Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №553/3216/23 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/3216/23

Провадження № 2/553/62/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.04.2026

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді Москаленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Сіомашко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Полтава, цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» про визнання недійсними окремих умов договору (про захист прав споживачів фінансових послуг),-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2874200 від 17.05.2023 в розмірі 99162,80 грн., з яких: 20000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 79162,80 грн - сума заборгованості за відсотками.

Позов мотивовано тим, що 28.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 2874200. 17.05.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №17052023 у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 17.05.2023 до Договору факторингу №17052023 від 17.05.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 99162,80 грн., з яких: 20000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 79162,80 грн - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме :з 17.05.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 10.01.2024 відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.02.2024 відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позовну заяву подано до ОСОБА_1 , яка після укладення шлюбу має прізвище ОСОБА_1 , відповідно її прізвище та паспорт в позовній заяві вказано не вірно, а тому позовна заява не відповідає ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Позивачем в позовній заяві зазначається, що з відповідача стягується борг на підставі договору факторингу №17052023 від 17.05.2023 року, який укладено між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке є фактором та ТОВ «Лінеура», яке є клієнтом, відповідно до якого відступлено право вимоги за договором №2874200 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28.01.2022 року. Пунктом 1.3 договору факторингу передбачено, що клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору. Вищезазначені договірні зобов`язання не виконані сторонами.

Текст позовної заяви не містить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, сума боргу прописана в позові без жодних обґрунтувань, а до позовної заяви додатком долучений документ під назвою «Додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що слугує графіком платежів, а також розрахунок заборгованості, де зазначено, що сума заборгованості за основною сумою боргу становить 20 000,00 грн, а сума заборгованості за

відсотками становить 79 162,80 грн. Такий розрахунок не може слугувати доказом розміру грошових вимог позивача до відповідача та не є обґрунтованим розрахунком сум у розумінні пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України, який повинен бути аргументованим, переконливим, зрозумілим для аналізу та подальшої оцінки судом, що достатньо підтверджує результат математичного розрахунку викладеного шляхом обчислення, підрахування, лічби конкретних сум заборгованості. Крім того, вищезазначений додаток та розрахунок не містять зазначення посадової особи, яка його виконала та підписала, що не відповідає критеріям допустимості, достовірності доказів. Зазначила, що за таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, 19.02.2024 відповідач ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» про визнання недійсним окремих умов договору щодо встановлення надвеликої процентної ставки, яка передбачена п. 1.4 та нарахуванню штрафів, передбачених п. 6.4.

Зустрічний позов мотивовано тим, що відповідно до договору № 2874200 про надання коштів на умовах споживчого кредитування від 28.01.2022 ТОВ «Лінеура Україна» надало Клієнту на умовах споживчого кредиту суму кредиту в розмірі 20 000,00 грн. Пунктом 1.4 Договору визначено розмір процентної ставки: 1,99 % в день - стандартна та 0,40% в день - знижена. Розділом 6 Договору визначена відповідальність сторін та обставини непереборної сили. Пунктом 6.4. зазначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту або сплати процентів за користування кредитом товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити штраф у розмірі 15% від суми кредиту, що становить 3000,00 грн та у розмірі 1,10 % від суми кредиту, що становить 220,00 грн за кожен день невиконання, починаючи з 5 дня. В паспорті споживчого кредиту зазначено, що стандартна процентна ставка річних становить 726,35% річних, а знижена - 145,27% річних. Таким чином, даний оспорюваний договір ставить її - клієнта в нерівні умови, оскільки проценти за користування кредитом є неспівмірними із сумою наданого кредиту, кредитний договір не відповідає вимогам ч. 3 ст. 509 ЦК України.

Кредитодавець при видачі кредитних коштів, не ознайомлював позичальника з умовами кредитування та ризиками, що передбачено ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». З текстом не мала можливості ознайомитися, так як договір укладався в електронній формі і оформлення тривало лічені хвилини, то фізично не було можливості прочитати їх. Кредитодавець скориставшись її необізнаністю, навмисно не дотримав та грубо порушив імперативні вимоги діючого законодавства України, які визначені та встановлені Законом, що є істотними і необхідними для даного виду договорів, зокрема кредитодавець не надав повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації про умови кредиту перед укладенням та під час укладення договору про надання споживчого кредиту. Відповідач проігнорував вимоги законодавства, що є однією з підстав визнання договору недійсним, адже згідно з ч. 2 п. 2 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Поряд з цим, сума компенсації становить більше 50 %, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою умовою і не відповідає нормам встановленим п. 3 ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому зазначений п. 1.4. Кредитного договору повинен бути визнаний недійсним.

Встановлена п. 4.6. Кредитного договору черговість погашення кредиту суперечить ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування», що в свою чергу є підставою для визнання такого пункту договору недійсним.

Пунктом 6.4. Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом товариство має нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф: - п. 6.4.1. у розмірі 15% від суми кредиту, що становить 3 000,00 гривень, на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання, та - п. 6.4.2. у розмірі 1,10% від суми кредиту, що становить 220,00 гривень, починаючи з 5 дня за кожен факт такого порушення, тобто за кожен день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. З огляду на зазначені вимоги закону 15% від суми кредиту, що зазначені в п. 6.4.1. є пенею.

Закон обмежує максимальну суму штрафу та пені - разом вони не можуть перевищувати 50% від суми, одержаної позичальником за кредитним договором. Також законодавством установлена максимальна сума пені, яка не може перевищувати 15% від суми простроченого платежу. Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов`язання за договором про споживчий кредит заборонено.

27.02.2024 представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Мельник І.С. подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» детально ознайомившись з поясненнями представника відповідача, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. 28.01.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2874200. У відповідності до п.п. 1.1. Кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Відповідно до умов вищевказаних договорів, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені безпосередньо на сайті позикодавця, та зі змістом яких відповідач був ознайомлений на момент укладення договорів, відповідач розумів, що договори укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору позики виникають цивільні права та обов`язки. У відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договорів. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Сторони узгодили розмір кредитів та позик, грошову одиницю, в якій надано кредити та позики, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договорів в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зауважує, що для укладення вищевказаних договорів в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариств позичальником власноруч. Отже у відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договорів. Укладення угоди без заповнення заявки клієнтом є неможливим так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором (позикодавцем) не було б укладено.

У кредитному договорі № 2874200 від 28.01.2022 укладеному з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передбачено: Тип кредиту - кредит. Сума кредиту складає: 20000,00 гривень. Відповідно до п.1.3. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі відповідно до п.1.4. Тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п.1.4.1. стандартна процента ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Відповідно до п. 1.6. орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: Відповідно до п. 1.6.1. за стандартною ставкою 163 280,00 грн. Відповідно до п. 1.6.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 153 728,00 грн. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У відповідності до умов договору, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно позичальником при укладанні договору. З метою надання, вичерпної інформації по справі, позивач, звернувся до ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» з відповідним електронним запитом, про надання інформації щодо надання додаткових доказів, а саме: детальний розрахунок заборгованості та доказів що підтверджують надання (перерахування) коштів ОСОБА_1 за укладеними кредитними договорами.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорах, або доказів того, що вказані карткові рахунки йому не належать. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

17.05.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №17052023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. На підтвердження відступлення права вимоги надає до суду та просить долучити до матеріалів справи платіжне доручення № 19706 від 19.05.2023 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 17052023 від 17.05.2023. Зазначила, що договорами факторингу передача повідомлення боржнику про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» не передбачено. Твердження відповідача про не виконання зобов`язань фактором за вищевказаними договорами факторингу та не набуття права вимоги до відповідача є не обґрунтованими та безпідставними.

Щодо не коректних даних у позовній заяві щодо анкетних даних відповідача, зазначено наступне, відповідачкою 28.01.2022 було укладено кредитний договір № 2874200 та власноруч вказано свої анкетні дані, а саме: ОСОБА_1 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Паспорт: НОМЕР_1 , виданий 5311, 06.10.2017, Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 . Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач змінила прізвище 10.09.2022, однак не повідомила первісному кредитору про зміну анкетних даних, що передбачено п 5.4.6. вищевказаного кредитного договору. Однак в порушення умов кредитного договору відповідач не надала інформацію первісному кредитору про зміну своїх анкетних даних. У зв`язку з чим, при подачі позовної заяви позивачем вказано останні відомі анкетні дані відповідача. Отже посилання відповідача на невідповідність позовної заяви вимогам чинного законодавства України є безпідставними та не обґрунтованими. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі є не обґрунтованими, недоведеними, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги. Просила прийняти відповідь на відзив до розгляду та долучити до матеріалів справи. Судові засідання проводити без участі представника ТОВ «ФК «ЄАПБ». Позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 10.07.2025 зустрічний позов відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» про визнання недійсними окремих умов договору (про захист прав споживачів фінансових послуг) прийнято до спільного розгляду та об`єднано з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі розпорядження № 388 від 04.12.2025 проведений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та справа передана головуючому судді Москаленко В.В.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Полтави Москаленко В.В. від 15.12.2025 прийнято справу, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі .

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином, причини неявки у судове засідання не повідомила, представник відповідача подала заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача за первісним позовом .

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи ,суд встановив, що 28.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2874200, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Т230, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 20000 грн строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п.1.2, п.1.3).

Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору (п.1.4.1). Знижена процентна ставка становить 0,40 % в день та застосовується на таких умовах, якщо клієнт до 27.02.2022 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.1.4.2).

Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п.3.1 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.п.1.6.1-1.6.2 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 163280,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 153728,00 грн.

Згідно з п.2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.

Листом генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Євгена Веліканова, адресованого ТОВ «Лінеура Україна», повідомлено, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесено в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК № 342 від 02.10.2012) та отримано Ліцензію Національного банка України № 3 від 11.11.2013 року. Між підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 28.01.2022 17:05:13 на суму 20000,00 грн, маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 134171143, призначення платежу: Зарахування 20000,00 грн на картку НОМЕР_3 (а.с. 136).

17.05.2023 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено Договір факторингу №17052023 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціну продажу) за плату, а ТОВ «Лінеура Україна» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу № 17052023 від 17.05.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 99162,80 грн (а.с. 22, 97-98, 113-115).

На підтвердження виконання вимог п. 3.4. Договору факторингу № 17052023 від 17.05.2023 надано суду копію платіжної інструкції № 19706 від 19.05.2023 про сплату коштів в сумі 855046,82 грн. з призначенням платежу: плата за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 17052023 від 17.05.2023 без ПДВ (а.с. 107).

Згідно з розрахунком розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №2874200 від 28.01.2022 за період з 17.05.2023 по 31.10.2023, а також розрахунку заборгованості за Договором № 2874200 від 28.01.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 17.05.2023, заборгованість складає 99162,80 грн., з яких: 20000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 79162,80 грн - сума заборгованості за відсотками.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за Договором № 2874200 від 28.01.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 17.05.2023, відповідачем було сплачено: 25.04.2022 - 1000 грн., 05.05.2022 - 10 грн., 16.05.2022 - 50 грн., 10.06.2022 - 10 грн., 15.06.2022 - 10 грн., 20.06.2022 - 10 грн., 23.09.2022 - 20 грн., 11.11.2022 - 10 грн., а всього 1120 грн., що зараховано в рахунок погашення прострочених процентів, з отриманням вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, про що 10.09.2022 складено відповідний актовий запис № 429. Прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини - ОСОБА_1 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 10.09.2022 - а.с. 65, 74).

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.1077, ч.1 ст.1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Таким чином встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої обов`язки за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2874200 від 28.01.2021 та надало відповідачці кредит в сумі 20000,00 грн. Відповідачка належним чином не виконувала свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим, виникла заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості складає 99162,80 грн., з яких: 20000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 79162,80 грн - сума заборгованості за відсотками.

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2874200 від 28.01.2021 на підставі договору факторингу №17052023 від 17.05.2023.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2874200 від 28.01.2021 в розмірі 99162,80 грн., яка складається з: 20000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 79162,80 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» про визнання недійним окремих умов договору (про захист прав споживачів фінансових послуг), суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 та ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач у силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинених з дефектом волевиявлення - під

впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно із ч. 5 ст.11, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема, положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними (окремих положень, а не договору в цілому).

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена можливість визнання недійсними лише окремих умов договору, а не цивільно-правового договору в цілому і лише у разі визнання цих положень договору несправедливими.

Таким чином, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: умови договору порушують принцип добросовісності (п.6 ч.1 ст.3, ч. 3 ст.509 ЦК України); умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; умови договору завдають шкоди споживачеві.

За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті205 - 210,640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Судом встановлено, що позивач 28.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2874200, за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток «Credit7», який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Т230. Також, ОСОБА_1 підписала 28.01.2022 року паспорт споживчого кредиту.

Тобто, у даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах, містить істотні умови кредитного договору.

Пунктами 9.7.1 та 9.9 Договору визначено, що цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Підписуючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що: - перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) вказана в ч.1,2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; - він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», розміщені на Вебсайті та затверджені наказом №67-ОД від 14.06.2021, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Позивачем за зустрічним позовом не надано належних і допустимих доказів того, що кредитодавець не надав їй повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації, про умови кредиту перед укладенням та під час укладення договору про надання споживчого кредиту.

ОСОБА_1 наполягає на тому, що сума компенсації за договором становить більше 50 %, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою умовою і не відповідає нормам встановленим п. 3 ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому зазначений п. 1.4. Кредитного договору повинен бути визнаний недійсним.

Пунктом 1.4 Договору № 2874200 про надання коштів на умовах споживчого від 28.01.2022 визначено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,40 % в день та застосовується на таких умовах, якщо клієнт до 27.02.2022 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

У частині третій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Така компенсація може застосовуватися у випадку невиконання зобов`язання, однак не може застосовуватися за відсутності факту прострочення боржником виконання свого зобов`язання.

Разом з тим, проценти відповідно до статтей 1048, 1056-1 ЦК України є платою за користування кредитними коштами та нараховуються в межах строку дії кредитного договору незалежно від його виконання.

Відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13 «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.».

У Договорі № 2874200 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28.01.2022 сторони, діючи відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, погодили, що кредит надається строком на 360 днів.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку дії договору.

Оскільки нараховані, відповідно до статей 1048, 1056-1 ЦК України, проценти за користування кредитом не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», відсутні підстави для визнання умов кредитного договору в частині передбачених процентів за користування кредитом, несправедливими.

Підписуючи договір, ОСОБА_1 погодилася з розміром процентів за користування кредитними коштами, які передбачені умовами цього договору.

Разом з тим, ОСОБА_1 у зустрічному позові вказувала про те, що встановлена п. 4.6 Кредитного договору черговість погашення кредиту суперечить ст. 19 Закону

України «Про споживче кредитування», що в свою чергу є підставою для визнання такого пункту договору недійсним.

Статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Згідно п. 4.6. Договору № 2874200 про надання коштів на умовах споживчого від 28.01.2022 Клієнт здійснює платежі за договором, а Товариство направляє отримані кошти від Клієнта для погашення заборгованості за Договором у такій черговості: - у першу чергу здійснюються платежі з повернення (виплати) простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. Якщо кошти, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: прострочені зобов`язання по процентам; прострочені зобов`язання по кредиту; - у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом. Якщо кошти, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: - строкові зобов`язання по процентам; строкові зобов`язання по кредиту; - у третю чергу здійснюється сплата інших платежів за Договором.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що черговість погашення кредиту визначена п. 4.6. Договору № 2874200 про надання коштів на умовах споживчого від 28.01.2022 не суперечить вимогам ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 2874200 від 28.01.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 17.05.2023, ОСОБА_1 було сплачено: 25.04.2022 - 1000 грн., 05.05.2022 - 10 грн., 16.05.2022 - 50 грн., 10.06.2022 - 10 грн., 15.06.2022 - 10 грн., 20.06.2022 - 10 грн., 23.09.2022 - 20 грн., 11.11.2022 - 10 грн., а всього 1120 грн., що зараховано в рахунок погашення прострочених процентів, з отриманням вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 4.6. Договору № 2874200 про надання коштів на умовах споживчого від 28.01.2022.

Крім того, ОСОБА_1 просила визнати недійсним п. 6.4 умов договору у зв`язку з тим, що він суперечить ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 6.4 Договору № 2874200 про надання коштів на умовах споживчого від 28.01.2022 передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нараховувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 15,00% від суми кредиту, що становить 3000,00 грн., на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 1,10% від суми кредиту, що становить 220,00 грн., починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожен факт такого порушення, тобто за кожен день невиконання та/або неналежного виконання.

Частиною 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, яка діяла на моменту укладення та дії Договору № 2874200 про надання коштів на умовах споживчого від 28.01.2022, у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку розміру заборгованості відповідача за кредитним договором № 2874200 від 28.01.2022 за період з 17.05.2023 по 31.10.2023, а також розрахунку заборгованості за Договором № 2874200 від 28.01.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 17.05.2023, ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не нараховувалися неустойки (штраф, пеня), а тому не має підстав стверджувати, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, перевищує половину суми, одержаної споживачем за таким договором.

Враховуючи вище викладене, зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю та безпідставністю.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247,263-265ЦПК України,-

у х в а л и в :

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2874200 від 28.01.2022 в розмірі 99162 (дев`яносто дев`ять тисяч сто шістдесят дві) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» про визнання недійсними окремих умов договору (про захист прав споживачів фінансових послуг) - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач за первісним та відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ел. пошта: 35625014@mail.gov.ua.

Відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача за первісним та позивача за зустрічним позовом - адвокат: Савченко Людмила Анатоліївна, РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4

Відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», код ЄДРПОУ: 42753492, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 25, прим. 318, ел. пошта: info@credit7.ua.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко