Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №640/6790/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/6790/22 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії зі стандартів державної мови на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національної комісії зі стандартів державної мови, в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- стягнути з Національної комісії зі стандартів державної мови на користь ОСОБА_1 : середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.03.2022 по 13.04.2022 в розмірі 21 521,72 грн; середній заробіток за час затримки видачі копії наказу про звільнення за період з 14.04.2022 по 27.04.2022 в розмірі 13 695,64 грн; моральну шкоду в розмірі 20 000 грн;

- зобов`язати Національну комісію зі стандартів державної мови змінити у трудовій книжці формулювання причин звільнення ОСОБА_1 , у якій вказати частину третю статті 38 К3пП України: зі «звільнена з посади 23.03.2022 на підставі ст. 38 КЗпП України» на «звільнена з посади 23.03.2022 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Національної комісії зі стандартів державної мови на користь ОСОБА_1 : середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.03.2022 по 13.04.2022 в розмірі 21 521,72 грн; середній заробіток за час затримки видачі копії наказу про звільнення за період з 14.04.2022 по 27.04.2022 в розмірі 13 695,64 грн; моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Зобов`язано Національну комісію зі стандартів державної мови змінити у трудовій книжці формулювання причин звільнення ОСОБА_1 , у якій вказати частину третю статті 38 К3пП України: зі «звільнена з посади 23.03.2022 на підставі ст. 38 КЗпП України» на «звільнена з посади 23.03.2022 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України».

В іншій частині вимог позову відмовлено.

Представник позивача звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій просив суд ухвалити у справі №640/6790/22 додаткове рішення, яким стягнути з Національної комісії зі стандартів державної мови на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч) гривень 00 копійок та оплату судового збору у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Національної комісії зі стандартів державної мови на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн та судові витрати із сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №640/6790/22 не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначив, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, а тому розмір вказаних витрат має бути зменшений до 10 000,00 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Національна комісія зі стандартів державної мови подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд не надав жодних детальних розрахунків або пояснень, які саме дії адвоката враховані при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, не обґрунтував критерії, за якими дійшов висновку про співмірність саме суми 10 000,00 грн, та не здійснив розрахунок, який би підтверджував логічний зв`язок між обсягом фактично наданих послуг і визначеним розміром компенсації, що свідчить про невмотивованість та необґрунтованість такого висновку суду.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення без належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 та від 14.11.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Від представника позивача до суду 01.12.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове судове рішення без змін.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Разом з цим, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду копії наступних документів:

- копію договору №ЖКВ-11/04/22 про надання правової (правничої) допомоги від 11.04.2022;

- додаткову угоду №1 до договору №ЖКВ-11/04/22 про надання правничої допомоги від 11.04.2022.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 15 травня 2025 року вартість юридичних послуг, зазначених у п.1, визначається у фіксованому розмірі та складає 20 000,00 грн, в тому числі 20% ПДВ.

Подані докази судова колегія бере до уваги, аналізуючи обґрунтованість суми, заявленої до відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

Згідно постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у разі недотримання вимог про співмірність суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За результатами вивчення зазначених документів, колегія суддів зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі направлена на адресу відповідача представником позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язана навести обґрунтування/розрахунок та надати відповідні докази на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про зменшення розміру судових витрат, які враховані судом першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, розрахунком таких витрат.

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції проаналізував та надав оцінку поданому позивачем детальному опису обсягу послуг та виконаних робіт, який наведений представником позивача в заяві про ухвалення додаткового судового рішення від 16.05.2025 у формі таблиці (т.2, а.с.63).

Водночас колегія суддів зазначає, що представником позивача - адвокатом Оскольським А.С. на підтвердження виконання умов договору № ЖКВ-11/04/22 від 11.04.2022 про надання правової (правничої) допомоги та додаткової угоди №1 від 11.04.2022 року надано до суду акт прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 15.05.2025 року, згідно з яким адвокатом виконано роботи/надано послуги в повному обсязі, а саме:

1.1 підготовлено та подано позовну заяву до суду І-ї інстанції щодо стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії до Національної комісії зі стандартів державної мови, а також підготовлено та подано інші документи, необхідні для представництва інтересів Клієнта в суді 1-ї інстанції під час розгляду поданої позовної заяви.

1.2 здійснено представництво інтересів Клієнта в суді І-ї інстанції під час розгляду позовної заяви.

Керуючись вимогами частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, колегія суддів під час оцінки наданих послуг досліджує наданий до суду акт прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг, який підписаний клієнтом та АО «ЮК «КАПІТАЛ».

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Виходячи із зазначеного, судом не приймається до уваги викладений представником позивача у заяві від 16.05.2025 в довільній формі у таблиці обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, в якому зазначені надані послуги відрізняються від наданих послуг, які визначені в акті прийому-передачі.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів вважає зазначити таке.

Справа №640/6790/22 розглядалася судом першої в порядку письмового провадження, не потребувала участі представника позивача в судовому засіданні.

Апеляційний суд зазначає, що такі адвокатські послуги як: підготовка та подання будь-яких документів правового характеру, зокрема позовної заяви, а також інших документів (як зазначено в акті прийому-передачі послуг) необхідних для захисту інтересів замовника охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті представництво позивача у суді.

Колегія суддів зазначає, що обсяг позовної заяви складає 6 сторінок тексту, позов містить виклад фактичних обставин справи, посилання на норми КЗпП України.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив на 8 сторінках тексту. Також клопотання про дотримання розумних строків розгляду справи на 2 сторінках тексту.

Крім того, апеляційним судом враховано, що заявлені позовні вимоги задоволено судом частково.

У даній справі надання послуг, визначених в акті прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 15.05.2025 року, вочевидь не вимагало від адвоката значних витрат часу та зусиль, що свідчить про завищення позивачем таких витрат з огляду на характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи в суді першої інстанції в розмірі 8 000,00 грн.

Щодо доводів апелянта про не надання позивачем до суду рахунків, платіжних документів, судова колегія зазначає, що судові витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20).

Відтак, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що витрати на правничу допомогу позивачем не підтверджено належним чином.

Отже, за наслідками перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає про необхідність змінити розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, та стягнути на користь позивача витрати у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частини першої, другої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року та викладення абзацу другого резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Національної комісії зі стандартів державної мови (01135, м. Київ, проспект Берестейський, 10; ідентифікаційний код 43510755) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн та судові витрати із сплати судового збору у розмірі 992,40 грн».

В іншій частині додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №640/6790/25 - залишити без змін.

Керуючись статтями 134, 139, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії зі стандартів державної мови - задовольнити частково.

Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №640/6790/22 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути з Національної комісії зі стандартів державної мови (01135, м. Київ, проспект Берестейський, 10; ідентифікаційний код 43510755) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн та судові витрати із сплати судового збору у розмірі 992,40 грн».

В іншій частині додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №640/6790/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

В.Ю.Ключкович