Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №587/698/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №587/698/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Степаненко О. А.

Номер провадження 33/816/1081/26 Суддя-доповідач Косолап М. М.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Косолап М.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 05.03.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 05.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Судом установлено, що 19.02.2026 о 18-31 годині ОСОБА_1 в с. В. Сироватка, вул. Калинова,14 Сумського району керував транспортним засобом KIA Ceed д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичній установі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України і скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 05.03.2026, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою і просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу і події адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, невірно оцінено докази по справі, внаслідок чого безпідставно притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 , не повідомили останньому жодних підстав для зупинки транспортного засобу, передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», не вбачається порушення ПДР водієм, тому всі наступні вимоги є безпідставними.

Працівниками поліції не складено акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто відсутні ознаки, які зафіксовані у водія, що стало підставою для проведення огляду.

ОСОБА_1 не відсторонено від керування транспортним засобом, після оформлення матеріалів будь-яких заходів щодо припинення подальшого керування застосовано не було.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

Мотиви суду.

Вислухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (частина 2 статті 251 КУпАП).

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП ґрунтується на фактичних даних досліджених доказів: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596063 від 19.02.2026 (а.с.1), відеозаписів, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 добровільно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора алкотестер та в медичному закладі. В протоколі про адміністративне правопорушення відмовився від дачі пояснень (а.с.2).

На підставі вказаних доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення відповідного рішення, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 19.02.2026 о 18-31 годині в с. В. Сироватка, вул. Калинова,14 Сумського району керував транспортним засобом KIA Ceed, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичній установі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху).

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, а й встановлено обов`язок для водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.

Щодо зупинки транспортного засобу.

Доводи апеляційної скарги про безпідставну зупинку є необґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів відеозапису, ОСОБА_1 було зупинено під час керування транспортним засобом та притягнуто да адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП за порушення правил користування ременями безпеки, про що було складено постанову, тому доводи апеляційної скарги про отримання доказів з порушенням закону, а саме зупинкою транспортного засобу за відсутності законних підстав, визначених у частинах 1, 2 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» апеляційний суд не приймає до уваги.

Щодо порядку проведення огляду.

Згідно з вимогами частин 2-3 статті 266 КУпАП та пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп`яніння проводиться:

1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);

2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (частина 3 статті 266 КУпАП).

Згідно з пунктами 2,3 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у останнього поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, зазначені у протоколі: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, що було підставою для проведення огляду на стан сп`яніння, запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, на що останній відмовився. Повідомлення цих ознак ОСОБА_1 зафіксовано на відеозаписах.

На відеозаписах, які долученні до протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП, та які переглянуті апеляційним судом, зафіксовано, як працівники поліції неодноразово пропонують пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, останній відмовився. Працівниками поліції роз`яснено, що у разі відмови на ОСОБА_1 буде складено протокол, останній не заперечував, визнавав, що вживав алкоголь.

Доводи апеляційної скарги про відсутність акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд вважає необґрунтованими зважаючи на наступне.

Згідно з пунктом 10 розділу II Інструкції № 1452/735 в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначаються результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейськими. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я, такий огляд не проводився. Тому підстав складати акт огляду на стан алкогольного сп`яніння в працівників поліції не було.

ОСОБА_1 заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, не висловлював.

Матеріали відеозапису в повній мірі підтверджують дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду водія на місці зупинки транспортного засобу, що відповідає вимогам статті 266 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про подальше не відсторонення від керування транспортним засобом ОСОБА_1 на увагу не заслуговують, оскільки у пункті 16 протоколу про адміністративне правопорушення від 19.02.2026 серії ЕПР1 №596063 (а.с.1) зазначено про вилучення посвідчення водія НОМЕР_2 та видачу тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом №133614. На відеозаписах зафіксовано роз`яснення працівниками поліції ОСОБА_1 щодо неможливості подальшого керування транспортним засобом (час відтворення 18:41:00).

Апеляційний суд переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції розглянув справу на підставі доказів зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надавши їм відповідну оцінку, визнавши їх достатніми у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому на підставі пункту 1 частини 7 статі 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 05.03.2026 відносно ОСОБА_1 – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуКосолап М. М.