Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №947/21719/25 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21719/25

Провадження № 2/947/288/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 рокуКиївський районний суд м. Одеса у складі:

головуючого-судді Луняченка В.О.,

за участі секретаря Макаренко Г.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом про виділ в натурі частини житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , діючи в інтересах, як представник ОСОБА_1 , до Київського районного суду м.Одеси звернувся адвокат Майстренко Тарас Миколайович.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.

Ухвалою судді від 27.06.25 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.09.25 року у справі призначено будівельно-технічну експертизу та проведення експертного дослідження доручено експерту ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» Скибінській Тетяні Михайлівні, в розпорядження експерта було надано зазначену цивільну справу, у зв`язку з чим на час проведення експертизи, ухвалою суду від 01.09.2025 зупинено провадження у справі.

05.12.25 року суду повернуто цивільну справу №947/21719/25 та надано висновок експерта №058/2025 від 02.12.2025, у зв`язку з чим ухвалою суду від 17.12.2025 поновлено провадженя у справі.

11.02.26 представником позивача надано уточнену позовну заяву ( зміну позовних вимог), яку прийнято судом.

Ухвалою суду від 19.02.2026 підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкоюзакрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Так в матеріалах справи містиься заява представника позивача адвоката Майстренка Т.М. щодо можливості розгляду справи за його та позивача відсутності, в якій позовні вимоги підтримано та не має заперечень щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи. Відзиву на позов не надано.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, Судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 25.10.2016 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Давидовою К.Ю., реєстровий № 273, 53/100 часток житлового будинку під літерою «А», надвірні будівлі та споруди під літерами: «Д» - погріб, «Г»— вбиральня, «Ж»-сарай, «З»- сарай, «И»-баня. «К»- літня кухня, «М»-навіс, «П»- навіс, «Н»-гараж, II – мостіння, І - цистерна, № 2-3 - огорожа, загальною площею 96.6 кв.м, житловою площею 59,0 кв.м, розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Вказана частка житлового будинку розташована на земельній ділянці площею 0,0496 га, наданій для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), кадастровий номер 5110136900:48:027:0006 та належить позивачу на праві приватної власності.

Співвласником 47/100 частин вказаного вище домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину № 343 від 09.09.2024 року виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Давидовою К.Ю., є ОСОБА_2 .

Між Позивачем та Відповідачем угоди про спосіб виділення в натурі його частки із сумісного спільного володіння не досягнуто.

Однак, наразі в домоволодінні наявні два окремих входи, частка Позивача фактично є відокремленою та, відповідно наявна можливість виділу в натурі належних йому 53/100 частин будинку.

Згідно з п.п.6,7 роз`яснень ППВСУ № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991р., виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

З цього приводу суди, вирішуючи такі спори, з урахуванням вимог ст. 10 ЦПК України з метою всебічного і повного з`ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторін повинні відповідно до заявлених вимог запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати, зокрема, висновки технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі, а в необхідних випадках - висновки органів державного архітектурно- будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекцій тощо про допустимість пов`язаних із цим поділом переобладнань і перепланувань; дані про характер робіт і їх вартість, які необхідно здійснити для відокремлення виділеної частки будинку або поділу будинку (Ухвала ВССУ від 07.09.2016р. у справі №1027/5977/12).

Так, згідно висновку судового експерта № 058/2025 від 02.12.2025 року у судової будівельно-технічної експертизі по цивільній справі № 947/21719/25, встановлено можливість, у відповідності до вимог правових та нормативно-технічних актів виділити в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 53/100 частин належних ОСОБА_1 з житлового будинку під літерою «А», надвірні будівлі та споруди під літерами: «Д» - погріб, «Г»- вбиральня, «Ж»-сарай, «З»- сарай, «И»-баня, «К»- літня кухня, «М»-навіс, «П»-навіс, «Н»-гараж, II - мостіння, І - цистерна, № 2-3 - огорожа, загальною площею 96.6 кв.м, житловою площею 59,0 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Частиною 1 ст.356 ЦК передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до стст.364, 367 ЦК кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст.183 цього кодексу.

Разом з тим відповідно до ч.1 ст.318 ЦК кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст. 183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Спірне майно може бути поділено без втрати його цільового призначення, а тому до категорії неподільної речі не відноситься.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

За змістом статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

Статтею 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша статті 368 ЦК України).

У відповідності до статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено його відокремлену частину, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Зазначений правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21 травня 2021 року у справі № 592/6413/18.

З огляду на наявність окремих виходів з домоволодіння та технічною можливістю виділення в натурі відокремленої частини будинку у відповідності до Позивача та Відповідача часток у приватній власності, що вбачається із технічного паспорту, виділ в натурі належній Позивачу частки, є можливим.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати у справі у загальному розмірі 21038,53 ( двадцять одна тисяча тридцять вісім грн. 53 коп.) гривень з яких 5038,54 гривень судовий збір, 16000 гривень витрати по проведенню експертизи.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) про виділ в натурі частини житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою- задовольнити.

Виділити в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 53/100 частин належних ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) житлового будинку під літерою «А», в складі приміщень №1 веранда, площею 6.5 кв.м, №2 коридор, площею 5.4 кв.м, № 3 житлова , площею 9.1 кв.м, №4 житлова, площею 22.5 кв.м, АДРЕСА_2 та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 ) на вказану частину житлового будинку.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна - житловий будинку під літерою «А», в складі приміщень №1 веранда, площею 6.5 кв.м, №2 коридор, площею 5.4 кв.м, № 3 житлова, площею 9.1 кв.м, №4 житлова, площею 22.5 кв.м, АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 )судові витрати у загальному розмірі 21038,53 ( двадцять одна тисяча тридцять вісім грн. 53 коп.) гривень з яких 5038,54 гривень судовий збір, 16000 гривень витрати по проведенню експертизи.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У зв`язку з тривалими аварійними та/або стабілізаційними, екстренними відключенням електропостачання, повне рішення складено 01.04.2026.

Суддя: В. О. Луняченко