Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №580/11914/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/11914/25 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо відмови у проведенні повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 15.03.2025 з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_2 , з врахуванням факту прямування останнього до місця несення служби, а також, відмови у внесенні відповідних змін до акту спеціального розслідування вказаного нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 (Форма Н-5*) від 07.07.2025, акту про вказаний нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*) від 07.07.2025 № 84/25, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі до наказів виданих у зв`язку із цим, чи інших документів, або ж відмови у виданні інших документів, які скасовують дію попередніх, зазначивши, що вказаний нещасний випадок з військовослужбовцем ОСОБА_2 трапився при виконанні службових обов`язків;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, який стався 15.03.2025 з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_2 , з урахуванням факту прямування останнього до місця несення служби, та внести відповідні зміни до акту спеціального розслідування вказаного нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 (Форма Н-5*) від 07.07.2025, акту про вказаний нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*) від 07.07.2025 № 84/25, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі до наказів виданих у зв`язку із цим, чи інших документів, чи видати інші документи, які скасовують дію попередніх, зазначивши, за потреби, що вказаний нещасний випадок з військовослужбовцем ОСОБА_2 трапився при виконанні службових обов`язків, чи без такого.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем вчинено бездіяльність щодо відмови у проведенні повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 15.03.2025 з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_2 , з урахуванням факту прямування останнього до місця несення служби, а також, відмови у внесенні відповідних змін до акту спеціального розслідування вказаного нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 (Форма Н-5*) від 07.07.2025, акту про вказаний нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*) від 07.07.2025 № 84/25, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі до наказів виданих у зв`язку із цим, чи інших документів, або ж відмови у виданні інших документів, які скасовують дію попередніх, зазначивши, що вказаний нещасний випадок з військовослужбовцем ОСОБА_2 трапився при виконанні службових обов`язків.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційну скаргу подано на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, відповідь на відзив та рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України з 24.02.2022.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.03.2025 № 66, графіку службового навантаження 1 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону на березень 2025 року, затвердженого 24.02.2025 командиром НОМЕР_3 стрілецького батальйону, листа військової частини НОМЕР_2 від 06.08.2025 № 1/61/10-Б-23-Аз, військовослужбовця ОСОБА_2 призначено у добовий наряд черговим контрольно-пропускного пункту тимчасової дислокації « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований у АДРЕСА_1 .

15.03.2025 близько 05 години 40 хвилин військовослужбовець ОСОБА_2 повертаючись з місця проведення звільнення (м. Черкаси) до місця несення служби ( АДРЕСА_1 ), потрапив у ДТП, внаслідок чого загинув.

17.03.2025 наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 120 за даним фактом було призначено проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком.

Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.07.2025, акту про нещасний випадок невиробничого характеру від 07.07.2025 № 84/25, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , нещасний випадок з військовослужбовцем ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Вважаючи, що висновки вищевказаного службового розслідування є передчасними та не відповідають нормам чинного законодавства, позивач звернулася за захистом до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-ХІІ (далі - Закон №2694).

Статтею 1 Закону №2694 визначено поняття охорони праці як система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Приписами ст. 14 Закону №2694, працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

У відповідності до статті 22 Закону №2694, повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України - є Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 №83/7404 (далі - Порядок №1346 в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), який розроблено з метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 2.1. Порядку № 1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно із п. 2.2. Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до п.2.4. Порядку № 1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Пункт 3.1. Порядку № 1346 визначає, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Згідно із п. 3.2. Порядку № 1346 керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов`язаний: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров`ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

Відповідно до п. 3.8. Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

На підставі п. 3.12. Порядку № 1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров`я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Згідно з п. 3.14. Порядку № 1346 керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Пунктом 3.19. Порядку № 1346 передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

За змістом п. 3.9 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він трапився в період проходження служби під час:

- припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод;

- охорони і забезпечення громадського порядку;

- несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили;

- забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій;

- виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні;

- перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час;

- підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору;

- проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах;

- використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу;

- провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;

- прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами;

- прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Пунктом 3.10 Порядку № 1346 визначено, що Комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Матеріалами справи підтверджено, що 15.03.2025 близько 05 години 40 хвилин військовослужбовець ОСОБА_2 повертаючись з місця проведення звільнення (м. Черкаси) до місця несення служби (м. Сміла), потрапив у ДТП, внаслідок чого загинув.

17.03.2025 наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 120 за даним фактом було призначено проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком.

Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.07.2025, акту про нещасний випадок невиробничого характеру від 07.07.2025 №84/25, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , нещасний випадок з військовослужбовцем ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Так, п. 3.11. Порядку № 1346 передбачає, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:

- за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків;

- унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;

- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;

- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Колегією суддів встановлено, що постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області від 29.04.2025 про закриття кримінального провадження, у діях водія мотоцикла «Zontes ZT 310-X», реєстраційний номер НОМЕР_4 , встановлено невідповідність вимогам пунктів 10.1, 11.4 та вимогам горизонтальної розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Зазначене відповідає четвертому абзацу пункту 3.11 Порядку, згідно з яким комісія визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків», якщо він стався, зокрема, під час скоєння правопорушення.

Як вбачається з акту спеціального розслідування нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.07.2025 та акту про нещасний випадок невиробничого характеру від 07.07.2025 № 84/25, комісією встановлено причини нещасного випадку порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що комісією правомірно здійснено розслідування нещасного випадку, за результатами якого, зроблено висновок, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, що відповідає п.3.11 Порядку № 1346.

Колегія суддів, також, враховує, що позивачем не оскаржується акт спеціального розслідування нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.07.2025 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 07.07.2025 № 84/25. Крім того, вимога позивача щодо проведення повторного спеціального розслідування не узгоджується із вимогами Порядку № 1346, оскільки ним не передбачено права або обов`язку комісії на підставі звернення особи проводити повторне спеціальне розслідування.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідають вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін