Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №372/623/23 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/623/23

Провадження 2-38/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Калашник І.В.,

представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Хафусова Владислава В`ячеславівна про визнання договорів дарування не дійсними та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2023 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання договорів дарування не дійсними та скасування державної реєстрації права власності, в обґрунтуванні вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до дня смерті проживала в квартирі АДРЕСА_1 . Позивач після смерті матері на підставі укладеного нею від 24.07.2017 р. заповіту 16.12.2022 р. звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини на належне їй майно, а саме вказану квартиру, житловий будинок та земельні ділянки. В процесі подачі заяви та документів на майно спадкодавця до нотаріуса в січні 2023 р. з`ясувалося, що не задовго до дня смерті, а саме 25.07.2022 р. між матір`ю позивача ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_5 було укладено нотаріальний договір дарування земельної ділянки площею 0,1477 га кадастровий номер 3223151000:01:013:0060 цільове призначення якої будівництво та обслуговування будинку та розташованого на ній житлового будинку АДРЕСА_2 , зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусовою В.В. та зареєстровано в реєстрі за №534. Крім того, 25.07.2022 р. між матір`ю позивача та відповідачкою було укладено нотаріальний договір дарування земельної ділянки площею 0,1219 га кадастровий номер 3223151000:01:013:0059 цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусовою В.В. та зареєстровано в реєстрі за №535. Позивач вважає, що укладені договори є недійсними з огляду на те, що його мати ОСОБА_6 з огляду на свій вій, а головне на наявність виявленого (діагностованого) в червні 2022 р. онкологічного захворювання та відповідно проходження лікування, прийому знеболювальних наркотичних речовин не могла в повному обсязі усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Крім того, те що дані договори укладалися поза волею матері свідчить і те, що відповідачка приховувала від позивача та інших членів сім`ї те, що мати позивача подарувала їй будинок та земельні ділянки. Починаючи з 2022 р. мати позивача постійно перебувала у хворобливому стані: з`явилися провали в пам`яті, прогресував стан забудковості, з`явилось відчуття розгубленості, непорозуміння, виникла депресія, тривожний стан, неспокій, порушення сну, не могла зрозуміти, що відбувається, важко розуміла прочитане та написане, це її злило. Поступово почала наростати розумова слабкість, почала важко згадувати імена рідних та близьких, почала забувати адреси, номера телефонів, з`явились труднощі у вдяганні за сезоном, почала помилятися при одяганні та взуванні, з`явились труднощі в самостійному вмиванні, прийомі ванни, приготуванні елементарної їжі, знижувалась здатність організувати себе у будинку, планувати щось та доглядати за собою, хоча при житті вона дуже трепетно ставилась до себе в будинку, планувати щось та доглядати за собою, хоча за життя вона дуже трепетно ставилась до себе та до квартири, тобто завжди було прибрано та чисто.

В зв`язку з цим просив суд визнати недійсними договори:

- дарування земельної ділянки кадастровий номер 3223151000:01:013:0060 площею 0,1477 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розташованого на ній житлового будинку АДРЕСА_2 , зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусовою В.В. та зареєстровано в реєстрі за №534.

- дарування земельної ділянки площею 0,1219 га кадастровий номер 3223151000:01:013:0059 цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусовою В.В. та зареєстровано в реєстрі за №535.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусовою В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу),

- індексний номер:64341921 від 29.07.2022 р. про реєстрацію права власності ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1219517532231) та припинити право власності ОСОБА_5 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

- індексний номер:64341270 від 29.07.2022 р. про реєстрацію права власності ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:01:013:0060 площею 0,1477 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2616701832120) та припинити право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:01:013:0060, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

- індексний номер:64341921 від 29.07.2022 р. про реєстрацію права власності ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:01:013:0059 площею 0,1219 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2616701832120) та припинити право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:01:013:0059, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

По справі призначити посмертну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставити питання що до можливості у момент вчинення правочину ОСОБА_6 перебування в стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій чи (або) не могла керувати ними (наявність тяжкої хвороби та стан зумовлений прийомом знеболюваних наркотичних речових). Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі у розмірі сплаченого судового збору, витрат на проведення експертизи та правничої допомоги.

20.03.2023 р. ухвалою судді було відкрите провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання на 27.04.2023 р.

27.04.2023 р. до суду від відповідачки ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач не визнає заявлених позовних вимог повністю та заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Дійсно майно було подаровано бабусею ОСОБА_6 відповідачці онучці ОСОБА_5 до її смерті. Договори дарування були посвідчено нотаріально оформлено та зареєстровано у відповідності до чинних законів України. Твердження позивача про те, що в наслідок прийому знеболювальних наркотичних речовин ОСОБА_6 не могла в повному обсязі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними є підтвердженням того, що позивач фактично не цікавився станом здоров`я матері та фактично не приймав участі по догляду за нею. Відповідачка зазначила, що вона офіційно була доглядальницею за бабусею, та була особою, яка здійснює догляд на непрофесійній основі. Покійна на момент прийняття рішення про дарування відповідачці майна 29.07.2022 р., яке належало їй не приймала знеболювальних наркотичних речовин. Консультативний висновок, в якому рекомендувалося при необхідності призначення наркотичних анальгетиків датується 01.08.2022 р., тобто без призначення лікаря придбати та приймати наркотичні анальгетики не є можливим, оскільки вони відпускаються за рецептом лікаря. Перше придбання препарату налбуфін було здійснено в жовтні 2022 р. Вимоги позивача визнати договори недійсними є бажанням отримати те, що за законом йому не належить. Викладені позивачем твердження про те, що мати постійно перебувала в хворобливому стані, починаючи з 2022 р. не мають підґрунтя та зроблені безпідставно. Про те, що бабуся відповідачки ОСОБА_6 перебувала при здоровому глузді свідчить те, що вона власноручно у 2022 р. рахувала та заповнювала платіжні квитанції та передавала по телефону показники лічильника за електроенергію, робила замовлення сусідці, яка працювала в магазині та розраховувалася з нею. В зв`язку з цим просила суд відмовити в задоволення позову повністю.

27.04.2023 р. до суду від позивача надійшла заява про виклик та допит свідків.

27.04.2023 р. до суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6

10.05.2023 р. до суду від відповідача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що договори не містять посилань на розуміння та волевиявлення дарувальника враховуючи її вік, нотаріусом не з`ясовано та навіть вона не цікавилась станом здоров`я дарувальника, а інша сторона навмисно не повідомила про наявність тяжкого захворювання. Що на переконання позивача привело до нерозуміння та помилки дарувальника при укладенні договорів, що оспорюються. Нотаріус не з`ясувала стан здоров`я дарувальника, у текстах договорів в п.7 відсутнє підтвердження того, що сторони однаково розуміють значення і умови цього правочину та його правові наслідки, не підтвердили, що не страждають на захворювання, що перешкоджають усвідомленню ними суті цього. Зазначені позивачем обставини свідчать про недійсність договорів дарування, оскільки внутрішня воля правочинів не відповідала її зовнішньому прояву. Позивач вважає, що відповідачка скориставшись станом дарувальника, його матері та таємно без повідомлення інших членів сім`ї (двох її синів) на вкрай невигідних умовах під впливом тяжкої обставини – важкого захворювання та необхідності здійснення лікування схилила її до укладення недійсних та несправедливих договорів дарування. Надано документи на дарування будинку загальною площею 58.6 кв.м, але це дані старого будинку, який в 2018 р. було перебудовано та на день укладення договору дарування його площа збільшилася до 100,9 м. В даному будинку позивач з 2018 р. по даний час постійно проживає, здійснює всі необхідні роботи по його утриманню. Позивача вважає, що викладені у відзиві заперечення відповідача не спростовують його позовних вимог.

17.05.2023 р. до суду від представника позивача – адвоката Філоненко А.П. надійшло клопотання про витребування доказів по справі.

18.05.2023 р. ухвалою суду було ухвалено витребувативід КНП Київської обласної ради «Київський обласний онкологічний диспансер» (адреса: 04107,м.Київ вул.Боггоутівська,1) завірені належним чином копії медичних документів щодо звернення за допомогою, встановлення діагнозу та призначення лікування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Витребувати у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусової Владислави В`ячеславівни (адреса:08746, Київська область, Обухівський район, м.Українка, вул. Соснова,9 офіс 2-Б) належним чином завірені копії матеріалів, які послужили підставою для укладення договорів дарування земельних ділянок з кадастровим номерами 3223151000:01:013:0060 площею 0,1477 га. та 3223151000:01:013:0059 площею 0,1219 га., що розташовані АДРЕСА_2 (зареєстровані в реєстрі за № 534 та 535).

