Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №650/2926/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/2926/25 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.

Номер провадження: 22-ц/819/430/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Склярської І.В.,

секретар Середюк О.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 січня 2026 року, ухвалене у складі судді ОСОБА_3., дата складення повного тексту рішення - не зазначено, у справі за позовом адвоката Гончарова Михайла Васильовича, який діє від імені ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

05 травня 2025 року адвокат Гончаров Михайло Васильович, який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним позовом до ТОВ "Ютс-Агропродукт", в якому після уточнення й залучення співвідповідача ТОВ "Перемога-Плюс" просив:

--- розірвати договір оренди земельної ділянки № 4АА002463-040971600066 зареєстрований 22.12.2009, укладений між ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (новий орендар ТОВ "Ютс-Агропродукт" на підставі додаткової угоди від 24.07.2017) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 38230887 щодо земельної ділянки площею 9,8069 га з кадастровим номером 6520983700:04:014:0033, з урахуванням договору купівлі-продажу від 17.04.2025 року №1704/25-26, укладеного між ТОВ "Ютс-Агропродукт" та ТОВ "Перемога-Плюс";

--- розірвати договір оренди земельної ділянки № 4АА002463-041071600016, укладений між ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (новий орендар ТОВ "Ютс-Агропродукт" на підставі додаткової угоди від 24.07.2017 року) та ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право в державному реєстрі прав 38481490 щодо земельної ділянки площею 6,34 га, з кадастровим номером 6520983700:04:014:0002, та номер запису про інше речове право в державному реєстрі прав 38481888, щодо земельної ділянки площею 3,4626 га, з кадастровим номером 6520983700:04:012:0024, з урахуванням договору купівлі-продажу від 17.04.2025 року №1704/25-26, укладеного між ТОВ "Ютс-Агропродукт" та ТОВ "Перемога-Плюс".

Також просив стягнути з ТОВ "Ютс-Агропродукт" на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1937,92 грн.

Позов обґрунтований наступним.

Позивач є власником земельної ділянки загальною площею 9,8069 га з кадастровим номером 6520983700:04:014:0033, земельної ділянки загальною площею 3,4626 га з кадастровим номером 6520983700:04:012:0024, а також земельної ділянки загальною площею 6,34 га з кадастровим номером 6520983700:04:014:0002, які розташовані на території Борозенської (колишньої Новокубанської) сільської ради Бериславського району Херсонської області.

17.04.2009 року ОСОБА_2 (спадкодавець) уклав договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:014:0033 з ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт", який зареєстрований 22.12.2009 року у Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 4АА002463-040971600066.

20.01.2015 року сторони уклали договір про заміну сторони у договорі оренди, за яким право оренди вказаної земельної ділянки перейшло до нового орендаря ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс". Відповідно до п.3 договору розмір орендної плати встановлено 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 7 020,99 грн на рік.

24.07.2017 року сторони уклали додаткову угоду, відповідно до якої право оренди земельної ділянки перейшло до нового орендаря ТОВ "ЮТС-Агропродукт", виклавши договір оренди в новій редакції. Розмір орендної плати встановлено 5,31% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 18 614,18 грн. Строк дії договору продовжено до 30.11.2022 року.

04.04.2018 року сторони уклали додаткову угоду, якою продовжили строк дії договору до 30.11.2025 року.

09.10.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до договору оренди, а саме розмір орендної плати встановлено 7,09% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 24 870,80 грн за рік. Строк дії договору визначено до 30.11.2030 року.

Крім того, 18.05.2010 року ОСОБА_2 уклав договір оренди земельних ділянок з кадастровим номером 6520983700:04:012:0024 та 6520983700:04:014:0002, з ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт", який зареєстровано 23.07.2010 року за №4АА002463-041071600016.

20.01.2015 року сторони уклали договір про заміну сторони у договорі оренди, за яким право оренди перейшло до нового орендаря ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс". Розмір орендної плати встановлено 3% від нормативної грошової оцінки, що складає 7 020,99 грн за рік.

24.07.2017 року сторони уклали додаткову угоду, відповідно до якої право оренди земельних ділянок перейшло новому орендарю ТОВ "ЮТС-Агропродукт". Договір оренди викладено у новій редакції. Розмір орендної плати встановлено 5,31 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 18 614,18 грн. Строк дії договору продовжено до 30.11.2022 року.

04.04.2018 року сторони уклали додаткову угоду, якою продовжили строк дії договору до 30.11.2025 року.

09.10.20200 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду, якою внесено зміни в договір оренди, а саме продовжено строк дії договору до 30.11.2030 року. Розмір орендної плати встановлено 7,09 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить (24 870,80 грн. х 2) грн.

Згідно договорів оренди відповідач зобов`язався нарахувати та сплатити позивачу щорічну орендну плату з урахуванням індексів інфляції за 2020-2024 роки.

Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо сплати заборгованості з орендної плати за період 2020-2024 років з урахуванням індексів інфляції. Станом на день звернення до суду з позовною заявою, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо сплати у повному обсязі орендної плати за період 2020-2024 років.

