Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №947/15213/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 12 квітня 2026 р.

Справа: №947/15213/26

Суддя: Луняченко В. О.

Справа № 947/15213/26

Провадження № 2/947/3898/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Луняченка В.О.,

при секретарі Макаренко Г.В.,

за участю:

Представника ОСОБА_1 – адвоката Дзяткевич А. В.

Представників Родіної Т.М. – адвокатів Васильєва П.П., Волкова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

27.08.2025 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Позов мотивований тим, що вони з відповідачкою тривалий час не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть, сім`я існує формально.

Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченку В.О.

Ухвалою від 29.09.2025 позовна заява була прийнята судом та відкрито провадження у порядку спрощеного провадження із викликом учасник процесу у судове засідання.

Представниками відповідачки заявлялось клопотання про надання строку на примирення.

Водночас стороною відповідачки було заявлено клопотання про прийняття зустрічного позову про розподіл спільного майна подружжя.

14.10.2025 суд постановив ухвалу, відповідно до якої прийняв до одночасного розгляду із позовною заявою про розірвання шлюбу зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та подальший розгляд справи визначений у загальному позовному порядку із проведенням підготовчого провадження.

У зв`язку із прийняттям зустрічного позову та проведенням підготовчого провадження що унеможливлює окреме надання строку на примирення судом було роз`яснення сторонам що строк на примирення подружжя почався з моменту прийняття зустрічного позову і у подальшому при розгляді позову про розірвання шлюбу по суті судом буде враховуватись вказаний строк.

Ухвалою суду від 13.04.2026, за згодою сторін, цивільна справ була роз`єднана та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу виділено в окреме провадження , з урахуванням строку , який пройшов з моменту звернення позивача до суду та наданим судом сторонам строку на примирення , розгляд позову про розірвання шлюбу призначено по суті терміново після виділення в окреме провадження.

Сторона позивача наполягає на розірванні шлюбу.

Сторона відповідачки не заперечує проти термінового розгляду справи але у питанні вирішення покладається на розсуд суду.

Судом встановлено, що 28 червня 1996 року відділом реєстрації актів громадського стану виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів міста Одеси між сторонами було ( повторно ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , актовий запис №143, що підтверджується оригіналом повторного свідоцтва про шлюб, яке видане 07 серпня 2025 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.

В ході розгляду справи судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, між ними відсутні спільні інтереси, вони не бажають бути разом. Причиною розпаду сім`ї є відсутність між подружжям взаєморозуміння, любові та поваги.

Позивач на розірванні шлюбу наполягає, відновлювати подружні відносини з відповідачем не має наміру, оскільки вважає, що їхня сім`я розпалася остаточно.

При вирішенні спору судом враховується що моменту надання судом сторонам строку на примирення пройшло майже шість місяців , тобто термін який, на думку суду, є достатнім для примирення подружжя але позивач продовжує наполягати на розірванні шлюбу що свідчить про відсутність примирення.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правовідносини пов`язані із розірванням шлюбу врегульовані Сімейним кодексом України ( скорочене СК України).

Відповідно до ст.56 ч.3 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Стаття 105 ч.3 Сімейного Кодексу України наголошує на те, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Позов про розірвання шлюбу, відповідно до вимог ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як наголошує положення ст. 24 ч.1 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За таких обставинах суд вважає, що сформовані в родині відносини роблять спільне життя подружжя надалі неможливим а тому збереження родини суперечило б інтересам сторін.

Враховуючи відсутність окремих вимог щодо визначення часу припинення шлюбних відносин або встановлення факту окремого проживання подружжя, згідно вимог ст. 119 СК України, судом вказані обставини не визначаються та не встановлюються.

Згідно позовної заяви позивач просить не стягувати сплачений ним судовий збір з відповідачки.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 ) , що зареєстрований 28 червня 1996 року відділом РАГС виконкому Жовтневої райради народних депутатів міста Одеси, актовий запис №143.

Повний текст рішення складено 13.04.2026.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або складення.

Суддя В. О. Луняченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua