Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №524/14777/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/14777/25

Провадження 3/524/982/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Олейнікова Г.М. , розглянувши справу, яка надійшла з Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст.154 ч.3 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №591931 від 07.11.2025 року зазначено, що 14.10.2025 року приблизно о 12 год. 30 хв., ОСОБА_1 перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 , порушив правила утримання собаки породи пітбультер`єр, сірого окрасу з білими плямами, кличка "Грей" (кобель), а саме, не проконтролювавши собаку, відкрив ролети гаражу внаслідок чого собака вибігла на вулицю та схопила за руку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого даний громадянин отримав тілесні ушкодження: покусані крапкові рани лівого передпліччя.

Особа, яка притягається до адмінеістративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно телефонограми секретаря судового засідання Санакоєвої Н.Р. від 13.04.2026 року, ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав, в скоєному щиро кається, просить суд розгляд справи проводити без його участі. Відповідно до ст.268 ч.2 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без уасті особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , так як його явка в судове засідання не є обов`язковою.

Вирішуючи дану справу суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3статті 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною 1 цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Частиною 1 статті 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 154 КУпАП(ч. 1ст. 218 КУпАП), а судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другоюстатті 154 КУпАП(ст. 221 КУпАП), а от підвідомчість справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 154 КУпАП даним Кодексом не передбачена.

В той же час відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно до ч. 1ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

При цьому, з комплексного та системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушеннявбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Крім того, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП, окрім штрафу, передбачає конфіскацію тварин.

Згідно ст. 41 Конституції України, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

За такого суддя вважає, що дана справа підвідомча саме суду і розгляд такої справи має проводитися саме судом.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього письмові докази, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, підтверджується обставинами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 591931 від 07.11.2025 року;

- даними протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.10.2025 року .

-даними пояснення законного представника потерпілого ОСОБА_3 , які узгоджуються із протоколом про адміністративне правопорушення;

- довідкою № 7649 від 14.10.2025 року з КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчука» згідно з якою, у ОСОБА_4 встановлений діагноз: покусані крапкові рани лівого передпліччя.

- поясненнями ОСОБА_1 від 07.11.2025 року.

При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Суб`єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб`єктивної сторони. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Відсутність хоча б одного з них виключає склад правопорушення в цілому.

Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Ст. 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»(далі Закон), сфера дії якого поширюється на відносини, що виникають у зв`язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, встановлені основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження, а саме поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах, як утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

Відповідно до положень ст.9 цього Закону дозволяється утримувати домашніх тварин у вільному вигулі на ізольованій території, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї. Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з`являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). При цьому, особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити, зокрема, безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Ст. 12 Закону визначено особливості права власності та інших речових прав на тварин, зокрема передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Також, ст. 9 Закону передбачено, що правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_1 , як власник собаки, що є джерелом підвищеної небезпеки, зобов`язаний був не допустити її самовигулу, стежити за тим, щоб вона не спричинила шкоди здоров`ю та майну інших осіб.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Слід зазначити, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, є одним із найнебезпечніших правопорушень в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою, оскільки заподіює шкоду здоров`ю людей або їх майну, а наслідком правопорушення, яке є предметом розгляду, є заподіяння шкоди здоров`ю людини.

Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 допустив порушення правил утримання домашніх тварин, а саме , не забезпечив утримання собаки на ізольованій території, допустив її самовільний вигул без супроводу та нагляду господаря, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людини, а тому в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає визнати винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 154 ч.3 КУпАП, оскільки згідно ст.252, 280 КУпАП та роз`ясень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» у п.7 вказано, що відповідно до вимог ст. 247 і 280 КУпАП необхідно з`ясувати таке питання: чи є особа винною у вчиненні правопорушення, що знайшло своє відображення також у п.4.2 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Але, суд враховуючи вимоги ст.247 ч.1 п.7 КУпАП приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 154 ч.3 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки правопорушення було вчинено 14.10.2025 року, дане правопорушення не є триваючим, а строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачені ст.38 ч.2 КУпАП закінчились, так як в диспозиції ст. 38 ч.2 КУпАП зазначено, що стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Також судом згідно постанови від 21.11.2025 року справа поверталась до Кременчуцького УРП ГУНП в Полтавській області для належного оформлення, яка в провадження суду після належного оформлення надійшла 23.12.2025 року і згідно постанови від 23.12.2025 року повертались до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області для подання їх до належного органу, так як відповідно до ст. 221 КУпАПсправа про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 154 КУпАП не підлягає розгляду у районному, районному у місті, міському чи міськрайонному суді, після належного оформлення справа надійшла до суду 31.03.2026 року, коли закнічились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.38 ч.2, 124,245, 247 ч.1 п.7, 252,280 КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 154 ч.3 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 154 ч.3 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником або прокурором в Полтавський апеляційний суд, через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя: Ганна ОЛЕЙНІКОВА