05.06.2023 р. до суду від третьої особи приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусової В.В. надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що при особистому спілкуванні з дарувальницею ОСОБА_6 в момент укладення нею договорів дарування у нотаріуса не виникло жодних сумнівів щодо її цивільної дієздатності, оскільки попри поважний вік вона мала охайний вигляд, не була притягнута до ліжка, спілкувалася вільно та грамотно, та справила на неї враження освіченої і інтелігентної особи, про що також можуть свідчити її каліграфічні підписи на договорах. Враховуючи зазначене та за відсутності належних та допустимих доказів щодо наявності підстав для визнання договорів дарування недійсними, просила суд відмовити у задоволенні позову, справу розглядати за її відсутності.

06.06.2023 р. до суду від відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких зазначено, що договори дарування було посвідчено нотаріально та зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України. Позивач фактично не цікавився станом здоров`я матері та фактично не приймав участь по догляду за нею. Тому і не володів інформацією щодо її лікування. Про те, що відповідачка була особою, яка здійснює догляд на непрофесійній основі є довідка. Також відповідачка є онукою покійної, тому виконувала догляд за нею, оскільки позивачу вона на той момент стала не потрібною. Позивач зазначив дату складання документу 26.04.2018 р., та вказав, що це документи перебудованого будинку в 2018 р. та те що його площа на день дарування збільшилася. Однак він не врахував, що право власності на подарований будинок дарувальниця набула 10.09.2018 р. про що зазначено в п.1 договору дарування, копію якого надав сам відповідач.

27.06.2023 р. ухвалою суду підготовче засідання закрите та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 липня 2023 року.

19.07.2023 р. в судовому засіданні позивач ОСОБА_4 позов підтримує з підстав викладених у позові. Пояснив, що у покійної матері був інсульт, мігрень. У неї було високе «роя». Коли перевірили, то виявили онкологію, їй зробили операцію. Останній час вона постійно лежала. Відповідачка постійно робила матері уколи. Перед смертю його мати говорила, що все буде йому. Він її доглядав, вона йому постійно дзвонила, інколи ображалася на нього, що він мало приділяв їй уваги. На словах мати хату і землю подарувала позивачу, і вона не могла після цього подарувати іншій. Можливо мати була під дією ліків. Про укладення договорів позивач дізнався в кінці 2022 р. Мати на час укладення договорів не могла керувати своїми діями.

19.07.2023 р. в судовому засіданні представник позивач ОСОБА_4 – адвокат Філоненко А.П. позов підтримав, він є обґрунтованим. Пояснив, що матері позивача була зроблена операція 19.07.2022 р., а договори укладено 29.07.2022 р.

19.07.2023 р. в судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 позов не визнала, пояснила, що її бабуся була розумною жінкою з феноменальною пам`яттю. Бабуся хворіла, вони всі її лікували. Вона говорила, що ОСОБА_7 її «любимий» синок, але він до неї не ходив і вона пожалкувала, що склала на нього заповіт. І тому бабуся відповідачці подарувала землю з будинком, оскільки вона постійно була біля неї. Нотаріус викликався додому до бабусі, було укладено договори, вона все перечитувала.

19.07.2023 р. в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що вони з покійною друзі, вчилися разом в школі. Вона коли захворіла, почала його не впізнавати. Вона скаржилася на здоров`я, не могла висловлювати свої думки. Він сусід по дачі. ОСОБА_9 говорила, що дачу віддала сину ОСОБА_7 років за 10 до цього. Відповідачку він ніколи не бачив біля покійної ОСОБА_10 , яка часто сиділа на лавочці біля будинку.

19.07.2023 р. в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона дружина позивача. Про те, що свекруха захворіла, вона дізналася влітку 2022 р. Вона стала якась вразлива, не впізнавала по телефону. Постійно говорила про смерть, боялася померти. Наміру комусь щось подарувати в неї не було. Вона говорила, що все залишає сину ОСОБА_7 і щоб він не образив брата і його доньку. Вона її часто не провідувала, дзвонила їй часто.

19.07.2023 р. в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що позивач його рідний брат, а відповідачка його донька. Про те, що в матері онкологія він дізнався в серпні 2022 р. Він приїхав і був з нею до дня смерті. Мати лікувалася травами і дієтою. Кому вона хотіла залишити дачу і землю йому не відомо. Він сам хворий на серце. Мати до останнього користувалася інтернетом, собі і сусідам передавала показники за електроенергію. Вона сама отримувала пенсію, була активна і все розуміла. Почувати себе погано вона стала за місяць до смерті.

19.07.2023 р. в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що позивач його батько. Про хворобу бабусі він дізнався влітку 2022 р. У неї почалися панічні настрої, вона інколи не впізнавала його, він їй приносив їсти. Бабуся говорила, що хата це батькові, іншому вона не збиралася нікому дарувати. Коли вона дізналася діагноз, в неї стан змінився, почалася паніка.

19.07.2023 р. в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_15 товаришувала з її батьками. Вона працює в управлінні соціального захисту населення, допомагала оформити допомогу, щоб її ОСОБА_16 доглядала. Останній раз вона дзвонила у вересні 2022 р., що не приходять виплати. Покійна говорила адекватно, все розуміла, погано ходила.

19.07.2023 р. в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що ОСОБА_6 її подруга з якою вона спілкувалася до дня смерті. Вона до неї їздила в гості, дзвонила їй постійно, спілкувалися. ОСОБА_6 говорила, що їй допомагає ОСОБА_16 . За дарування вона нічого не говорила. Останній раз вона приходила до ОСОБА_6 в жовтні 2022 р. за місяць до смерті. Вона до смерті була адекватна.

19.07.2023 р. в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що вона є двоюрідною сестрою позивача. Вона часто дзвонила своїй тітці ОСОБА_10 . Останній раз приїздила у вересні 2022 р. Вона була постійно адекватна, скаржилася на сина ОСОБА_7 , що він написав «пост у ОСОБА_19 », що мама при смерті. Син ОСОБА_7 ніколи не приділяв їй уваги. Свідку відомо від тітки ОСОБА_10 , що вона хотіла розпорядитись дачею на користь ОСОБА_16 . ОСОБА_20 , що квартира на ОСОБА_7 . Позивач перед судом дзвонив їй і умовляв не їхати в суд. Їй відомо, що ОСОБА_16 була оформлена по догляду за тіткою ОСОБА_10 .

17.08.2023 р. ухвалою суду було призначено по справі посмертну судово-психіатричну експертизу щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проведення експертизи доручити експертам державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська 103-А). На вирішення експертів поставити наступні запитання: 1.Чи страждала ОСОБА_6 на хронічний стійкий психічний розклад або функціональний розклад психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі, чи іншими хворобливими явищами, що можуть викликати тимчасовий розклад психіки, під час укладення та підписання договорів дарування 25 липня 2022 року? 2.Чи здатна ОСОБА_6 за своїм психічним станом усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час укладення та підписання договорів дарування 25 липня 2022 року? 3.Чи впливало захворювання та вік на здатність ОСОБА_6 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час укладення та підписання договорів дарування 25 липня 2022 року? Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_4 . Провадження по справі зупинити до отримання висновку експертів.

02.07.2025 р. ухвалою судді було відновлено провадження у даній цивільній справі.

15.12.2025 р. до суду від позивача надійшло клопотання про призначення повторної експертизи по даній справі.

24.03.2026 р. ухвалою суду було відмовлено в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_4 про призначення по справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи.

В судові засідання 21.08.2025 р., 10.09.2025 р., 06.10.2025 р., 06.11.2025 р., 10.12.2025 р., 20.01.2026 р., 03.02.2026 р, 26.02.2026 р. та 24.03.2026 р. позивач ОСОБА_4 повторно не з`являвся, в своїх заявах просив суд перенести судове засідання. Такі дії позивача суд вважає намаганням його затягнути розгляд даної справи.

24.03.2026 р. в судове засідання відповідача ОСОБА_5 та її представник – адвокат Кулініченко Г.В. не з`явилися, представник відповідача в своєму клопотанні зазначив, що позивачем неодноразово подавалися клопотання про відкладення судового засідання. Дані заяви наданими документами не підтверджені, що свідчить про зловживання процесуальними правами. В зв`язку з цим просив суд залишити позовну заяву без розгляду в зв`язку з неодноразовою неявкою позивача. Судове засідання проводити за їхньою відсутністю.

24.03.2026 р. в судове засідання третя особа приватний нотаріус Хафусова В.В. не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, надала суду відзив на позовну заяву в якому просила суд відмовити у задоволенні позову, справу розглядати за її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідача, їхніх представників, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько ОСОБА_21 , мати ОСОБА_6 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.05.2010 р. (а.с.11 т.1)

Відповідач ОСОБА_5 є онукою ОСОБА_6 , як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05.05.1986 р. та повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 26.09.2019 р. та експертного висновку №056/1054-а/2 від. 11.101.2019 р. (а.с.41, 43)

24.07.2017 р. ОСОБА_6 склала заповіт в якому все своє майно заповіла синові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заповіт зареєстровано в реєстрі №1378 та посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н.Р. (а.с.13 т.1)

29.07.2022 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено нотаріальний договір дарування земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку, згідно якого дарувальник ОСОБА_6 передала безоплатно обдарованій ОСОБА_5 , обдарована прийняла у власність належні Дарувальнику житловий будинок загальною площею 58,6 кв.м., житлова площа 34,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1477 га, кадастровий номер 3223151000:01:013:0060 цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Житловий будинок, що був подарований належав ОСОБА_22 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н.Р., 10.09.2018 р. за реєстровим номером 1701. Земельна ділянка, що була подарована за цим договором належала ОСОБА_22 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №819809, виданого відділом Держкомзему в м.Українка, Обухівського району, Київської області 21.03.2011 р. та Договору купівлі продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н.Р., 04.12.2006 р. за реєстровим номером 5632. Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусовою В.В. та зареєстровано в реєстрі за №534. (а.с.15, 103-111 т.1)

Крім того, 29.07.2022 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено нотаріальний договір дарування земельної ділянки, згідно якого дарувальник ОСОБА_6 передала безоплатно обдарованій ОСОБА_5 , а обдарована прийняла у власність належну ОСОБА_22 земельну ділянку площею 0,1219 га, кадастровий номер 3223151000:01:013:0059 цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства. Право власності на земельну ділянку, що дарується за цим договором реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337186132231, зареєстроване за №22061689, що засвідчено у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №95669652 виданого державним реєстратором Обухівської РДА Київської області Тимченко А.С. 29.08.2017 р. Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусовою В.В. та зареєстровано в реєстрі за №535. (а.с.16, 132-136 т.1)

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №322359225, 322358852, 322358041 від 09.02.2023 р. вбачається, що ОСОБА_5 , є власником наступного майна: житловий будинок загальною площею 58,6 кв.м., житлова площа 34,5 кв.м реєстраційний номер 1219517532231, земельної ділянки площею 0,1477 га, кадастровий номер 3223151000:01:013:0060 цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельної ділянки площею 0,1219 га, кадастровий номер 3223151000:01:013:0059 цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства (а.с.17-23 т.1)

Згідно висновку консультації ЛОР лікаря Медичного центру АНДРОЦЕНТР було проведено обстеження ОСОБА_6 , діагноз Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, Тинітус. (а.с.27 т.1)

ОСОБА_6 страждала на онкологічне захворювання, діагноз Х75 Злоякісні новоутворення шийки матки, що підтверджується копіями направлення КНП УМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» 1966-0956-5150-5891, комп`ютерної томографії від 25.06.2022 р., медичною картою амбулаторного хворого №4796 від 30.06.2022 р. та медичної карти стаціонарного хворого №6775 від 12.07.2022 р. (а.с.24-25, 177-217 т.1)

Згідно Консультативного висновку ЛКК №247 від 25.06.2022 р. ОСОБА_6 має новоутворення черевної порожнини, хвора самостійно не пересувається та не здатна до самобслуговування, потребує постійного стороннього догляду довічно. (а.с.28 т.1)

Те що відповідачка ОСОБА_5 доглядала за своєю бабусею ОСОБА_6 до її смерті підтверджується копією довідки Управління соціального захисту населення Обухівської РДА Київської області №36 від 27.04.2023 р. згідно якої з 01.08.2022 р. по 30.11.2022 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 перебувала на обліку відповідно до ПКМУ від 23.09.2020 р. №859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» та отримувала компенсацію фізичній особі за надання соціальних послуг, справа №613122 (а.с.176 т.1)

Згідно консультативного висновку КЕП КОР «Київський обласний онкодиспансер» від 01.08.2022 р. хворій ОСОБА_6 , 1941 р.н. було рекомендовано симптопатичне лікування за місцем проживання, при необхідності призначення наркотичних анальгетиків. (а.с.26 т.1)

28.10.2022 р. лікарем ОСОБА_23 для ОСОБА_6 було виписано рецепт на лікарський препарат налбуфін 10 мл. (а.с.42 т.1)

У виписці з амбулаторної карточки ОСОБА_6 від 08.02.2023 р. вбачається, що остання перебувала під наглядом лікаря з діагнозом Рак яєчників з метастазами внутрішніх органів, лікування: анальгін, димедрол, налбуфін, кетанов (а.с.29 т.1)

З листа КНП ОМР «ОБЛІЛ» №181 від 13.02.2023 р. вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала на «Д» обліку з 27.11.2022 р. на підставі виписки з медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне утворення №6775/2022 вді 13.07.2022 р., клінічний діагноз: Злоякісне новоутворення шийки матки ОСОБА_24 , операція: 12.07.2022 р. біопсія шийки матки. (а.с.30 т.1)

Мати позивача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 28.11.2022 р. (а.с.12 т.1)

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №70940342 від 16.12.2022 р. вбачається, що після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н.Р. було зареєстровано спадкову справу №70052269. (а.с.14 т.1)

Згідно ч.ч.1, 2, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договорами). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Ст.203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, відповідно до ч.ч.2, 3 зазначеної статті особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч.3 ст.215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнана судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Верховний Суд у постанові від 18.09.2018 р. по справі №311/3823/15-ц зазначив, що підставою для визнання правочину недійсним згідно ч.1 ст.225 ЦК України має бути встановлена судом абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно ч.1 ст.30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 р. у справі №496/4851/14-ц (провадження №61-7835сво19) зазначено, що правила ст.225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Тобто, для визнання правочину недійсним необхідна наявність факту, що особа саме у момент укладення договору не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Згідно Висновку судово-психіатричного експерту №552 від 12.04.2025 р. у період часу до якого відноситься укладення договору дарування земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку АДРЕСА_3 та договору дарування земельної ділянки №535 від 29.07.2022 р., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявила ознак будь-якого психічного захворювання. У період часу до якого відноситься підписання договорів дарування №534 та №535 від 29.07.2022 р. ОСОБА_6 за своїм психічним станом могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. (а.с.41-47 т.2)

Таким чином твердження позивача про те що його мати ОСОБА_6 з огляду на вік та онкологічне захворювання, прийом знеболювальних наркотичних речовин не могла в повному обсязі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час укладання договорів дарування від 29.07.2022 р., було повністю спростовано висновком судово-психіатричного експерта.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 підтвердили те, що померла ОСОБА_6 до самої своєї смерті в повному обсязі усвідомлювала значення своїх дій та керувала ними. Пояснення свідків послідовні і повністю узгоджуються з матеріалами справи, не викликають у суду сумніви, щодо їх правдивості.

Разом з тим, пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13 у суду викликають сумнів, щодо їх об`єктивності, оскільки вони є родичами позивача, а саме дружиною та сином.

Свідок ОСОБА_8 який зазначив, що він з померлою ОСОБА_6 разом вчився в школі, є людиною похилого віку, в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_6 скаржилася на здоров`я, що узгоджується з матеріалами справи, оскільки остання страждала на онкологічне захворювання. Однак твердження свідка ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_6 не могла висловлювати свої думки, протирічить матеріалам справи, поясненням свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та висновку експерта.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача. Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 р. в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86) та інші).

Велика Палата Верховного Суду також зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально.

Позивачем в порушення даних норм належними і допустимими доказами не було доведено порушення його прав відповідачем.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року всправі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Доказами, наявними в матеріалах справи, не підтверджується недійсність Договору дарування земельної ділянки кадастровий номер 3223151000:01:013:0060 площею 0,1477 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розташованого на ній житлового будинку АДРЕСА_2 , зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусовою В.В. та зареєстровано в реєстрі за №534 від 29.07.2022 р. та Договору дарування земельної ділянки площею 0,1219 га кадастровий номер 3223151000:01:013:0059 цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хафусовою В.В. та зареєстровано в реєстрі за №535 від 29.07.2022 р., а тому суд не вбачає порушення прав позивача відповідачкою.

В зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позову.

Суд при розгляді справи також враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах «Проніна проти України», «Трофимчук проти України», де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі.

Відмовляючи в задоволенні позову повністю суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат з відповідачки.

Враховуючи викладене та керуючись 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Хафусова Владислава В`ячеславівна про визнання договорів дарування не дійсними та скасування державної реєстрації права власності, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2026 р.

Суддя О.М.Зінченко