Предметом позову цієї позовної заяви є розірвання договору оренди земельної ділянки через не сплату та систематичне порушення ТОВ "ЮТС-Агропродукт" строків виплати орендної плати, в тому числі з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до фактичних обставин справи відповідачем не сплачено позивачу орендну плату за період 2020-2024 років з урахуванням індексу інфляції.

Послався на ст.651 ЦК України. При цьому зазначив, що при погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельними ділянками, який відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на своєчасне отримання орендної плати за землю у відповідному розмірі. А отже в зв`язку з порушенням строку сплати орендної плати, сторона орендодавців була позбавлена можливості отримання матеріальних благ, на які розраховувала при укладені договору оренди.

Також послався на п."д" ч.1 ст.141 ЗК України.

Крім того, вказав, що під час судового розгляду справи було змінено сторону орендаря на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1704/25-26 від 17.04.2025, новим орендарем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс", код ЄДРПОУ 33251307. Згідно з цим договором, до ТОВ "Перемога-Плюс" перейшли всі права та обов`язки орендаря, зокрема щодо сплати орендної плати.

Таким чином, враховуючи систематичне (протягом трьох років) невиконання відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати, вважає, що існують законні підстави вимагати розірвання договору оренди.

Ухвалою суду від 16.07.2025 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом й постановлено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його та позивача, зазначаючи, що позовні вимоги підтримують і просять їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ "ЮТС-Агропродукт" у судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив наступне.

Позивачем не надано суду доказів невиплати відповідачем орендної плати.

ТОВ "ЮТС-Агропродукт" здійснює свою діяльність на території Херсонської області. З початку вторгнення військ рф значна частина території Херсонської області була тимчасово окупована аж до 11.11.2922 року, в тому числі і сільська рада, де знаходиться спірна земельна ділянка. В умовах дії непереборної сили, майже всі працівники підприємства покинули територію області, відновлення діяльності товариства не виявилося можливим.

При цьому відповідач посилається на об`єднаний витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42022232090000075 від 12.04.2022 року, та на Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від28.02.2022 року.

Крім того відповідач зазначає, що внаслідок бойових дій територія, на якій розташовані земельні ділянки, є забрудненою вибухонебезпечними предметами та потребує проведення робіт з розмінування для забезпеченнябезпечного використання. Відсутність розмінування унеможливлює будь-яку діяльність на земельній ділянці, включаючи сільськогосподарське виробництво, для якого воно орендувалося. Вважає, що вказані обставини є підставою для застосування частини шостої статті 762 ЦК України, а саме звільнення від сплати орендної плати.

Вважає, що всі ці обставини є підставою для звільнення підприємства від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане у відповідності до обставин, за які він не відповідає, що передбачено ст.762 ЦК України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того представником відповідача ТОВ "ЮТС-Агропродукт" подано додаткові пояснення у справі, згідно яких зазначено, що територія Новокубанської сільської ради Бериславського району, є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети. Слід врахувати, що відстань від Новокубанською сільською радою та Горностаївською сільською радою Каховського району Херсонської області, яка на сьогодні є окупованою рф, становить близько 40 км. Що створює реальну загрозу життю працівників підприємства, стає неможливим проведення посівної кампанії, збору врожаю та веденню господарської діяльності в цілому на спірній земельній ділянці. Відтак у відповідача відсутній обовязок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою. Аналогічний висновок міститься у постановах Миколаївського апеляційного суду від 14 та 15 жовтня 2025 рок у справах №485/688/25 та №485/582/25.

Представник відповідача ТОВ "Перемога-Плюс" у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки до суду не повідомив.

Суд розглянув справу за відсутності її учасників.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 січня 2026 року позов було задоволено. Суд вирішив:

--- розірвати договір оренди землі від 22 грудня 2009 року № 4АА002463-040971600066, укладений між ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (новий орендар ТОВ "Ютс-Агропродукт" на підставі додаткової угоди від 24.07.2017 року) та ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право в державному реєстрі прав 38230887 щодо земельної ділянки площею 9,8069 га з кадастровим номером 6520983700:04:014:0033, з урахуванням договору купівлі-продажу від 17.04.2025 року №1704/25-26, укладеного між ТОВ "Ютс-Агропродукт" та ТОВ "Перемога-Плюс";

--- розірвати договір оренди землі від 23 липня 2010 року №4АА002463-041071600016, укладений між ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (новий орендар ТОВ "Ютс-Агропродукт" на підставі додаткової угоди від 24.07.2017 року) та ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право в державному реєстрі прав 38481490 щодо земельної ділянки площею 6,34 га, з кадастровим номером 6520983700:04:014:0002, та номер запису про інше речове право в державному реєстрі прав 38481888, щодо земельної ділянки площею 3.4626 га., з кадастровим номером 6520983700:04:012:0024, з урахуванням договору купівлі-продажу від 17.04.2025 року №1704/25-26, укладеного між ТОВ "Ютс-Агропродукт" та ТОВ "Перемога-Плюс";

--- стягнути з ТОВ "Ютс-Агропродукт" на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1937,92 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Договору оренди землі відповідач зобов`язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю (позивачу) орендну плату за земельну ділянку за 2022, 2023 та 2024 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав, адже матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокрема - платіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов`язання за договором. Натомість, представник позивача послідовно й обґрунтовано заперечує факт надходження будь-яких коштів у рахунок орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки.

Також суд виходив з того, що відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1. Однак, вказав суд, згідно з положеннями закону та висновками Верховного Суду у разі, якщо боржник посилається на наявність обставин, які він вважає форс-мажорними, як на причину невиконання зобов`язання, він має надати докази того, що саме ці обставини перешкодили йому у виконання зобов`язань.

Суд не прийняв до уваги як доказ здійснення досудового розслідування за заявою відповідача, оскільки, як вказав суд, здійснюється воно за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.438 КК України - порушення законів і звичаїв війни. При цьому суд зазначив, що сам факт наявності відкритого досудового розслідування не може звільняти боржника від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати.

Також суд виходив з того, що з матеріалів справи не вбачається, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором оренди з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин. На думку суду відповідач не довів, що мав об`єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов`язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв`язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі.

Також суд враховував відсутність належних доказів об`єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов`язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, а тому вважав, що підстави для звільнення орендаря від орендної плати відсутні.

Суд послався на встановлення факту того, що відповідач посилається на військові дії на території України та Херсонської області, але не надав доказів того, які саме обставини вплинули на його господарську діяльність.

На думку суду, наведена у відзиві позиція відповідача про необхідність врахування судом першої інстанції правової позиції Херсонського апеляційного суду у справі № 650/3776/24 та Миколаївського апеляційного суду у справах №485/688/25 та №485/582/25 не є позицією Верховного Суду у розумінні ч.4 ст.263 ЦПК України. Крім того, вказав суд, справи розглядалися судом апеляційної інстанції з урахуванням конкретних фактичних обставин, встановлених у межах того провадження, які не є ідентичними встановленим у цій справі.

Щодо посилання відповідача на розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, суд зазначив, що відповідне розпорядження саме по собі не є правовою підставою для звільнення відповідача від виконання договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки. Це розпорядження, на думку суду, носить виключно організаційно-декларативний характер та передбачає включення суб`єктів господарювання до переліку таких, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, для цілей звернення до державних органів чи участі в програмах підтримки. Однак воно не звільняє відповідача від цивільно-правової відповідальності, не скасовує зобов`язань, які покладені на нього договорами оренди землі, та не містить жодної імперативної норми щодо автоматичного припинення чи призупинення нарахування та сплати орендної плати.

Таким чином, як зазначив суд, з урахуванням відсутності належних доказів об`єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов`язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати за 2020-2024 рр. відсутні, у зв`язку з чим позов слід задовольнити.

На вказане рішення відповідач ТОВ "Ютс-Агропродукт" подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому він послався на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема вказав, що розгляд справи проводився неуповноваженим складом суду за наявності обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, що за ЦПК України є підставою для скасування судового рішення, оскільки це порушення правил юрисдикції та складу суду. Так, вказав, що відповідачем подано 17.07.2025 року відвід судді ОСОБА_3., який 31.07.2025 року вказаним суддею, в провадженні якої перебуває справа, на думку скаржника, необґрунтовано залишено без розгляду, оскільки питання про відвід повинне було бути вирішено суддею, який не входить до складу суду. Це, як вважає скаржник, порушує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, Бангалорські принципи. 22.11.2025 року вказаному судді знову було подано відвід, але він також, на думку скаржника, незаконно ухвалою від 14.01.2026 року був залишений без розгляду.

Також зазначив, що суд першої інстанції не врахував постанову Верховного Суду у справі №650/3776/24, в якій він погодився із судом апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для розірвання договору оренди землі. Відповідно до вищенаведеного висновку Верховного Суду, наведені докази (Розпорядження Херсонської обласної ради від 01.03.2024 "Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", Розпорядженнями Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області, якими надавались пільги зі сплати місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади) є належними та достатніми для звільнення відповідача від обов`язку виконувати умови договору оренди протягом 2022 та 2023 років на підставі ст.617, ст.762 ЦК України. Оскільки дійсність обставин непереборної сили, які не залежали та не могли залежати від волі Товариства, а натомість унеможливили користування ним об`єктами оренди, є підставою для відмови у стягненні орендної плати за 2022 та 2023 роки (згідно наведеної постанови Верховного Суду), а отже вони ж і спростовують висновки та твердження позивача щодо системності несплати орендної плати та необхідності застосування положень п. "д" ч.1 ст.141 ЗК України для застосування такої санкції як розірвання договору оренди.

Також вказав, що суд не прийняв до уваги того, що у ТОВ "ЮТС- Агропродукт" відсутня вина за невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, у зв`язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 року, оскільки орендар не міг користуватися у цей час орендованим майном із незалежних від нього причин, а також у зв`язку з тим, що після деокупації 11 листопада 2022 року територія, на якій розташована спірна земельна ділянка, є територією, ймовірно забрудненою вибухонебезпечними предметами, тому орендар не провів посівну кампанію та кампанію щодо збору врожаю.

Також зазначив, що з огляду на відповідне правове регулювання, а саме встановлення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, з огляду на положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та той факт, що вся територія Борозенська сільська територіальна громада, віднесена до території бойових дій з 09.11.2022 р., а до цього перебувала під окупацією, Товариство має право у спірний період не сплачувати орендну плату за користування земельною/ими ділянкою/ами, які розташовані на території Новокубанської сільської ради Бериславського (Великоолександрівського) району Херсонської області, така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 25.02.2025 р. у справі №908/929/24.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 13.04.2026 року о 08:20 годині, однак учасники справи, які до суду не з`явилися й про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 3,4626 га, кадастровий номер 6520983700:04:012:0024, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМВ №680993.

Також ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 6,3400 кадастровий номер 6520983700:04:014:0002, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМВ №680992.

Крім того ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 9,8069 га кадастровий номер 6520983700:04:014:0033, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМВ №680994.

17.04.2009 року ОСОБА_2 (спадкодавець) уклав договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:014:0033 з ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт", який зареєстрований 22.12.2009 року у Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 4АА002463-040971600066.

20.01.2015 року сторони уклали договір про заміну сторони у договорі оренди, за яким право оренди вказаної земельної ділянки перейшло до нового орендаря ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс". Відповідно до п.3 договору розмір орендної плати встановлено 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 7 020,99 грн на рік.

24.07.2017 року сторони уклали додаткову угоду, відповідно до якої право оренди земельної ділянки перейшло до нового орендаря ТОВ "ЮТС-Агропродукт", виклавши договір оренди в новій редакції. Розмір орендної плати встановлено 5.31% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 18614.18 грн. Строк дії договору продовжено до 30.11.2022 року.

04.04.2018 року сторони уклали додаткову угоду, якою продовжили строк дії договору до 30.11.2025 року.

09.10.2020 року між ОСОБА_1 , та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до договору оренди, а саме, розмір орендної плати встановлено 7,09% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 24 870,80 грн за рік. Строк дії договору визначено до 30.11.2030 року.

Крім того, 18.05.2010 року ОСОБА_2 уклав договір оренди земельних ділянок з кадастровим номером 6520983700:04:012:0024 та 6520983700:04:014:0002, з ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт", який зареєстровано 23.07.2010 року за №4АА002463-041071600016.

20.01.2015 року сторони уклали договір про заміну сторони у договорі оренди, за яким право оренди перейшло до нового орендаря ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс". Розмір орендної плати встановлено 3% від нормативної грошової оцінки, що складає 7 020,99 грн за рік.

24.07.2017 року сторони уклали додаткову угоду, відповідно до якої право оренди земельних ділянок перейшло новому орендарю ТОВ "ЮТС-Агропродукт". Договір оренди викладено у новій редакції. Розмір орендної плати встановлено 5.31 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 18 614,18 грн. Строк дії договору продовжено до 30.11.2022 року.

04.04.2018 року сторони уклали додаткову угоду, якою продовжили строк дії договору до 30.11.2025 року.

09.10.20200 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду, якою внесено зміни в договір оренди, а саме продовжено строк дії договору до 30.11.2030 року. Розмір орендної плати встановлено 7,09 % від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно договорів оренди відповідач зобов`язався нарахувати та сплатити позивачу щорічну орендну плату з урахуванням індексів інфляції за 2020-2024 роки.

Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо сплати заборгованості з орендної плати за вказаний період з урахуванням індексів інфляції. Станом на день звернення до суду з позовною заявою відповідач свої зобов`язання не виконав у повному обсязі, в результаті чого утворилася заборгованість за 2022, 2023 та 2024 роки.

17.04.2025р. відповідно до договору купівлі-продажу № 1704/25-23 новим орендарем визначено ТОВ "Перемога-Плюс" код ЄДРПОУ 33251307, 37223 Лохвицький район, Полтавська область, с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12.

Вказана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

В матеріалах справи наявний Акт №78-3п від 30 серпня 2024 року "виконання робіт з очищення місцевості (акваторії, об`єкта) від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або), знищення виявлених вибухонебезпечних предметів)", який, з урахуванням супровідного до нього листа про належність земельних ділянок позивача до цього акту, свідчить що на перевіреній земельній ділянці площею 93,7 га (до якої входять земельні ділянки ОСОБА_1 ) виявлені та знищені вибухово-небезпечні предмети, а розмінування проводилося в період з 21 серпня по 30 серпня 2024року.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, встановлено факт реєстрації двох епізодів можливих кримінальних правопорушень, кваліфікованих за частиною першою статті 438 КК України - порушення законів та звичаїв війни.

Перший епізод зареєстровано на підставі самостійного виявлення прокурором відповідної інформації. У ньому зазначено, що 09 квітня 2022 року приблизно об 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки - зокрема автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 - на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Вказані дії здійснені в умовах воєнного стану, оголошеного президентом російської федерації путіним В.В. , що становить порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції.

Другий епізод внесено до ЄРДР 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт". Згідно з викладеними в ній обставинами, у зв`язку з тимчасовою окупацією збройними силами російської федерації території Херсонської області, зокрема Бериславського району, 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. Крім того, 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE). Унаслідок цих дій підприємство також втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). ТПП України підтвердила, що 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно з розпорядженням Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", до відповідного переліку було включено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (код ЄДРПОУ 41101589), юридична адреса: вул. Промислова, буд. 3, с. Новорайськ, Новорайська сільська територіальна громада, Бериславський район. Зазначене розпорядження підлягало затвердженню на сесії обласної ради, що прямо вказано в пункті 2 цього нормативного акта.

Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року, направленого у відповідь на звернення ТОВ "Ютс-Агропродукт", піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих товариством на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами.

При цьому зазначено, що, ймовірно, вищевказані земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Окремо наголошено, що у зв`язку із щоденними обстрілами з боку збройних сил російської федерації різними типами озброєння, Головне управління не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях.

У зв`язку з викладеним, ДСНС рекомендувало товариству звернутися до Херсонської обласної військової адміністрації, яка, згідно з розпорядженням від 6 березня 2023 року №?101, визначає пріоритетність заходів із розмінування, координує їх виконання і може підтвердити статус відповідних територій.

По суті відповідачем ТОВ "ЮТС-Агропродукт" не заперечується, що, починаючи з 2022 року, він припинив сплату позивачу орендної плати.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушення зобов`язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є підставою для розірвання договору.

Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов`язань, відповідно до ст.526 ЦК України, встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За положеннями ст.651 ЦК України ("Підстави для зміни або розірвання договору"):

--- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1);

--- договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2);

--- у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3).

За ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно зі ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За положеннями ст.ст.21, 22 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ст.23 вказаного Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

За положеннями ст.24 вказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Статтею 96 ЗК України серед обов`язків землекористувачів передбачений такий, як обов`язок своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею (п."в" ч.1).

На підставі ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24, 25 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналогічна умова зазначена в Договорі оренди землі.

Відповідно до пункту "д" ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Наведене повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постановах від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16.

У постанові від 25.06.2025 року у справі № 610/941/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок:

"У ч.2 ст.651 ЦК України використано формулу закінчення "та в інших випадках", що дозволяє зробити висновок, що правило, викладене у цій правовій нормі, не може бути скасоване (ані спеціальним законодавством, ані домовленістю сторін), а може бути винятково доповнене - спеціальним законодавством або домовленістю сторін.

З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" ч.1 ст.141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила ч.2 ст.651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24".

Також у вказаній вище постанові зазначено:

"Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" ч.1 ст.141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати … під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною".

Також у вказаній постанові Верховний Суд висловив свою позицію щодо розірвання договору оренди землі на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, а також на підставі ч.2 ст.651 ЦК України.

Так, щодо розірвання договору оренди землі на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України Верховний Суд зазначив:

"Щодо поняття "несплата", вжите у п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати. Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття "несплата" та "недоплата" не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова "несплата", можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати. До того ж потрібно враховувати, що розмір недоплати може варіюватися орієнтовно від 1 % до 99 % суми належної орендної плати, що не може не впливати на ступінь порушення прав власника землі та оцінку істотності такого порушення. Протилежне розуміння, а саме якщо вважати підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" ч.1 ст.141 ЗК України, зокрема й сплату орендної плати не в повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), навряд чи буде справедливим та розумним, оскільки під дію цієї спеціальної норми права підпадатимуть і незначні (неістотні) порушення, наприклад систематична недоплата 1,00 грн зі 10 000,00 грн орендної плати. За таких обставин суди будуть змушені на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України розривати договори оренди землі всупереч принципу збереження договору".

Щодо розірвання договору оренди землі на підставі ч.2 ст.651 ЦК України Верховний Суд зазначив:

"Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. …

Головна ідея, на якій ґрунтується правило ч.2 ст.651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору. …

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові (від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23) зазначала, що у разі, якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, а загальне правило ч.2 ст.651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.

Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі ч.2 ст.651 ЦК України.

Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін.

Верховний Суд ураховує, що у контексті ч.2 ст.651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У п."д" ч.1 ст.141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред`явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати".

Таким чином розірвання договору оренди землі можливе як на підставі п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, так і на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. У першому випадку (п."д" ч.1 ст.141 ЗК України) мають бути доведені два та більше випадки повної несплати орендної плати. У другому ж випадку (ч.2 ст.651 ЦК України) має бути доведено істотне порушення умов договору, наприклад, якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував.

У постанові Верховного Суду від 06.06.2019 року у справі № 388/647/17 зроблено такий висновок: "у своєму висновку суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність ознак систематичності несплати СПС "Степ" орендної плати й відповідно підстав для розірвання договору оренди, оскільки відповідач сплатив, а ОСОБА_2 та у подальшому позивач ОСОБА_1 отримали орендну плату наперед. Доводи касаційної скарги про систематичну несплату відповідачем орендної плати не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, так як зводяться до переоцінки доказів, такі доводи були предметом розгляду суду апеляційної інстанції і не знайшли свого підтвердження. Суд апеляційної інстанції вірно виходив із того, що матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_2 орендної плати наперед за 2014-2016 роки та отримання ОСОБА_1 орендної плати за 2015-2016 роки".

У цій справі відсутні докази отримання позивачем орендної плати наперед, проти цього відповідач не заперечує.

Щодо суті спору

Відповідач по суті заперечує проти позовних вимог, вказуючи про те, що невиконання умов договору відбулося не з вини підприємства, а було обумовлено військовою агресією російської федерації проти України, введенням в Україні воєнного стану, який триває дотепер, окупацією території Херсонської області, на якій розташована орендована земельна ділянка, включенням відповідача до переліку підприємств, які постраждали внаслідок обставин непереборної сили, невідновленням до сих пір діяльності відповідача, знищенням та викраденням військовими рф майна відповідача, що, на думку відповідача, обумовлює неможливість виконання підприємством своїх обов`язків за договором оренди, а також через неможливість доступу до орендованих земельних ділянок, які були забруднені вибухонебезпечними предметами. На думку відповідача позов не може бути задоволений, оскільки невиплата орендної плати є результатом наявності обставин неможливості використання землі орендарем відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України.

У цій справі сторонами по суті не заперечується, і з приводу цього спір відсутній, що за оренду спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 6520983700:04:014:0033, 6520983700:04:012:0024 та 6520983700:04:014:0002 відповідно до умов договорів оренди орендар повинен був сплатити орендну плату за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки за вказані земельні ділянки, однак цього не виконав. Відповідач по суті проти цього не заперечив.

У цій справі встановлено, що спірні земельні ділянки розташовані на території Борозенської (колишньої Новокубанської) сільської ради Бериславського району Херсонської області.

У період із початку повномасштабного вторгнення військ рф в Україну по 11.11.2022 року вказана територія перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації.

Зазначене підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Вказане підтверджується також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, який є чинним.

Згідно із ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У позові зазначено про те, що відповідач не сплатив орендну плату за вказаним договором оренди землі щодо спірної земельної ділянки за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки. Відповідач цей факт не заперечив.

28 лютого 2022 року Торгово-Промислова Палата опублікувала на своєму офіційному сайті лист щодо військової агресії російської федерації проти України як форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили), що стало підставою введення воєнного стану. Таким чином, Торгово-Промислова Палата підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022).

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

У постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22 викладено наступні висновки:

--- лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

--- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

--- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2023 у справі № 922/999/22 викладено наступні висновки:

--- лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

--- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;

--- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

--- Суд зазначає, що вищенаведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" мають загальний характер та підлягають застосуванню, у тому числі до орендних правовідносин (у питанні звільнення від сплати орендної плати на підставі форс-мажорних обставин з огляду на введення воєнного стану), що підтверджується також і висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі № 916/1788/22.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма ч.6 ст.762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи зазначене, вважає, що в 2022 році орендар був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів, які є джерелом сплати орендної плати.

Також апеляційний суд враховує, що сільськогосподарське виробництво є сезонним видом господарства. Орендар не зміг провести посівну компанію в 2022 році й фактично залишився без доходу за 2022 рік. Тимчасова окупація протягом певного періоду часу у 2022 році території, на якій розташована спірна земельна ділянка, впливає на можливість орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, проводити посівну компанію, збирати врожай тощо, по суті унеможливила проводити вказані дії.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, орендар у 2022 році не допустив умисне порушення умов договору. Вина орендаря у несплаті орендної плати за 2022 рік відсутня.

Як наслідок, згідно з ч.6 ст.762 ЦК України, наймач має бути звільнений від плати орендної плати за 2022 рік.

За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної інстанції щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов`язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договором оренди земельної ділянки.

Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 25.06.2025 року у справі № 610/941/24, в якій погодився з тим, що у відповідача відсутня вина за невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2022 рік, оскільки орендар не міг користуватися в цей час земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, не провів посівну компанію та компанію зі збору врожаю, що розташована на території Харківської області, яка у період з 28 лютого по 11 вересня 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації. Натомість, погодився з тим, що за 2023 рік орендна плата має бути виплачена.

Апеляційний суд суддів звертає увагу на постанову Верховного Суду від 21.01.2026 року у справі № 650/3776/24 про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції від 09 квітня 2025 року, якою було скасовано рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 січня 2025 року й ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати через звільнення відповідача від відповідальності за несплату орендної плати у 2022, 2023 роках внаслідок наявності обставин непереборної сили, які унеможливили виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди. При цьому колегія суддів не встановила подібність правовідносин у цій справі та у справі № 650/3776/24.

Суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги посилання на неврахування судом листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1, в якому засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими є військова агресія Російської Федерації проти України, а також того факту, що територія, в межах якої розташована земельна ділянка позивача, була віднесена до територій, що перебували у тимчасовій окупації, і територією, на якій можливим є ведення бойових дій. При цьому враховує те, що той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань (вказаний вище правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 червня 2023 у справі № 922/999/22).

Наявний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ч.1ст.438 КК України підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована у с. Новорайск Бериславського району Херсонської області, автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1 та трьома дронами для проведення с/г робіт вартістю 1,5 млн. грн, проте не підтверджує факт неможливості використання земельної ділянки. Посилання апелянта на факт проникнення військовими рф до ТОВ "ЮТС-Агропродукт" за адресою Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, у зв`язку з чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належного майна підприємству, захоплення належних підприємству на праві власності 11 мультикоптерів DJL Argas (СЕ) також не надають підстав вважати цю обставину такою, що унеможливлює використання об`єкту оренди.

Розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 26 березня 2025 року №96; Розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 27 січня 2025 року №27; Розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 21 листопада 2023 року №238, Розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 21 листопада 2023 року №239, Розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 14 листопада 2023 року №533, Розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 14 листопада 2024 року №534, якими ТОВ "ЮТС-Агропродукт" надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землі за період з 09.11.2022 року по 31.03.2025 року свідчить про надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів, а не про звільнення відповідача від сплати орендної плати орендодавцем.

Також Розпорядження голови Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №24, яким ТОВ "ЮТС-Агропродукт" визнано суб`єктом господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, свідчить лише про наведений у ньому факт, а не свідчить про звільнення відповідача від сплати орендної плати.

Крім того, є неспроможними посилання на Лист Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області від 11 червня 2025 року № 6603-2942/6616/3, як на підставу для звільнення від сплати орендної плати через підтвердження ним факту потенційного забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, адже, на думку апеляційного суду, інформація, яка викладена в зазначеному листі, не підтверджує з очевидністю вказаного факту. В ньому зазначено лише про "ймовірність" потенційного забруднення та надані певні роз`яснення. Слід зазначити, що у вказаному Листі ГУ ДСНС України в Херсонській області зазначено і про встановлення того, що роботи з розмінування земельних ділянок проводились іншими фаховими відомствами з розмінування.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги посилання на розгляд справи неповноважним складом суду за наявності обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді (питання про відвід судді мало бути вирішено суддею, який не входить до складу суду). При цьому суд апеляційної інстанції враховує наступне. Під час розгляду справи судом першої інстанції, 17 липня 2025 року, подана заява відповідача ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про відвід головуючому судді ОСОБА_3., в обґрунтування якої зазначено, що суддя притягнута до дисциплінарної відповідальності та до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження за не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. Дана обставина, на думку заявника, вказує на безпосередню необхідність відводу судді. Ухвалою від 31.07.2025 року, постановленою суддею ОСОБА_3., заяву представника відповідача про відвід судді було залишено без розгляду, виходячи з такого. Як вказав суд, підставою для відводу представник відповідача зазначає притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. При цьому зазначена справа ніякого відношення до справи, де відповідачем є ТОВ "ЮТС-Агропродукт" не має. Інших підстав для відводу судді у заяві не зазначено. суд взяв до уваги сукупність викладених обставин та дійшов висновку, що заява представника відповідача про відвід судді ОСОБА_3. подана без належного обґрунтування. Крім того, як вказав суд, такі дії представника відповідача свідчать про зловживання процесуальними правами відповідно до ч.3 ст.44 ЦПК України, тому подана заява підлягає залишенню без розгляду. Крім того, 24.11.2025 року від відповідача ТОВ "ЮТС-Агропродукт" знову подана заява про відвід головуючій судді ОСОБА_3., в обґрунтування якої зазначено, що 17.07.2025 року відповідачем було подано заяву про відвід судді з підстав порушення порядку визначення судді, однак 31.07.2025 року суддя ОСОБА_3. залишила вказаний відвід без розгляду, не передавши її іншому судді для вирішення. Ухвалою від 14.01.2025 року, постановленою суддею ОСОБА_3., заяву представника відповідача про відвід судді було залишено без розгляду з підстав того, що фактично відповідач не погоджується з процесуальними діями головуючого у справі і в цьому вбачає наявність "інших обставин", які викликають сумніви у неупередженості, не об`єктивності судді в розумінні п.5 ч. 1 ст.36 ЦПК України. Як вказав суд, заяви про відвід судді представник відповідача подає системно, що свідчить про вчинення ним таких дій з метою безпідставного затягування чи перешкоджання розгляду справи. Пославшись на ч.ч.2, 3 ст.44 ЦПК України, суддя вказала, що, враховуючи сукупність викладених обставин, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача про відвід судді ОСОБА_3. подана без належного обґрунтування, крім того такі дії представника відповідача свідчать про зловживання процесуальними правами відповідно до ч.3 ст.44 ЦПК України, тому подана заява підлягає залишенню без розгляду. Апеляційний суд враховує, що кожна особа має право на справедливий суд, у зв`язку з чим може в повній мірі користуватися процесуальними правами. У даному ж випадку, на думку апеляційного суду, підстави відводу є необґрунтованими, враховуючи, що відповідна справа ніякого відношення до справи, де відповідачем є ТОВ "ЮТС-Агропродукт", не має, а інших підстав для відводу судді у заяві про відвід не зазначено. На думку апеляційного суду, у цій справі відсутні обґрунтовані підстави вважати, що наявні підстави для відводу судді, передбачені ст.36 ЦПК України, зокрема, що є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді чи що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи. Суд апеляційної інстанції також враховує, що в суді першої інстанції перебуває на розгляді до тисячі цивільних справ за участю ТОВ "ЮТС-Агропродукт", предметом яких є розірвання договорів оренди, питання забезпечення позову, прийняття чи повернення зустрічного позову. За таких умов, звичайно, можливі різні складнощі у спілкуванні учасників, що відображається на їх відношенні до суду. Але це не слугує підставою для того, і це не вбачається у справі, щоб суд чи суддя прямо чи побічно був чи є заінтересований у результаті розгляду справи, що є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Відтак, як вважає апеляційний суд, заява про відвід подана без належного обґрунтування, тобто підстави відводу є необґрунтованими, що відповідно до п.2 ч.3 ст.376 ЦПК України виключає обов`язковість скасування рішення суду першої інстанції. Як наслідок, вказаний довід апеляційної скарги не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Однак, в матеріалах справи наявний Акт № 78-3п "виконаних робіт з очищення місцевості (акваторії, об`єкта) від вибухонебезпечних предметів…" від 30.08.2024 року, який з урахуванням супровідного до нього листа, наданого Борозенською сільською радою Бериславського району, про належність земельних ділянок позивача до цього акту, свідчить, що на перевіреній земельній ділянці площею 93,7 га (до якої входять земельні ділянки позивача) виявлені та знищені вибухонебезпечні предмети, а розмінування проводилося в період з 21 серпня по 30 серпня 2024року.

Таким чином, вказаний Акт свідчить про неможливість використання земельних ділянок позивача до часу їх перевірки та розмінування, яке здійснюється відповідно до вимог закону України "Про протимінну діяльність в Україні" уповноваженими на то органами.

Враховуючи викладене, несплата орендної плати за період 2022-2024 роки викликана обставинами, за які ТОВ "ЮТС-Агропрдукт", в силу вимог ч.6 ст.762 ЦК України, не відповідає .

Отже, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаному Акту з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів, який підтверджує наявність вибухонебезпечних предметів на місцевості, до якої входять земельні ділянки позивача, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, наведені доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

Що ж стосується доводів позовної заяви про несплату орендної плати за 2020-2021 роки, то вони спростовуються Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2024 року, які надані ДПС, в яких чітко підтверджується факт сплати відповідачем ТОВ "ЮТС-Агропрдукт" позивачу орендної плати за 2020-2021 роки. Крім того, суд першої інстанції не встановив фактів несплати орендної плати за 2020-2021 роки і сторона позивача з цим по суті погодилася.

Як зазначалося, підставою розірвання договору оренди землі згідно з п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, як підстава позову, є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Оскільки систематичність несплати орендної плати не встановлена, то і задоволення позову з цієї підстави є неможливим.

Крім систематичної несплати орендної плати, підставою позову позивач вказав і ч.2 ст.651 ЦК України (істотне порушення договору орендарем). Однак, апеляційний суд вважає, що за встановленими обставинами справи відсутня вина відповідача у несплаті орендної плати через неможливість використання земельних ділянок позивача до часу їх перевірки та розмінування. А тому відсутні підстави для задоволення позову з причини істотного порушення договору орендарем.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції, відповідно до п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, слід скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України:

--- судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1);

--- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2).

При поданні апеляційної скарги відповідач сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі 2 325,50 грн. А тому вказана сума підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" задовольнити.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 січня 2026 року скасувати й ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову адвоката Гончарова Михайла Васильовича, який діє від імені ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" про розірвання договору оренди землі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_2 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" (тел. 380552701210 адреса вул. Звягельська, буд. № 19-А, село Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402 ЄДРПОУ 41101589) понесені судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги, в розмірі 2 325,50 грн (дві тисячі триста двадцять п`ять гривень 50 коп).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повної постанови - 13 квітня 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська