Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №761/21264/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21264/25

Провадження № 3/761/520/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Овсеп`ян Т.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідності, ОСОБА_1 , захисника Дмитренко О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, не працевлаштованої, заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину 2015 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 03.05.2025 о 14 год. 18 хв. керувала транспортним засобом «Subaru» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Олени Теліги, 37-А в м. Києві, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, бліде обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога, водій відмовилася.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнала. Зазначила, що 03.05.2025 о 14 год. 18 хв. керувала транспортним засобом «Subaru» д.н.з. НОМЕР_1 та рухалася по вул. Олени Теліги, в смузі руху громадського транспорту, оскільки сильно поспішала, тому що того ж дня мала їхати за кордон. Побачила поліцейського, який подав сигнал про зупинку, при цьому проїхавши деяку відстань, та заїхавши у двір, зупинилася. Поліцейські наздогнали її та почали відразу погрожувати, що складуть на неї протокол про адміністративне правопорушення за невиконання вимоги про зупинку, відповідальність за яке передбачає позбавлення прав керування транспортними засобами. Будучи наляканою, вона розгубилася та почала сильно нервувати, а в подальшому плакати. В ході їх спілкування, поліцейські повідомили, що вона неадекватно поводиться, нібито перебуває в стані алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», на що вона погодилась. Поки вони чекали, коли привезуть прилад «Драгер», час очікування якого склав приблизно 1 годину, вона повідомила, що у зв`язку з наявністю у неї панічних атак, внаслідок воєнного стану, вона приймає медичний препарат «Парокситін», який їй призначив лікар, та який не повідомляв про заборону керування транспортним засобом у разі його вживання. Згодом, інший екіпаж поліції, привіз спеціальний прилад «Драгер», та пройшовши огляд на стан сп`яніння, результат тестування виявився по нулям. В подальшому, одна із поліцейських в Інтернеті подивилась, що при вживанні медичного препарату «Парокситін» не рекомендовано керувати транспортними засобами, а інший поліцейський почав її звинувачувати, що вона вживає заборонені ліки та повідомив про необхідність поїздки до лікаря-нарколога для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. При цьому, вона жодного разу в житті не вживала наркотики та будучи наляканою, а також через те, що того дня мала їхати за кордон, вона відмовилася від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога. В подальшому, відносно неї склали протокол про адміністративне правопорушення та вона поїхала у власних справах.

Захисник Дмитренко О.О. просила закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Мотивуючи клопотання, адвокат зазначила, що працівники поліції під час зупинки ОСОБА_1 поводили себе упереджено, не роз`яснили наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Крім того, адвокат зазначила, що ОСОБА_1 не мала жодних ознак наркотичного сп`яніння, а тому вимога поліцейських про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є незаконною. Також зазначила, що долучений відеозапис не є безперервним, складається з декількох відео, що не можуть бути належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України. На обґрунтування своїх доводів до матеріалів справи долучила письмове клопотання про закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи адвоката Дмитренко О.О., дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 318982 від 03.05.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.05.2025, переглянувши відеозапис, який міститься на DVD-R диску, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, надані захисником документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, з переглянутого відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вбачається, що поведінка ОСОБА_1 після її зупинки поліцейськими за порушення Правил дорожнього руху, яке виразилось у керуванні транспортним засобом по смузі руху громадського транспорту, не відповідала обстановці, та поліцейськими запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». За результатами його огляду, стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не підтвердився. При цьому, враховуючи її неадекватну поведінку, наявність тремтіння пальців рук, а також враховуючи, що ОСОБА_1 в ході спілкування з працівниками поліції повідомляла останнім, що вживає медичний препарат «Парокситін» та поліцейською було з`ясовано, що відповідно до інформації, розміщеної в Інтернеті, у разі вживання зазначеного медичного препарату не рекомендується керувати транспортними засобами, поліцейськими було запропоновано останній пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога. На вказану пропозицію ОСОБА_1 в категоричній формі відмовилась від проходження медичного огляду. При цьому, працівниками поліції в ході складання протоколу про порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП роз`яснювалася відповідальність за вказане правопорушення.

Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 було зупинено о 14 год. 18 хв. 03.05.2025, а відповідно до наданих останньою залізничних квитків, у ОСОБА_1 була запланована поїздка за кордон 03.05.2025 о 22 год. 52 хв., що об`єктивно свідчить про те, що ОСОБА_1 мала можливість в установленому законом порядку на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря нарколога.

Також, судом враховується, що Європейський суд, у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Крім того, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що працівниками патрульної поліції в ході складання матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були порушені вимоги ст.266 КУпАП, та відсутність даних про невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактичних обставин вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути безумовною підставою для висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП.

Також, є неспроможними доводи сторони захисту про те, що долучений відеозапис є неповним, оскільки з переглянутого відеозапису встановлено початок зупинки транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , час їх спілкування, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вищезазначеними доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в повному обсязі підтверджується вина ОСОБА_1 у порушенні нею п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується особа правопорушника, його відношення до скоєного та майновий стан останнього, характер вчиненого правопорушення та його наслідки, а також сприяння досягненню основної мети - вихованню правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 /шістдесят/ копійок.

Керуючись ст.ст.23-24, 27, 33-35, 130, 268, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

Стягнути судовий збір з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 /шістдесят/ копійок.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження або внесення подання - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя