Суд: Подільський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 09 квітня 2026 р.
Справа: №553/5375/25
Суддя: Подмаркова Ю. М.
Справа № 553/5375/25
Провадження № 2/553/666/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
10.04.2026м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,
за участі: секретаря судового засідання Макаренка Я.В.,
розглянувши за відсутності учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
в с т а н о в и в:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Адвокат Кіяшко Т.М., в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такої, яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку і доходу щомісячно, починаючи із дати подання до суду даної позовної заяви і до закінчення нею навчання, але не довше ніж до досягнення 23 річного віку.
На обґрунтування позовної заяви зазначила, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 05.05.2010. У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.11.2007. Дочка зареєстрована за місцем реєстрації своєї матері та проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 є повнолітньою, однак продовжує навчатися в школі: АДРЕСА_2 , форма навчання – денна – цілоденна – регулярне навчання. У 2025/2026 навчальному році є ученицею/студенткою школи, харчується у шкільній їдальні та проживає у шкільному гуртожитку Об`єднаної школи. Загальна сума харчування у 2024/2025 начальному році становила 879,20 євро. Загальна сума платежів за проживання у 2024/2025 навчальному році становила 400 євро.
Після досягнення дочкою повноліття, відповідач аліментів не сплачує, ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість, так як є працездатною особою, отримує доходи (заробітну плату), має у власності рухоме та нерухоме майно, у зв`язку з чим має змогу утримувати спільну з позивачкою дитину.
На даний час дочка не працює, доходи не отримує, не має у власності будь – якого рухомого чи нерухомого майна, а тому не може забезпечувати себе повноцінно.
Позивачці самостійно утримувати доньку, оплачувати витрати, що пов`язані з її навчанням та забезпечувати всім необхідним важко, оскільки постійного місця роботи та заробітку немає, а тому потребує матеріальної допомоги.
З урахуванням вищевикладеного виникла необхідність у стягненні з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 25.12.2025 відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
10.02.2026, 10.03.2026 належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим судовий розгляд відкладено.
10.04.2026 сторони повторно на судовий розгляд не з`явилися.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Кіяшко Т.М. подала заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримала та прохала задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Позивачка ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи без її участі, позовну заяву підтримує та просить задовольнити у повному обсязі заявлені вимоги, та стягнути з відповідача на її користь 10000,00 грн понесених витрат на правничу допомогу, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, проте, поштова кореспонденція повернулася без вручення з відміткою "адресат відсутній".
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, вбачається, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , матір`ю є ОСОБА_1 (а. с. 12).
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області 05.05.2010, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 . (а. с. 11).
З витягу з реєстру територіальної громади вбачається, що адреса місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 23-24)
ОСОБА_3 продовжує навчання у школі: Готельна академія, вул. Сланчікової, 2, Нітра, форма навчанні: денна – цілоденна – регулярне навчання. Є у 2025/2026 навчальному році ученицею/студенткою школи, що вбачається з підтвердження про навчання у школі, яке створене 07.10.2025 і перекладене на українську мову. (а.с. 16)
Згідно підтвердження про сплату від 06.10.2025, перекладеного на українську мову: ОСОБА_4 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениця Готельної академії в місті Нітра, клас ІІІ.С НА, харчується у шкільній їдальні та проживає у шкільному гуртожитку Об`єднаної школи за адресою АДРЕСА_3 . Загальна сума платежів за харчування у 2023/2024 навчальному році становила 1000 євро. Загальна сума платежів за проживання у 2023/2024 навчальному році становила 350 євро. Загальна сума платежів за харчування у 2024/2025 навчальному році становила 879,20 євро. Загальна сума платежів за проживання у 2024/2025 навчальному році становила 400 євро. (а. с. 19-22)
Відповідно до довідки про відвідування школи від 17.03.2026, перекладеної на українську мову, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійне місце проживання: АДРЕСА_1 , форма навчання: денна: вид навчання: регулярне навчання. Є у 2025/2026 навчальному році ученицею класу: ІІІ. С НА. Ученицю прийнято на 5-річне навчання, шляхом переведення з іншої школи з 28.09.2023. Передбачуване завершення навчання складанням випускного іспиту буде у 2027/2028 навчальному році. (а. с. 59-61)
Згідно довідки про платежі від 17.03.2026, перекладеної на українську мову, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениця Готельної академії Нітра, клас ІІІ. С НА, харчується у шкільній їдальні та проживає у шкільному інтернаті Об`єднаної школи за адресою Сланчікової 2, Нітра. Загальна сума платежів за харчування з 01.09.2025 становить 548,75 євро. Загальна сума платежів за проживання з 01.09.2025 становить 280 євро. Також надано довідку на підтвердження вже здійснених сум сплат у розмірі 548,75 євро та 280,00 євро, та розміру загальної суми яка має бути сплачена, за шкільну їдальню у розмір 896,70 євро, а за проживання студентів 400,00 євро (а. с. 62-67).
З відомості з Державного реєстру фізичних – осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 31.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 з 2023 року не має постійного доходу, а в 2025 році взагалі не отримувала жодних виплат. (а. с. 25)
З відповіді на запит №322282503 від 17.03.2026 Подільського ВДВС у м. Полтаві СМРУ Мінюсту вбачається, що ОСОБА_2 отримує доходи у вигляді пенсії та заробітної плати. (а. с. 69).
Відповідно до частини 1 статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У відповідності з частини 3 статті 199 Сімейного кодексу України право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 198 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до вимог частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачка визначила способом стягнення аліментів - їх присудження саме у частці від заробітку (доходу) батька.
Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, що продовжують навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Як вбачається з матеріалів справи повнолітня дочка сторін ОСОБА_3 продовжує навчання, що підтверджується довідками Готельної академії, Об`єднаної школи, Сланчікової 2, Нітра, у зв`язку з чим несе витрати, пов`язані з навчанням. Навчальний заклад, у якому навчається ОСОБА_3 знаходиться у Словаччині, у зв`язку з чим вона потребує додаткових коштів на оплату проживання та харчування. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_3 самостійного заробітку не має та потребує матеріальної допомоги.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 не може надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття.
Отже, з урахуванням повідомлених позивачем відомостей, підтверджених зазначеними вище письмовими доказами, про обставини, які мають враховуватися судом при визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.12.2025 і до закінчення навчання та не більше ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років.
Статтею 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України в частині стягування аліментів належить допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.
Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, то суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною другою цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Частинами 2, 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач просить стягнути з відповідача 10000 грн витрат за професійну правничу допомогу. На підтвердження факту наданих послуг правничої допомоги до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги від 30.10.2025, укладений між адвокатом Кіяшко Т.М. та позивачкою ОСОБА_1 ; акт наданих послуг №1 від 05.11.2025 до договору про надання правової допомоги від 30.10.2025, згідно якого загальна вартість послуг складає 10000 грн; квитанцію №2 від 05.11.2025 про прийняття від ОСОБА_1 оплати за послуги за договором від 30.10.2025 у розмірі 10000 грн; ордер на надання правничої допомоги на підставі договору від 30.10.2025 адвокатом Кіяшко Т.М.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Кіяшко Т.М.
Частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 23.12.2025 і до закінчення навчання та не більше ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягування аліментів у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 к.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивачка ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Полтаві, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;
відповідач ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Повне рішення складено 10.04.2026.
Головуюча Ю.М. Подмаркова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua