Вирок від 12 квітня 2026 р. у справі №579/2853/25 — Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/2853/25

1-кп/579/79/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2026 року м.Кролевець

Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Кролевець кримінальне провадження №12025205460000178 від 15 грудня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мутин, Кролевецького району, Сумської області, українця, громадянина України, неодруженого, освіта професійно-технічна, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов`язаного, раніше не судимого,-

в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 14 грудня 2025 року близько 18 години 00 хвилин, перебував за своїм місцем мешкання разом з співмешканкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . В той час між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_4 діючи на грунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, взяв до правої руки дерев`яну палицю та наніс нею один удар по правій нозі ОСОБА_5 , після чого припинив свої протиправні дії. Вищевказаними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 фізичного болю, але не заподіяв тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та суду показав, що він, дійсно 14 грудня 2025 року близько 18 години 00 хвилин, перебував за місцем свого мешкання разом з співмешканкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . В той час між ним та ОСОБА_5 виникла словесна сварка, в ході якої він діючи на грунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, взяв до правої руки дерев`яну палицю та наніс нею один удар по правій нозі ОСОБА_5 , після чого припинив свої протиправні дії. Згоден, що своїми діями завдав ОСОБА_5 фізичного болю, але не заподіяв тілесних ушкоджень

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у випадку розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.126 КК України, як умисне завдання ударів та вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, наслідки та обставини вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 126 КК України.

З урахуванням вищенаведеного та виходячи із принципів індивідуалізації і співмірності заходу примусу, характеру вчинених дій, суд вважає необхідним обвинуваченому ОСОБА_4 призначити покарання в виді штрафу в розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених ст. 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Відповідно до ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки, із них: направлення для проходження програми для кривдників.

Відповідно до ч.2, 3 ст.91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Враховуючи, що обвинувачений підтримав клопотання прокурора про застосування зазначених заходів, кримінальне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_4 пов`язане із домашнім насильством, а визначене судом покарання не пов`язане з позбавленням волі чи звільненням від кримінальної відповідальності, суд вважає за можливе застосувати вказаний обмежувальний захід строком на один місяць.

Згідно ч.1 ст.28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався і підстави його визначення на даному етапі відсутні.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_5 не заявлявся.

Речові докази в кримінальному провадження відсутні.

Керуючись ст.91-1 КК України, ст.ст.349, 369-371, 373-376, 615, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 510 (п`ятсот десять) грн. 00 коп.

Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, а саме: направити для проходження програми для кривдників строком на 1 (один) місяць.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст.91-1 КК України, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.390-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1