Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №504/1757/24 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/1757/24

Провадження №2/504/622/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Барвенко В.К.,

Секретаря судового засідання – Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, позовну заяву адвоката Конюшко Дениса Борисовича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП – НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У квітня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Доброславського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просив суд:

Визнати спільним майном подружжя квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1246867351227;

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1246867351227.

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1246867351227.

Визнати спільним майном подружжя нежитлове приміщення, комора №20, яке розташоване за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1250762451227.

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення, комора №20, яке розташоване за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1250762451227.

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення, комора №20, яке розташоване за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1250762451227.

Вирішити питання про розподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

В обґрунтування позову зазначає, що з 26 червня 2010 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (позивач) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач) перебували у шлюбі. Шлюб був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів 26 червня 2010 року було зроблено відповідний актовий запис за № 618, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_3 від 26 червня 2010 року.

Протягом останніх декількох років стосунки з відповідачем поступово погіршувались, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, втратили довіру до одне одного, стали частими сварки, в причину різних поглядів на шлюб та родину. В кінцевому результаті все це привело до того, що вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично родина припинила своє існування.

12.09.2023 року Комінтернівський районний суд Одеської області у справі №504/3346/23 ухвалив рішення, яким розірвав шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (позивач) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач).

За час спільного проживання у шлюбі позивачем та відповідачем було набуто у власність на підставі укладених договорів купівлі–продажу майнових прав:

Квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1246867351227, що була придбана ОСОБА_1 як покупцем на підставі укладеного із ПП «ЗОЛОТА ЕРА ХХІ» як продавцем Договору купівлі продажу майнових прав, серія та номер: 2/25, виданий 18.03.2015 року.

Нежитлове приміщення, комора №20, яка розташована за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1250762451227, що була придбана ОСОБА_1 як покупцем на підставі укладеного із ПП «Золота ера ХХІ» як продавцем Договору купівлі продажу майнових прав, серія та номер: 3/20-нп. виданий 18.03.2015 року.

Наразі позивач та відповідач сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, а отже постало питання щодо поділу спільного майна подружжя.

Ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 19.04.2024 р. за вищевказаною позовною заявою відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

До суду позивач не з`явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його присутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Не заперечував щодо заочного порядку розгляду справи у разі неявки відповідача до суду.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, своїх представників до суду не направила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомляла та відзиву не подавала.

Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явились, відзиву не подавала, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання в силу вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 26 червня 2010 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (позивач), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач), було укладено шлюб. Зазначений шлюб зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що 26 червня 2010 року внесено відповідний актовий запис № 618 до Книги реєстрації шлюбів. Факт реєстрації шлюбу підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 26 червня 2010 року.

Як встановлено судом, протягом останніх років подружні відносини між сторонами істотно погіршилися: між ними зникли взаєморозуміння та взаємна повага, втрачено довіру, що супроводжувалося частими конфліктами, зумовленими розбіжностями у поглядах на сімейне життя та виконання подружніх обов`язків. У подальшому це призвело до фактичного припинення сімейних відносин, оскільки сторони тривалий час проживають окремо, ведуть самостійний спосіб життя та не підтримують сімейних зв`язків, у зв`язку з чим сім`я як соціальний осередок фактично припинила своє існування.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 вересня 2023 року у справі № 504/3346/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Судом також встановлено, що під час перебування у шлюбі сторонами було набуто майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав, а саме:

– квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1246867351227, придбану Позивачем на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № 2/25 від 18.03.2015 року, укладеного з ПП «ЗОЛОТА ЕРА ХХІ»;

– нежитлове приміщення (комору № 20), розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250762451227, придбане Позивачем на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № 3/20-нп від 18.03.2015 року, укладеного з ПП «Золота ера ХХІ».

На момент розгляду справи сторони спільного господарства не ведуть, сімейні та шлюбні відносини фактично припинені, у зв`язку з чим виник спір щодо поділу майна, набутого під час шлюбу.

Відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт набуття сторонами права спільної сумісної власності на зазначене нерухоме майно, а також належність такого майна до об`єктів, придбаних у період шлюбу, підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, поданих до суду. Зокрема, копія свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 26 червня 2010 року підтверджує факт перебування сторін у зареєстрованому шлюбі на момент набуття спірного майна. Копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.05.2017 року щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1246867351227, а також нежитлового приміщення (комори №20), розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250762451227, підтверджують факт державної реєстрації права власності на вказані об`єкти.

Крім того, правові підстави набуття зазначеного майна підтверджуються договорами купівлі-продажу майнових прав № 2/25 та № 3/20-нп від 18.03.2015 року, укладеними у період шлюбу, що свідчить про набуття майна саме під час перебування сторін у шлюбних відносинах. Факт фактичної передачі зазначених об`єктів нерухомості у власність підтверджується актами приймання-передачі від 06.04.2016 року, складеними до відповідних договорів. Наявність та індивідуальні характеристики об`єктів нерухомості підтверджуються технічними паспортами від 05.12.2016 року на квартиру та нежитлове приміщення.

Додатково, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.09.2023 року у справі № 504/3346/23 (у електронній формі, засвідченій кваліфікованим електронним підписом суду, та у вигляді паперового примірника) підтверджує факт перебування сторін у шлюбі та його припинення, що має значення для визначення правового режиму спірного майна. Інші подані до суду документи, у тому числі докази орієнтовної ринкової вартості майна, у своїй сукупності підтверджують, що зазначене нерухоме майно було набуте сторонами саме у період шлюбу.

Таким чином, наведені докази у їх сукупності свідчать про те, що спірне майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Частинами 1,2ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку. Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків.

При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток.

При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо.

Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. № 11). Зі змісту п. п. 23,24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя. Також, суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.

Зазначене нерухоме майно, а саме: квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1246867351227 та нежитлове приміщення, комора №20, яка розташована за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1250762451227 відповідно до ст. 60 СК України - є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між ними в рівних частках.

Судовий збір:

Позивач при поданні позову сплатив судовий збір в розмірі 7 305,53 грн., і тому цю суму судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60,69-71 СК України, ст. ст. 2,4,7,9,10,76-81,141,258,259,263, 264, 265,268,273, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Конюшко Дениса Борисовича в інтересах ОСОБА_1 проти ОСОБА_2 про поділ майна набутого подружжям за час шлюбу, - задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1246867351227.

Визнати спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нежитлове приміщення, комора №20, яка розташована за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1250762451227.

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1246867351227.

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1246867351227.

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення, комора №20, яке розташоване за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1250762451227.

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення, комора №20, яке розташоване за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1250762451227.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 7 305,53 грн.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя В. К. Барвенко