Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:
Дата: 07 квітня 2026 р.
Справа: №554/4496/25
Суддя: Материнко М. О.
Дата документу 08.04.2026Справа № 554/4496/25
Провадження № 2-о/554/175/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2026 року м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Материнко М.О.
присяжних - Манько О.В., Денисенко А.О.
за участю секретаря судового засідання - Єфименко І.С.,
представника ОСОБА_1 – Сидоренко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,-
встановив:
01.04.2025 року заявник, ОСОБА_2 , звернулася до суду із заявою про визнання недієздатним її сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення ОСОБА_2 його опікуном.
На обґрунтування заяви зазначено про те, що вона, ОСОБА_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який хворіє на психічну хворобу, діагноз – «помірна розумова відсталість», має інвалідність з дитинства другої групи, потребує постійного стороннього догляду, нагляду, допомоги, і вона весь час доглядає за сином. Відтак, з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_1 , заявниця просила суд визнати недієздатним її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити її опікуном над сином.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2025 року було відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна.
В судовому засіданні 27.05.2025 року заявниця заявила клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи задля визначення психічного стану її сина.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 27.05.2025 року клопотання заявника задоволено: призначено по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м.Полтава, вул. Медична,1). На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
21.10.2025 до суду повернулася справа з експертизи з висновком експерта №693.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.10.2025 року поновлено провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна.
Після поновлення провадження справа призначалася до розгляду неодноразово, про судові засідання, призначені на 13.11.2025 року, 11.12.2025 року, 22.01.2026 року, 11.02.2026 року, 10.03.2026 року, 08.04.2026 року, заявниця повідомлялася належним чином шляхом направлення їй судових повісток з рекомендованим повідомленням та розміщення оголошення на сайті суду, однак, жодного разу до суду не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила.
В судовому засіданні адвокат особи, відносно якої розглядається заява – ОСОБА_3 , з метою забезпечення прав та інтересів особи, яка страждає на психічний розлад, прохала здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_2 , з огляду на стан психічного здоров`я ОСОБА_1 , прохала визнати його недієздатним та покласти функції опікуна над ним на Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради, як орган опіки та піклування.
Представник заінтересованої особи - Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 03.04.1991 року відділом РАЦС Київського райвиконкому м. Полтава, актовий запис № 422.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 7-66 ТЕ № 0292511 від 11.03.2009, ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності загального захворювання безтерміново.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 693, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляє ознаки стійкого хронічного психічного розладу, який позбавляє ОСОБА_1 здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Із змісту частини 3 статті 297 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути задоволена судом в разі встановлення обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад особи, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно з частиною 1 статті 40 Цивільного кодексу України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Відповідно до частини 6 статті 300 Цивільного процесуального кодексу України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Таким чином, ураховуючи те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій і керувати ними, суд має всі правові підстави для визнання його недієздатним.
Водночас, стосовно вимоги про призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_1 суд зазначає таке.
Згідно з статтею 41 Цивільного кодексу України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Статтею 55 Цивільного кодексу України визначено, що опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до статті 58 Цивільного кодексу України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 Цивільного кодексу України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24),від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24), від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (провадження 61-16711 св 24).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99р. № 34/166/131/88 (далі-Правила), опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.
Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.
Відповідно до п. 1.7 Правил органи опіки та піклування, вирішують в тому числі питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників; забезпечують тимчасове влаштування неповнолітніх та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування); розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників); вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов`язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках; оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка; провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.
Пунктом 3.1 Правил передбачено, що для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.
Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.
Відповідно до частини першої статті 67 Цивільного кодексу України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24), від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24), від 30 квітня 2025 року у справі № 710/1549/23 (провадження № 61-1733св25).
В даному випадку подання про доцільність призначення опікуна ОСОБА_1 до суду не надано, що унеможливлює вирішення судом питання про призначення його опікуном ОСОБА_2 або іншу особу.
Разом з тим, статтею 65 ЦК України встановлено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Відтак, до встановлення опіки і призначення опікуна над недієздатним ОСОБА_1 , орган опіки та піклування в особі Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради, відповідно до статей 65, 67 ЦК України, зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
У відповідності до частини 2 статті 299 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись керуючись ст.ст. 39, 40, 60, 65, 67 ЦК України, ст.ст. 4-10, 13, 18, 76-81, 83, 263-265, 293-300 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та покласти на Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, загальною вартістю 9229,28 грн., віднести за рахунок держави.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначити у два роки з наступного дня після дня набрання рішенням суду законної сили.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку дії рішення, визначеного рішенням суду.
Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Копію повного судового рішення вручити учасникам справи, які були присутні в судовому засідання, негайно після його проголошення.
Рішення суду після набрання ним законної сили направити органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, як суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 13.04.2026 року.
Суддя М.О. Материнко
Присяжні:Манько О.В., Денисенко А.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua