Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №753/25429/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25429/25

провадження № 2-о/753/348/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Котенко Р. В.,

за участю секретаря судового засідання: Троцковець К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві за правилами окремого провадження цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Дарницького районного суду м. Києва із спільною заявою подружжя про розірвання шлюбу.

В обґрунтування поданої заяви заявники зазначають, що з 05 вересня 2008 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак спільне сімейне життя між ними не склалося. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені та спільне господарство не ведеться з 2024 року.

Крім того, заявники зазначають, що відновлення сімейних стосунків та збереження шлюбу не є можливими, оскільки подружжя дійшло взаємної згоди щодо розірвання шлюбу. Також між ними досягнуто згоди з усіх питань, пов`язаних із участю у вихованні та утриманні спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначенням місця їх проживання після розірвання шлюбу та умовами матеріального забезпечення.

Зазначені домовленості сторін оформлені відповідним договором між батьками про участь в утриманні та вихованні дітей, який долучено до матеріалів справи.

У зв`язку з викладеним, заявники просять суд розірвати шлюб між ними.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями заяву було розподілено на суддю Котенко Р. В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження в судове засідання на 19 січня 2026 року.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення розгляду справи були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

19 січня 2026 року заявниками до суду було подано спільну заяву про розгляд справи за їх відсутності. Вимоги, викладені у спільній заяві про розірвання шлюбу, заявники підтримали у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та всім доказам у їх сукупності, з дотриманням вимог належності, допустимості, достовірності та достатності, а також повно й всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 05 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис № 1529. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_1 .

Під час перебування заявників у зареєстрованому шлюбі у них народилися: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві, та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Дарницьким районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Як вказують заявники, подружнє життя між ними не склалось, ведення спільного господарства припинилося у 2024 році, шлюбні відносини не підтримуються. Вказують, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу не є можливим.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 листопада 2025 року заявники уклали між собою договір про участь в утриманні та вихованні дітей. Зазначений договір посвідчений 11 листопада 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О. та зареєстрований у реєстрі за № 2302.

Відповідно до умов зазначеного договору, заявники визначили, що діти будуть проживати з матір`ю. Заявники домовилися, що кожна зі сторін вказаного договору надає можливість іншій стороні брати участь у житті та вихованні дітей. Умовами договору також визначений розмір витрат та порядок утримання дітей, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка (частини третя, четверта статті 56 СК України).

Відповідно до статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини першої статті 109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Відповідно до частини третьої статті 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 8 постанови Пленуму від 27 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Частинами третьою, четвертою статті 109 Сімейного кодексу України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

У строк, передбачений частиною четвертою статті 109 Сімейного кодексу України, жодним із подружжя заява про розірвання шлюбу відкликана не була.

За таких обставин суд дійшов висновку, що причини, що спонукали заявників на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, заява про розірвання шлюбу відповідає їх дійсній волі, подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї стали неможливими та суперечить їх інтересам, що в силу частини другої статті 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу.

При цьому, суд переконався, що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права заявників, а також права їхніх дітей.

Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 293, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

2. Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 вересня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 1529 - розірвати.

3. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

4. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник 1 - ОСОБА_1 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Заявник 2 - ОСОБА_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Р. В. Котенко