Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 12 квітня 2026 р.
Справа: №591/9428/25
Суддя: Ніколаєнко О. О.
Справа № 591/9428/25
Провадження № 2-а/591/525/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Суми справу № 591/9428/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И В:
18 серпня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210? ч. 3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. у зв`язку з неявкою по повістці.
Позивач вважає постанову протиправною.
Зазначає, що як вбачається зі змісту постанови подія відбулась у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . У постанові не вказано номер повістки, а лише дата, коли позивач повинен прибути до ТЦК та СП. Позивач не прибув до ТЦК та СП у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.
Позивач просить: скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № СУ/1926/2025 від 01.08.2025 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що позивачу було вручено під підпис повістку про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У призначений час позивач не з`явився, про причини неявки не повідомив. Позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 де у зв`язку з невиконанням обов`язку з`явитися по повістці відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення. Позивач в подальшому після завершення лікування не прибув за повісткою. Оскаржувана постанова відповідає вимогам законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню. Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним.
30.06.2025 позивач одержав повістку №1358 про виклик його на 01.07.2025 о 08:00 год з метою проходження ВЛК та визначення придатності до військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане підтверджується копією розписки про отримання повістки, у якій позивач власним підписом підтвердив її отримання.
У призначений час позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказана обставина не заперечується сторонами у справі.
У періоді з 01.07.2025 по 09.07.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копією виписки з медичної карти.
27.07.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол № 367 про адміністративне правопорушення відносно позивача. Відповідно до протоколу позивач перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_5 . У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 йому була вручена повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 01.07.2025 на 08:00 год. Для уточнення облікових даних. До ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений час не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, тобто в особливий період не виконав вимоги абз. 1,3 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У протоколі позивач власним підписом підтвердив, що отримав другий примірник протоколу. Позивача було повідомлено під підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 01.08.2025 р. о 10:00 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 та роз`яснено права і обов`язки.
У протоколі позивач надав свої пояснення, зміст яких встановити неможливо через нерозбірливий почерк.
Додатками до протоколу вказано копію розписки про отримання повістки, копію паспорта, копію РНОКПП.
Постановою № СУ/1926/2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.08.2025 р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Суть правопорушення, зазначеного у постанові, є аналогічною викладеному у складеному протоколі відносно позивача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:
прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18.05.2024.
У ході судового розгляду встановлено, що підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з оскаржуваною постановою стала неявка його за повісткою ІНФОРМАЦІЯ_2 у призначений час без поважних причин.
Відповідно до пунктів 23,24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 р. поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Судом встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 01.07.2025 по 09.07.2025, що згідно з п. 23 Порядку №560 є поважною причиною неприбуття за повісткою у визначений термін.
Однак, наведеними вище нормами передбачено, у разі виникнення поважних причин для неявки, передбаченого п. 24 вказаного Порядку позивач зобов`язаний був:
- повідомити ТЦК та СП про причини неявки у найкоротший строк, але не пізніше трьох днів з дати, зазначеної у повістці.
- прибути до ТЦК та СП у строк, що не перевищує сім календарних днів .
Як вбачається з матеріалів справи, позивач завершив лікування 09.07.2025. Обов`язку повідомити про поважність причин неприбуття не виконав. Також не прибув після припинення дії обставин, які перешкоджали йому з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, визначений у повісткі, а був виявлений та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 лише 27.07.2025 .
Такими діями він порушив положення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення.
Стосовно дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.
Протокол про адміністративне правопорушення, який складений відносно позивача, складений уповноваженою особою, за змістом відповідає наведеним вище положенням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У даній справі суд констатує, що під час розгляду справи не було встановлено таких процедурних порушень, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Судом не встановлено порушень з боку відповідача під час винесення спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення, які б давали підстави вважати вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за постановою недоведеною.
Отже, враховуючи викладене суд зазначає, що відповідачем дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова містить необхідні реквізити, у тому числі, виклад обставин правопорушення, установлених під час розгляду справи, посилання на правові норми, порушення яких стало підставою для притягнення позивача до відповідальності.
Таким чином, судовим розглядом підтверджений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у частині неявки до центру комплектування за повісткою.
На підставі вказаного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 5, 8, 14, 22, 72-79, 136, 139, 211, 220, 241-246, 250, 271, 286 КАС України
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.08.2025 № СУ/1926/2025 відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 13.04.2026.
Суддя О.О.Ніколаєнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua