Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №650/5096/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/5096/25 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.В.

Номер провадження: 22-ц/819/775/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

секретар: Андреєва В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ПЛЮС",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 січня 2026 року, повне судове рішення складено 09 лютого 2026 року, ухвалене суддею Ковальчук О.В., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про розірвання договору оренди земельної ділянки, припинення права оренди та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іщук Н.Р., звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" (далі - ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" (далі - ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС") про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0148, площею 6,9079, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

20 березня 2006 року між позивачем та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0148, який зареєстровано у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 20 березня 2006 року за №4АА002118-040671500004.

24 лютого 2015 року між позивачем, ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" та ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, відповідно до якого право оренди земельної ділянки перейшло до ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС", строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.

24 липня 2017 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду до договору оренди землі №70027-3, згідно з якою строк дії договору продовжено до 30 липня 2027 року, змінено розмір орендної плати до 5,48% від нормативної грошової оцінки землі.

07 січня 2022 року позивачем та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду №700027-7 до договору оренди землі, згідно з якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 238 058 грн 74 коп., орендна плата визначена у розмірі 6,63% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та вноситься до 31 грудня кожного року.

17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0148, перейшло до ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 10062834.

Однак, відповідачі не виконують взятих на себе зобов`язань за договором оренди землі, внаслідок чого позивачу не сплачено орендну плату за 2022-2024 роки на загальну суму 47 349 грн 87 коп.

Вважає, що систематична несплата орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідача щодо виконання договору свідчать про істотне порушення умов оренди, що є підставою для його розірвання.

У зв`язку із зазначеним, просив суд:

- розірвати договір оренди землі від 20 березня 2006 року, зареєстрований за № 4АА002118-040671500004 зі змінами, в редакції згідно додаткової угоди від 27 січня 2022 року №700027-7, укладений між орендарем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та орендодавцем ОСОБА_1 , з урахуванням переходу права оренди, згідно договору від 17 квітня 2025 №1704/25-24 до ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", та припинити право оренди земельної ділянки, площею 6,9079 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0148, що належить позивачу (номер запису про інше речове право: 10062834), розташованої за межами села Новорайськ на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області;

- стягнути понесені судові витрати.

У серпні 2025 року ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначило, що під час укладення 20 березня 2006 року між позивачем та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" договору оренди землі не було проведено нормативної грошової оцінки з кадастровими номерами 6520685200:02:001:0148, що є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності. Таким чином, відсутність витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, яка є об`єктом оренди договору земельної ділянки, та непроведення нормативної грошової оцінки в порядку, встановленому законодавством, є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним. Водночас встановлення договором оренди нормативної грошової оцінки не узгоджується з вимогами законодавства, оскільки договір оренди не є тим розпорядчим документом, який встановлює нормативну грошову оцінку. Відтак, відсутність у договорі однієї з істотних умов унеможливлює виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, що є підставою для визнання договору недійсним.

Просило суд прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між орендарем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та орендодавцем ОСОБА_1 .

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2025 року прийнято заяву ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про визнання недійсним договору землі та припинення права оренди земельної ділянки. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження із первісним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 20 березня 2006 року, зареєстрований за № 4АА002118-040671500004 зі змінами, в редакції згідно додаткової угоди від 27 січня 2022 року №700027-7, укладений між орендарем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", з урахуванням переходу права оренди згідно договору від 17 квітня 2025 року №1704/25-24 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" та припинено право оренди земельної ділянки, що належить позивачу, площею 6,9079 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0148 (номер запису про інше речове право: 10062834), розташованої за межами села Новорайськ на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області.

Стягнуто з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 968 грн 96 коп.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору землі та припинення права оренди земельної ділянки відмовлено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував факт відчуження права оренди ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", встановив об`єктивну неможливість відповідача ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" упродовж 2022 року використовувати спірні земельні ділянки, що розташовані на території, яка була тимчасово окупована рф, та виходив з доведеності істотних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичного невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, недоведення відповідачем обставин непереборної сили за вказаний період і неможливості виконання умов договору, а тому дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу (з 2006 року) виконували договір погодженим способом, тому незгода позивача з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання його права порушеним в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду в частині задоволення первісного позову ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 січня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував наявність обставин непереборної сили та об`єктивну неможливість використання земельної ділянки через її розташування на території, де ведуться бойові дії, потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, що звільняє орендаря від сплати орендної плати. Матеріали справи не містять доказів проходження процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, тому відповідач з поважних причин позбавлений можливості обробітку земельної ділянки. Суд в порушення норм процесуального права відмовив у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, не зупинив провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку цивільної справи №650/3776/24, не врахував висновки Верховного Суду та апеляційних судів щодо застосування норм права в подібних правовідносинах.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іщук Н.Р., вважав доводи апеляційної скарги безпідставними, просив відмовити у задоволенні скарги.

В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає її розгляду в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0148, площею 6,9079, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії І-ХС № 035075 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, № 435921401 від 17 липня 2025 року.

20 березня 2006 року між позивачем та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0148, який зареєстровано у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 20 березня 2006 року за №4АА002118-040671500004.

24 лютого 2015 року між позивачем, ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" та ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, відповідно до якого право оренди земельної ділянки перейшло до ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС", строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.

24 липня 2017 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду до договору оренди землі №70027-3, згідно з якою строк дії договору продовжено до 30 липня 2027 року, змінено розмір орендної плати до 5,48% від нормативної грошової оцінки землі.

07 січня 2022 року позивачем та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду №700027-7 до договору оренди землі, згідно з якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 238 058 грн 74 коп., орендна плата визначена у розмірі 6,63% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та вноситься до 31 грудня кожного року.

17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0148, перейшло до ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 10062834.

Згідно з листом-довідкою Новорайської сільської військової адміністрації від 12 травня 2025 року за № 01-11/1052/25 станом на 09 травня 2025 року земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", не використовуються, тобто обробіток їх не здійснюється, орендна плата та податкові платежі не сплачуються. ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" не приймало участь у обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, що перебувають в оренді підприємства. Обстеження та очищення земельних ділянок здійснювалося відповідними військовими групами із розмінування за ініціативою Херсонської ОВА в рамках гуманітарного розмінування території громади. Безпосередньо представниками Новорайської СВА огляд (обстеження) вищевказаних земельних ділянок не проводився, вищевказані земельні ділянки не віднесені до ділянок, які забруднені/імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами. Деякі інші користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення (суб`єкти господарювання) співпрацювали із військовими групами із гуманітарного розмінування допомагаючи їм у різний спосіб, деякі землекористувачі здійснювали розмінування земельних ділянок повністю за власний рахунок так як були зацікавлені у якнайшвидшому обстеженні та якнайшвидшому поверненні земельних ділянок у користування. Такі землекористувачі і на даний час також використовують свої власні або орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Відповідно до листа виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області № 03-01/695 від 16 травня 2025 року, ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" господарську діяльність за місцем реєстрації не здійснює.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 438 КК України, 12 квітня 2022 року на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення до ЄРДР внесено відомості про те, що 09 квітня 2022 року приблизно о 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Крім того, 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" до ЄРДР у цьому ж кримінальному провадженні внесено відомості про те, що 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE), внаслідок чого підприємство втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції в оскарженій частині відповідає.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Рішення суду переглядається у частині оскаржених висновків суду - задоволених позовних вимог про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати за 2023 - 2024 роки.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки, що є істотним порушенням умов укладеного між ними договору оренди земельної ділянки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до догорів оренди землі).

Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України "Про оренду землі", а також статті 141 ЗК України, пункт "д" частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлено, що 20 березня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0148, площею 6,9079, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод, новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", яке зобов`язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 6,63% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (238 058 грн 74 коп.) за кожен рік оренди.

Згідно з договором № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року, укладеним між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" право оренди земельної ділянки, кадастровий номер кадастровий номер 6520685200:02:001:0148, перейшло до ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 10062834.

Як на підставу розірвання договору оренди земельної ділянки позивач посилається на систематичне невиконання відповідачем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"умов договору, а саме несплату орендної плати за користування земельною ділянкою у 2022-2024 роках.

Відповідач ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"визнав факт невиплати орендної плати за вказані періоди у строки передбачені договором, при цьому посилався на те, що заборгованість по орендній платі за 2022-2024 року виникла виключно з обставин непереборної сили, пов`язаних з військовою агресією рф проти України, знищенням майна підприємства та неможливості провадження господарської діяльності, що об`єктивно унеможливило використання земельної ділянки та виконання обов`язку зі сплати орендної плати.

У свою чергу відповідач ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в судові засідання не з`являвся, щодо позовних вимог заперечень не подавав, рішення суду першої інстанції не оскаржував.

Так, відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 викладено висновок про те, що: "статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у своїй судовій практиці: постанови від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 зазначено, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.

Загальновідомим є факт збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України та окупація частини території України, в тому числі, частини Херсонської області.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на даний час.

Встановлено, що спірна земельна ділянка розташована на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області.

У період з 09 квітня 2022 по 10 листопада 2022 року Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району Херсонської області перебувала під тимчасовою окупацією рф, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" доведено факт неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області в період з 09 квітня 2022 по 10 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією, а тому в цей період орендар був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів, які є джерелом сплати орендної плати.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 червня 2025 року, справа № 610/941/24, провадження № 61-3633 св 25.

Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин у період з 2023-2024 рік та безпідставними посилання на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.

Апеляційний суд зазначає, що лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Той факт, що ТПП України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі№ 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі№ 906/540/22).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" обмежилось лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області, зокрема, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини вплинули на господарську діяльність підприємства та неможливість виконання умов спірного договору.

Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей та реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.438 КК України, лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" сільськогосподарської техніки вартістю 1,5 млн. грн, та захоплення 11 одиниць мультикоптерів, а не підтвердження таких фактів. При цьому вказані обставини не свідчать про абсолютну неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором оренди.

Доводи скаржника ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про наявність обставин непереборної сили, тобто забруднення після деокупації території сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності протягом 2023-2024 років є необґрунтованими, оскільки належних доказів обстеження спірної земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, визнання непридатними суду не надано.

Потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробки конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами.

Крім того, посилання на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Великоолександрівської селищної територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, є безпідставними, оскільки потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами.

Апеляційний суд зазначає, що чинне законодавство не покладає обов`язок здійснення розмінування виключно на державні органи. Відповідач, як суб`єкт господарювання, мав можливість самостійно в 2023, 2024 роках ініціювати проведення відповідних заходів із залученням спеціалізованих підприємств або організацій, що мають відповідну ліцензію та дозвіл на проведення робіт із розмінування, але відповідних дій не вчинив. Процедура розмінування та приведення після тимчасової окупації військами рф орендованих земельних ділянок у стан придатний для ведення господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів задля забезпечення використання цих земель.

Однак відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на обстеження земельних ділянок з метою подальшого їх використання та виконання умов договору оренди, а також повідомлення позивача про неможливість використання земельної ділянки та наявність обставин непереборної сили.

З наявних у справі доказів встановлено, що на території громади інші особи, які проявили активну господарську поведінку, вже здійснили обстеження та досягли розмінування орендованих земельних ділянок, і ці землі в 2023-2024 роках використовувалися в сільськогосподарських цілях.

Крім того, апеляційний суд вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування судом положень Закону України від 11 квітня 2023 року №3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", оскільки вказані положення стосуються земельних ділянок державної та комунальної власності та не підлягають застосуванню у даних правовідносинах.Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені наведених ним постановах, оскільки правовідносини у цих справах та у справі, що переглядається апеляційним судом, не є релевантними. Суд у кожній справі виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

При цьому, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц виснувала, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Висновки апеляційних судів не мають преюдиційного значення для даної справи та в силу вимог частини 4 статті 263 ЦПК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки, що свідчить про систематичне невиконання умов договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме систематичного невиконання обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.

Доводи скаржника про порушення судом норм процесуального права у зв`язку із безпідставним незадоволенням клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано незазначення представником позивача у ордері про надання правової допомоги органу, у якому надається правова допомога, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження повноважень представництва позивача ОСОБА_1 у цій справі адвокат Іщук Н.Р. надала ордер на надання правничої допомогти серії ВЕ № 1164071 від 02 серпня 2025 року, графі якого "назва органу, у якому надається правнича допомога" зазначено: "у судових органах України".

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно із частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"

Згідно з частинами першою-третьою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 5, 11, 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2020 року № 118 (далі - Положення), ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Ордер, зокрема, містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, та зазначає, що зазначення в ордері у графі: "Назва органу, в якому надається правова допомога", що правова допомога надається "у судових органах України" незалежно від спеціалізації, є достатнім і необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнтам та представляти їх інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Вказане узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 754/12387/21, провадження № 61-1940св23.

Подібні правові висновки зазначені у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 361/4347/17, від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 29 листопада 2021 року у справі № 754/3233/20, які застосував суд першої інстанції.

Щодо доводів скаржника про безпідставну відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України у зв`язку із переглядом судового рішення в цивільній справі № 650/3776/24 у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження в справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Тлумачення пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об`єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду та прийняття ними до свого провадження.

При цьому, така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).

Такий висновок щодо застосування норм процесуального права викладені у постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 265/2189/20, провадження № 61-14007св20).

З урахуванням зазначеного, оскільки справа № 650/3776/24 перебуває на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, а не Об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній цивільній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в оскарженій частині ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду в оскарженій частині - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" залишити без задоволення, а рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 січня 2026 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати за 2023 - 2024 роки - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська