Вирок від 12 квітня 2026 р. у справі №736/2046/25 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/2046/25

Номер провадження 1-кп/736/55/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2025 за № 12025270290000146 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Корюківка, Корюківського району. Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого професійно-технічну освіту, не депутата, одруженого військовозобов`язаного, не працюючого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не маючого на утриманні осіб похилого віку та осіб з обмеженими можливостями, раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2025 року до суду надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2025 за № 12025270290000146 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

30 жовтня 2025 року між прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_6 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженнівнесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2025 за № 12025270290000146 за № 12020270280000038, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому кримінальномупровадженні ОСОБА_4 , з іншої сторони, у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості. Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні в повному обсязі.

Відповідно до обвинувального акта та вищевказаної угоди ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення за обставинами вказаними нижче.

Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2025 року у справі №736/906/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за те, що він, 11.04.2025 о 17 год. 12 хв., по вул. Індустріальній, 14 в м. Корюківка, Корюківського району, Чернігівської області повторно протягом року керував автомобілем «FІАТ DOBLО», днз НОМЕР_1 не маючи права керування транспортними засобами, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, ЩО складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років. Вищевказана постанова набрала законної сили 31 травня 2025 року.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи. Яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» заборонено керування транспортними засобами особам, до яких застосовано, зокрема, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення.

Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови суду від 20 травня 2025 року, яка набрала законної сили, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч зазначеній постанові суду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій керував транспортним засобом.

Зокрема, об 15 год. 11 хв., 03 липня 2025, по вул. Шевченка в м. Корюківка Корюківського району. Чернігівської області, водій ОСОБА_4 керував автомобілем «FІАТ DOBLО», днз НОМЕР_1 , де напроти буд. № 2 по вул. Петра Сагайдачного в м. Корюківка, Корюківського району. Чернігівської області був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на підставі статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456, якою затверджено «Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» та ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», з метою перевірки документів, що посвідчують особу та право на керування транспортним засобом.

Вказане діяння ОСОБА_4 свідчить про ухилення останнього від виконання постанови суду, що є однією з форм невиконання судового рішення.

ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді 600 (шістсот) неоподаткованих доходів громадян.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наявність пом`якшуючих покарання обставин у вигляді щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, наявні достатні підстави вважати, що виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання можливе.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив своє розуміння наслідків укладання та затвердження означеної угоди відповідно до ст. 473 КПК України та пояснив, що він розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення укладеної угоди.

Суд, заслухавши думку прокурора та захисника, які не заперечували проти укладеної угоди, пояснення та думку обвинуваченого ОСОБА_4 , який беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, а також думку захисника, який також не заперечував проти затвердження умови про визнання винуватості.

Розглянувши питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом у судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України відноситься до нетяжкогозлочину. Тому, згідно із ч. 3 ст. 469 КПК України у цьому кримінальному провадженні може бути укладена угода.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені абз. 1, п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж, ті, що передбачені в угоді.

Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги, те що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Крім того, сторони погоджуються, що умови часткового звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення відсутні, у зв`язку із відсутністю матеріальних збитків заподіяних державі кримінальними правопорушеннями.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати та речові докази у кримінальному проваджені відсутні.

Клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 не заявлялось.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК

України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 жовтня 2025 укладену між прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого боку, за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 с т. 382 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати та речові докази у кримінальному проваджені відсутні.

Клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 не заявлялось.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1 ст. 473 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляції до Корюківського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1