Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №206/33/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/33/26

Провадження 2-о/206/39/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

присяжних: Дорошевського А.В., Орішаки Г.Г.,

за участю секретаря с/з Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Центрально-міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , Військова частина НОМЕР_3 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про оголошення фізичної особи померлою

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпра від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Макеєва Валерія Федоровича надійшла заява про оголошення фізичної особи померлою, в якій він просить суд:

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати день його вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України біля населеного пункту Русская Конопелька Суджанського району Курської області (російська федерація).

В обґрунтування заяви представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 (далі — Заявник) перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про шлюб № 679 від 11.08.2001 року.

ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України та у період з 05.04.2022 р. по 21.09.2024 р. проходив військову службу, зокрема у складі військової частини НОМЕР_3 на посаді механіка-водія медичного пункту. Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру ветеранів війни, він мав статус учасника бойових дій.

Відповідно до Сповіщення сім`ї № 1211 від 08.10.2024 р. та Акту службового розслідування від 08.12.2024 р., встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10:20, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Русская Конопелька Суджанського району Курської області (РФ), внаслідок мінометного обстрілу по СП «Кулак», старший солдат ОСОБА_2 зник безвісти.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 3048 від 04.12.2024 р. було призначено службове розслідування за фактом зникнення, а відомості про подію внесено до ЄРДР за № 12024041700000732 від 11.10.2024 р. Також, згідно з Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_2 з 24.10.2024 року набув відповідного правового статусу.

Заявник зазначає, що з 21.09.2024 року і до моменту звернення до суду чоловік жодного разу не виходив на зв`язок, не повідомляв про місце свого перебування. Будь-які спроби встановити його місцезнаходження результатів не дали. Оскільки ОСОБА_2 зник безвісти за обставин, що загрожували йому смертю (під час мінометного обстрілу та безпосереднього бойового зіткнення), а з моменту події минуло понад шість місяців, існують законні підстави для оголошення його померлим у судовому порядку.

Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне Заявнику для отримання свідоцтва про смерть у органах ДРАЦС, що дозволить реалізувати її права та законні інтереси як дружини загиблого військовослужбовця, зокрема:

оформлення спадкових прав;

звернення до соціальних служб та Пенсійного фонду для отримання передбачених законом виплат, пільг та одноразової грошової допомоги від держави.

Щодо заінтересованої особи — Самарського відділу ДРАЦС (функції якого передано до Центрально-міського відділу ДРАЦС у м. Дніпро), участь органу обумовлена необхідністю подальшої державної реєстрації факту смерті на підставі судового рішення (а.с. 1-3).

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 надав суду пояснення (відзив), у яких зазначила, що ОСОБА_2 не перебуває у списках її особового складу, оскільки проходив службу у ВЧ НОМЕР_3 (підпорядкованій ВЧ НОМЕР_2 ) (а.с. 61-62).

Заінтересована особа — Міністерство оборони України — надала письмові пояснення, у яких просила розглядати справу без участі свого представника. Окрім того, Міністерством було заявлено клопотання про витребування з органів ДРАЦС повних витягів щодо актових записів про родичів ОСОБА_2 для повного встановлення кола заінтересованих осіб (батьків, дітей), а також про залучення до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім цього просить суд врахувати подані пояснення при вирішенні справи і прийняти законне та обґрунтоване рішення. Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Крім того, при розгляді справи просить врахувати правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22, в тому числі щодо початку відліку строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою (а.с. 74-77).

Заявник в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв, клопотань від останньої не надходило.

Представник заявника в судовому засіданні просив задовольнити заяву з підстав, викладених в ній.

Представник Військової частини НОМЕР_1 просив прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник Міністерства Оборони України в судове засідання не з`явився, в своїх поясненнях просив розглядати справу без його участі.

Інші заінтересовані особи: Центрально-міський відділ ДРАЦС у місті Дніпрі, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , Військова частина НОМЕР_2 та Військова частина НОМЕР_3 — у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою суду від 21.01.2026 року було відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання на 20.02.2026 року (а.с. 41).

Ухвалою суду від 20.02.2026 за клопотанням Міністерства оборони України до участі у справі як заінтересовану особу було залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім того, судом було задоволено клопотання про витребування з відповідного відділу ДРАЦС відомостей щодо наявності актових записів про родичів ОСОБА_2 (а.с. 96-97).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи та її вирішення по суті, суд встановив наступне.

Згідно із копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 679, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2001 року (а.с. 9).

Відповідно до витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 261 від 04.09.2024 р., старшого солдата ОСОБА_2 , призначеного на посаду механіка-водія медичного пункту військової частини НОМЕР_3 , зараховано до списків особового складу та допущено до виконання службових обов`язків. (а.с. 30).

Повідомленням сім`ї №1211 від 08.10.2024 р ІНФОРМАЦІЯ_6 сповістив ОСОБА_1 про те, що її чоловік, механік-водій медичного пункту військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_2 , старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , призначений на військову службу під час мобілізації 05.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, зник безвісти 21.09.2024 року в районі н.п. Руська Конопелька Суджанського р-ну Курської області (а.с. 13).

Наказом командиру військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.12.2024 р. №3048 призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти 4 військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 (а.с. 22).

Актом службового розслідування від 08.12.2024 р встановлено «21.09.2024 0 10:20 внаслідок мінометного обстрілу по СП « ІНФОРМАЦІЯ_10 » біля населеного пункту Російська Конопелька Суджанського району Курської області (російська федерація) стрілець санітар 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_3 молодший сержант ОСОБА_5 , механік-водій медичного пункту військової частини НОМЕР_3 старший солдат ОСОБА_4 , оператор 2 відділення протитанкових ракетних комплексів виведення протитанкових ракетних комплексів військової частини. НОМЕР_3 солдат ОСОБА_6 , розвідник 2 відділення виведення військової частини. НОМЕР_3 солдат ОСОБА_7 перестали виходити на радіозв`язок. На даний момент інформація про стан справ військовослужбовців відсутня, відповідно до чого вважати зниклими безвісти» (а.с. 23-26).

Відповідно до витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 о 10:20, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Русская Конопелька Суджанського району Курської області, підрозділ потрапив під щільний мінометний обстріл та штурмові дії з боку противника (позиція «Кулак»). Внаслідок артилерійського вогню та подальшого контактного бою старший солдат ОСОБА_2 зник з поля зору побратимів та перестав виходити на зв`язок. Через інтенсивність обстрілів та подальше захоплення позиції ворогом, здійснити пошук та евакуацію військовослужбовця не виявилося за можливе (а.с. 28).

10.10.2024р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом зникнення безвісти її чоловіком ОСОБА_2 до Черкаського ЧЧ ВП №4 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області. Відомості про заяву внесені до ЄРДР 11.10.2024р. о 10:16 год. номер кримінального проваджень №12024041700000732 (а.с. 17)

Згідно з Єдиним реєстром осіб, що зникли безвісти за особливими обставинами №20241024-1991 від 24.10.2024, сформованого Міністерством внутрішніх справ України ОСОБА_2 , починаючи з 24.10.2024 року набув статусу особи, яка зникла безвісти за особливими обставинами (а.с. 18-19).

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд, зокрема, розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено розгляд справ про визнання особи померлою в окремому провадженні.

Згідно із ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців від настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель.

Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущені смерті особи.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

При цьому, стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.

У постанові від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість (п. 81).

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309) (п. 82).

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території (п. 83).

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України (п. 84).

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності (п. 85).

Україна є соціальною, правовою державою (стаття 1); людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України) (п. 86).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Цей принцип є однією з основних засад цивільного судочинства (пункт 1 частини третьої статті 2 ЦПК України). Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 129 Конституції України, частина перша статті 10 ЦПК України), на якому має бути засноване судове рішення (частина перша статті 263 ЦПК України) (п. 87).

Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Він вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (п. 88).

Згідно з принципом правової визначеності відрахування шестимісячного строку від дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій території України не забезпечувало б достатньої передбачуваності та сталості правових відносин. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України, що супроводжується численними випадками зникнень осіб та постійною нестабільністю, передбачити момент закінчення такої агресії неможливо. На час прийняття цієї постанови російсько-українська війна все ще триває, що посилює правову невизначеність і може ускладнювати ефективне застосування закону та забезпечення захисту прав осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту та у яких, у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси (п. 92).

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2014 року № 15-рп/2004, одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим його культурним рівнем. Справедливість є однією з основних засад права та є вирішальною у визначенні права як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо (п. 93).

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди (п. 94).

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України (п. 95).

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України (п. 96).

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (п. 97).

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом (п. 98).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій (п. 99).

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності (п. 100).

Як роз`яснено в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Згідно із постановою Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23, початок перебігу шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою пов`язується не з днем закінчення воєнних дій, а з днем настання конкретних обставин, які стали підставою для застосування судом шестимісячного строку. За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 проходив військову службу у складі Збройних Сил України та безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України.

З наданих суду доказів, зокрема повідомлення сім`ї, акту службового розслідування, витягу з журналу бойових дій, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Русская Конопелька Суджанського району Курської області (російська федерація), підрозділ, у складі якого перебував ОСОБА_2 , потрапив під інтенсивний мінометний обстріл та подальші штурмові дії противника, унаслідок чого останній зник з поля зору побратимів та перестав виходити на зв`язок.

При цьому суд враховує, що зазначені обставини об`єктивно свідчать про наявність безпосередньої загрози життю військовослужбовця, а саме перебування у зоні активних бойових дій, під артилерійським обстрілом та в умовах контактного бою з противником, що за своєю природою є обставинами, які загрожують життю та дають підстави припускати загибель особи.

Судом також встановлено, що з моменту зникнення — 21.09.2024 року — і до часу розгляду справи відсутні будь-які відомості про місце перебування ОСОБА_2 , він не виходив на зв`язок, його місцезнаходження не встановлено, а вжиті заходи розшуку результатів не дали, що підтверджується матеріалами кримінального провадження та даними Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Станом на момент розгляду справи сплив строк понад шість місяців з дня зникнення особи за обставин, що загрожували її життю.

Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, відповідно до яких при вирішенні питання про оголошення особи померлою у зв`язку з воєнними діями суд має оцінювати конкретні обставини зникнення особи, інтенсивність бойових дій, характер загроз для життя, а також момент початку перебігу строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України, який пов`язується з днем, коли особа зникла за таких обставин.

Оцінивши сукупність наданих доказів, суд дійшов висновку, що обставини зникнення ОСОБА_2 є такими, що безпосередньо загрожували його життю та дають достатні підстави припускати його загибель, а відтак наявні правові підстави для оголошення його померлим до спливу дворічного строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України днем смерті особи, оголошеної померлою, є день набрання законної сили рішенням суду, однак у разі, якщо особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю, суд може визнати днем смерті день її вірогідної смерті.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає обґрунтованим визначити днем смерті ОСОБА_2 день його вірогідної загибелі — ІНФОРМАЦІЯ_11 .

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно доп.21ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне судові витрати у цій справі віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 3, 10-11, 208, 209, 246-249, 293 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Центрально-міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , Військова частина НОМЕР_3 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати день його вірогідної смерті – ІНФОРМАЦІЯ_4 під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України біля населеного пункту Русская Конопелька Суджанського району Курської області (російська федерація).

У порядку ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Головуючий суддя: В.В. Гаркуша

Присяжні: А.В. Дорошевський

Г.Г. Орішака