Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №766/7652/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/7652/25 Головуючий у 1-й інстанції: Ус О.В.

Номер провадження: 22-ц/819/476/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.

суддів: Майданіка В.В.

Склярської І.В.

секретар Андрєєва В.В.

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Сенс Банк"

відповідачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні апеляційну скаргу на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2026 року, ухваленого суддею Ус О.В., дата складання повного судового рішення 19 січня 2026 року, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2025 року Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, мотивуючи позов тим, що 30.11.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №Ф070925П, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 461 тис. грн. Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 17.03.2010 року у справі №2-961/10 стягнуто з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором №Ф070925П від 30.11.2007 року в розмірі 534 459,43 грн. На підставі вказаного рішення, судом було видано виконавчі листи, які перебували на примусовому виконанні, а в подальшому, державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчого провадження. Вказує, що рішення суду про стягнення боргу відповідачами не виконано, а відтак, банк має право на стягнення з відповідачів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду, яка станом на 23.02.2022 року становить 174 913,82 грн.

Короткий зміст рішення суду І інстанції та мотиви його ухвалення

Заочним рішенням Херсонського міського суду від 19 січня 2026 року позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором №Ф070925П від 30.11.2007 року, розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду станом на 23.02.2022 року в розмірі 174 913 грн. 82 коп.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн, по 1211 грн 20 коп з кожного.

Задовольняючи частково позовні вимоги Банку суд першої інстанції виходив з того, що рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 17.03.2010 року у справі №2-961/10 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не виконано, а відтак, вимоги позивача про стягнення з них грошових коштів в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду є правомірними.

В той же час, вимоги позивача до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки вона не є боржником в розумінні ст. 625 ЦК України, під час ухвалення рішення суду від 17.03.2010 року у справі №2-961/10 вона була лише третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог та не відповідала за вимогами кредитора про стягнення заборгованості, відтак, не має відповідати і за вимогами про стягнення боргу за невиконання рішення суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із рішенням суду у частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_3 , представник АТ "Сенс Банк" адвокат Блажевський П.І. подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скарга мотивована наступним.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 02-23-ф070925п-1852 від 30 листопада 2008р. до кредитного договору.

Стягнення за ст. 625 ЦК України відбувається на підставі боргу, який виник на підставі кредитного договору, поручителем за яким є ОСОБА_3 , рішення суду є похідним від заборгованості та підтверджує її розмір.

Відсутнє рішення про скасування обов`язків поручителя по кредиту. Апелянту не зрозуміло чому суд стягнув заборгованість із кредитора та одного із поручителів, а у стягненні із іншого поручителя відмовив.

Просило скасувати рішення суду в частині не задоволених вимог позивача про стягнення солідарно з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 30.11.2007 року розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду, яка станом на 23.02.2022 року становить - 174 913,82 грн, прийняти в цій частині нове рішення, яким заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.

Провадження в суді апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: (суддя- доповідач) Воронцова Л.П., Майданік В.В., Склярська І.В.

Ухвалою суду від 24.02.2026 апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.03.2026 справу призначено до розгляду на 13.04.2026.

Встановлені судом обставини справи

30 листопада 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сенс Банк" та ОСОБА_1 укладено договір відновлювальної кредитної лінії №Ф070925П з наступними змінами, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 461 тис. грн.

Того ж дня між АКБСР "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання зобов`язалася відповідати перед кредитором у повному об`ємі солідарно за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором відновлювальної кредитної лінії №Ф070925П.

Відповідно до договору поруки від 30 листопада 2007 № 02 – 23 Ф070925П – 1852, укладеного між АКБСР "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , остання зобов`язалася відповідати перед кредитором в повному об`ємі солідарно за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором відновлювальної кредитної лінії № Ф070925П від 30.11.2007.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 17.03.2010 року у справі №2-961/10 за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії Акціонерно-комерційного банку "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" 534 459,43грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором № Ф070925П від 30.11.2007р., яка виникла станом на 05.11.2009р. та стягнуто солідарно на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" судові витрати в сумі 1820,00грн.

Вищевказаним рішенням встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 30.11.2007р. було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф070925П строком до 29.11.2022р., що передбачено п.1.1.2 згаданого договору, відповідно якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 461 000,00грн, на умовах щомісячної виплати заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 13,5% річних та комісій, що передбачено п.1.1.1 Договору; крім того, 30.11.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно якого остання взяла на себе обов`язок відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1 ; додатковою угодою № 1 про внесення змін до договору відновлювальної кредитної ліній № Ф070925П від 31.11.2008р., укладеною між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , сторони домовились починаючи з 01 липня 2008р. встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 18% річних та, відповідно, зазначити по тексту Договору процентну ставку в розмірі 18% річних; аналогічні зміни передбачено змінами до договору поруки, заборгованість за кредитним договором станом на 05.11.2009р. становить 534 459,43грн., що складається з: 430 263,36грн. заборгованість за кредитом; 78 782,36грн. заборгованість за відсотками; 3 101,55грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 8 482,16грн. пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 13 830,00грн. штраф за порушення договору кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № Ф070925П від 30.11.2007р. Також судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 02-23-ф070925п-1852 від 30 листопада 2007р. до зазначеного вище кредитного договору.

На виконання вищевказаного рішення суду Дніпровським районним судом м. Херсона видано виконавчий лист, який містить відмітки державного виконавця про його повернення: 26.06.2012 р. за п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" та 26.12.2013 року за п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно розрахунку заборгованості АТ "Сенс Банк" у зв`язку з невиконанням зобов`язань ОСОБА_1 за період із 12.03.2017 по 23.03.2022, заборгованість за 3% становить 34 080,60 грн, заборгованість за інфляційними втратами становить 140 833,22 грн, загальна сума заборгованості 174 913, 82грн.

Рішенням №5/2019 АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року, припинено Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до Акціонерного Товариства "АЛЬФА-БАНК" де в п.п.1.2. визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк", виникає у Акціонерного товариства "Альфа-Банк" з 15 жовтня 2019 року.

12.08.2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ "Альфа Банк" прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк", а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства "Альфа-Банк" шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк".

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

В судове засідання учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, місце, час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність, відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Мотиви, якими керується апеляційний суд та застосовані норми права

Відмовляючи у задоволенні позову до ОСОБА_3 суд вважав, що вона не є боржником у розумінні положень частини 2 статті 625 ЦК України, і колегія суддів погоджується із таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України)

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки є сталою судовою практикою і сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц у постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 535/757/17 від 26.04.2017 року у справі № 918/329/16 .

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за Договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього Договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за час прострочення.

Відповідно до ч.1 статті 553, ч.1,2 статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За встановленими обставинами даної справи, ОСОБА_3 відповідно до договору поруки від 30.11.2008, укладеного між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Сенс банк", є поручителем ОСОБА_1 за кредитним договором № Ф070925П від 30.11.2007, укладеним між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Сенс банк".

При зверненні АКБСР "Укрсоцбанк" до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № Ф070925П від 30.11.2007 , укладеним між Банком та ОСОБА_1 позивач визначив статус учасників справи на свій розсуд, пред`явивши вимоги про стягнення кредитної заборгованості до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вимог про стягнення заборгованості і відповідальності за договором поруки до ОСОБА_3 . Банк не пред`являв, визначив статус останньої, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 17.03.2010 року у справі №2-961/10 за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" 534 459,43грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором № Ф070925П від 30.11.2007.

Зазначеним рішенням зобов`язання ОСОБА_3 як поручителя і солідарного боржника не встановлювалося, заборгованість за кредитним договором не стягувалася, отже дане рішення не є преюдиційним для відповідальності ОСОБА_3 за частиною 2 статті 625 ЦК України. Інші судові рішення, на підставі яких виникло зобов`язання відповідачки за кредитним договором № Ф070925П від 30.11.2007 позивач суду не надав, а сам лише договір поруки між АКБСР "Укрсоцбанк" і ОСОБА_3 не є підставою для виникнення відповідальності останньої за частиною 2 статті 625 ЦК України, як боржника.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги Банку є не обґрунтованими, свідчать про суб`єктивне тлумачення застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 625 ЦК України, висновки суду не спростовують в оскарженій частині, тому підлягають відхиленню.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду, тому підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки рішення суду підлягає залишенню без змін, відповідно до приписів частини 13 статті 141 ЦПК України, перерозподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 – 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" залишити без задоволення, а заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2026 року у частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, з дня складання повного рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції – Верховного Суду.

Повний текст складено 13.04.2026.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська