Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №140/2310/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/2310/26 пров. № А/857/16701/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року про повернення позовної заяви, головуючий суддя – Костюкевич С.Ф., постановлена у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Семенюк Роман Андрійович (далі – Семенюк Р. А.) звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 (наділі – ОСОБА_1 , позивач) із позовом до Виконавчого комітету Нововолинської міської ради (далі – ВК Нововолинської міськради, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 23.12.2025 року №82558515 про відмову в проведенні реєстраційних дій; зобов`язання здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свою апеляційну скаргу мотивують тим, що дорученням Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги призначено адвоката Семенюка Р.А. для надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правничої допомоги для здійснення представництва її інтересів в судах. Наведена обставина беззаперечно підтверджує право адвоката Семенюка Р.А. на здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 .

На підставі частини 2 статті 312 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження повноважень адвокат Семенюк Р. А надав доручення від 19.02.2026 року №017/02.3/1811 для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, виданого головним юристом відділу організації надання безоплатної вторинної правничої допомоги у цивільних та адміністративних справах управління організації надання безплатної вторинної правничої допомоги та проведення медіації Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги Софу Ельзара Сейранівна, яка діє на підставі наказу центру від 19.02.2026 №Н-БВПД/017/02.3-4/87. Проте, наказу від 19.02.2026 року №Н-БВПД/017/02.3-4/87, яким уповноважено Софу Ельзару Сейранівну видавати від імені Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги доручення адвокатам для надання безоплатної правничої допомоги суб`єкта відповідного права, визначеним у пунктах 1-2, 9-29 частини першої та частиною другою статті 14 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”, до позовної заяви не долучено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.

Згідно із ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" суб`єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної правничої допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.

Згідно із пунктами 7, 9 частини першої статті 17 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" центр з надання безоплатної правничої допомоги: забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги призначає адвоката, який включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, та уклав договір про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з центром з надання безоплатної правничої допомоги.

Повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.

Підпунктом 7 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 02.07.2012 року №967/5 (далі Положення) передбачено, що регіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) (далі - регіональні центри) та міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги, юрисдикція яких поширюється на територію двох областей та більше двох областей, а також Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя (далі - міжрегіональні центри) відповідно до покладених на них завдань: видають доручення адвокатам для надання безоплатної вторинної правничої допомоги суб`єктам відповідного права, визначеним у пунктах 3-9 частини першої статті 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (далі - Закон), у разі необхідності скасовують їх в установленому порядку.

Згідно з підпунктом 12 пункту 12 Положення директор регіонального/міжрегіонального центру: уповноважує працівників міжрегіонального центру, юрисдикція якого поширюється на територію більше двох областей, а також Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, видавати від імені регіонального/міжрегіонального центру доручення черговим адвокатам, а також виконання інших завдань для надання безоплатної вторинної правничої допомоги суб`єктам відповідного права, визначеним пунктами 3-9 частини першої статті 14 Закону.

Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 16 Положення директор здійснює керівництво діяльністю місцевого центру, забезпечує виконання покладених на нього завдань, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, звітує перед відповідним регіональним центром; представляє інтереси місцевого центру у взаємовідносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними і фізичними особами, укладає договори, видає довіреності на представництво інтересів місцевого центру; видає в межах компетенції накази організаційно-розпорядчого характеру, контролює їх виконання.

Правовий аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що належними доказами на підтвердження повноважень адвоката на надання безоплатної вторинної правової допомоги фізичній особі (в тому числі представництва її інтересів у суді, права підпису та подачі процесуальних документів тощо) є оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія доручення Центру з надання безоплатної правничої допомоги, який прийняв рішення про надання зазначеній особі безоплатної вторинної правничої допомоги, та оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія довіреності на представництво інтересів фізичної особи адвокатом, визначеним у дорученні, посвідчена нотаріально або посадовою особою зазначеного Центру.

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року (справа № 9901/847/18).

Як слідує з матеріалів справи, позовна заява від імені ОСОБА_1 подана та підписана її представником - адвокатом Семенюком Р. А.

На підтвердження повноважень адвокат Семенюк Р. А надав доручення від 19.02.2026 року №017/02.3/1811 для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, виданого головним юристом відділу організації надання безоплатної вторинної правничої допомоги у цивільних та адміністративних справах управління організації надання безплатної вторинної правничої допомоги та проведення медіації Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги Софу Ельзара Сейранівна, яка діє на підставі наказу центру наказу від 19.02.2026 року №Н-БВПД/017/02.3-4/87.

Натомість, наказу від 19.02.2026 року №Н-БВПД/017/02.3-4/87, яким уповноважено Софу Ельзару Сейранівну видавати від імені Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги доручення адвокатам для надання безоплатної правничої допомоги суб`єкта відповідного права, визначеним у пунктах 1-2, 9-29 частини першої та частиною другою статті 14 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”, до позовної заяви не долучено.

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджені відповідно до вимог статті 59 КАС України, через що наявні підстави для її повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року про повернення позовної заяви у справі №140/2310/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді В. Я. Качмар

Т. В. Онишкевич