього часу добровільно відшкодувати спричинену ним шкоду.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що в результаті скоєння дорожньо-транспортної пригоди позивачу була спричинена матеріальна шкода, а також спричинені моральні переживання та страждання, виходячи із глибини страждань, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 10000,00 грн. Вказана сума є об`єктивною та достатньою для відшкодування моральної шкоди, що відбулася внаслідок неправомірних дій відповідача.

Щодо стягнення витрат на проведення експертизи.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Велика палата Верховного Суду у постанові №712/4126/22 від 22.11.2023 зазначила, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ. Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

У межах цієї справи судом враховано висновок експерта №Д12/09/24 від 16.09.2024 року, як доказ під час розгляду справи та ухвалення судового рішення, у зв`язку з чим заперечення сторони відповідача щодо відмови у стягнені, понесених позивачем судових витрат на проведення експертного висновку, не приймаються судом.

Понесення позивачем витрат на проведення експертного дослідження підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3840397212.1 від 22.08.2024

У зв`язку з проведенням експертного транспортно-товарознавчого дослідження, враховуючи задоволені вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з проведенням транспортно-товарознавчого дослідження №Д12/09/24 від 16.09.2024 року в сумі 8500,00 грн.

Щодо стягнення витрат на діагностику та дефектування ушкоджень транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 8.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, до вартості матеріального збитку, який визначається під час оцінки, не включаються витрати власника КТЗ, пов`язані з транспортуванням, зберіганням КТЗ, оплатою за експертні дослідження, поштовими витратами, з викликом сторін для технічного огляду КТЗ та іншими витратами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, оскільки вказаними нормами, а також положеннями ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" діагностика та дефектування ушкоджень транспортного засобу внаслідок ДТП не являються шкодою або збитками, які підлягають відшкодуванню особою, визнаною винною у ДТП або страховою компанією. Згідно долучених позивачем документів, складених між ним та ФОП ОСОБА_6 від 01.08.2024 р., а також наданих сторонами доказів діагностика та дефектування ушкоджень транспортного засобу не була врахована в подальшому у зв`язку з проведенням транспортно-товарознавчого дослідження №Д12/09/24 від 16.09.2024 року.

Тому, доводи позову в цій частині суд знаходить необґрунтованими, які не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (64,04%) у розмірі 2084,34 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_12 , матеріальну шкоду в сумі 152 994,46 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 46 коп.) та 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) моральної шкоди, а разом – у сумі 162 994,46 коп. (сто шістдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 46 коп.). В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_12 витрати у вигляді судового збору в сумі 2084,34 грн., витрати за проведення транспортно-товарознавчого дослідження № Д12/09/24 від 16.09.2024 року в сумі 8500,00 грн., витрати з евакуації-перевезення транспортного засобу у сумі 880,00 грн., а разом – у розмірі 11 464,34 грн. (одинадцять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 34 коп.).

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13.04.2026 року

Суддя Г.М. Чирський