Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №620/3999/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/3999/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марія ДУБІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому, з урахуванням ухвали судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 09.04.2025 про роз`єднання в окремі провадження позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати грошової компенсації за невикористані відпустки (основної та додаткової), а також одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням належного йому розміру набавки за вислугу років та надбавки за особливості проходження служби;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані відпустки (основної та додаткової), а також одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням належного йому розміру набавки за вислугу років та надбавки за особливості проходження служби із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо включення до складу його грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова №168) при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічної та додаткової);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити йому перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток у загальній кількості 78 днів, обчисливши її суму виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що при звільненні з військової служби він отримав компенсацію за не невикористані дні додаткової та основної відпустки, втім до розрахунку такої не було враховано додаткову винагороду. Враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідки військової частини виплачувалася йому, а отже, указана винагорода входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпустки. Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23.

Позивач зазначає, що за нормами Порядку №260 при визначенні розміру надбавки за вислугу років враховується загальна вислуга (у календарному та пільговому обчисленні). З 05.06.2022 така сукупність перевищила 1 рік, що дає право на отримання надбавки в розмірі 25% від посадового кладу та окладу за військовим званням. З 05.04.2024 сукупність календарної та пільгової ьвислуги років склала рівно 5 років, що дає право на отримання надбавки в розмірі 30%, однак відповідач здійснював таку надбавку в розмірі 25%, що свідчить про його бездіяльність.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати грошової компенсації за невикористані відпустки (основної та додаткової), а також одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру набавки за вислугу років та надбавки за особливості проходження служби.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані відпустки (основної та додаткової), а також одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру надбавки за вислугу років та надбавки за особливості проходження служби.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, військова частина НОМЕР_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт наголошує, що при звільненні позивача із військової служби, відповідачем нараховано та виплачено компенсацію за невикористанні відпустки (основна і додаткова) та одноразову грошову допомогу при звільненні в порядку та розмірах визначених чинним законодавством, в тому числі із врахуванням надбавки за вислугу років та надбавки за особливості проходження служби, у зв`язку з чим відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 та від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 в період з 28.02.2022 по 06.11.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

На підставі Директиви командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.10.2024 №Д-61/ДСК проведено заходи з переформування військової частини НОМЕР_2 з окремих військових частин у 1 стрілецький батальйон військової частини НОМЕР_1 . Згідно цієї Директиви та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.11.2024 №1722 було проведено заходи по переформатуванню військової частини НОМЕР_2 у військову частину НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу із наказу від 06.11.2024 №313, йому нараховано грошову компенсацію за невикористані у 2022-2024 роках 50 діб щорічної основної відпустки та 28 діб у 2023-2024 роках щорічної додаткової відпустки учаснику бойових дій.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо включення до складу його грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою №168 при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічної та додаткової), звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом: визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати грошової компенсації за невикористані відпустки (основної та додаткової), а також одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру набавки за вислугу років та надбавки за особливості проходження служби; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані відпустки (основної та додаткової), а також одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням належного ОСОБА_1 розміру набавки за вислугу років та надбавки за особливості проходження служби.

Суд зазначив, що додаткова винагорода не відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки не є щомісячною та має тимчасовий характер.

Вимога позивача щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, не підлягає задоволенню з огляду на те, що здійснення відрахування з нарахованої суми грошового забезпечення податків та зборів згідно чинного законодавства належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця, яким відповідний перерахунок ще не проведено.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Щодо надбавки за вислугу років, в контексті розрахунку, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 розділу IV Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.

Згідно п. 2 розд. IV Порядку №260 вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За нормами пункту 3 розділу IV Порядку №260 для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди:

- зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб»;

- проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);

- проходження військової служби під час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.

Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.

Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.

Відповідно до пунктів 6-7 розділу IV Порядку №260 для виплати надбавки за вислугу років командир військової частини щорічно станом на 01 січня оголошує наказом вислугу років військовослужбовців.

Наказ видається на підставі особових справ військовослужбовців та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби. Календарна та пільгова вислуга років зазначаються окремо.

Оголошення вислуги років для командира військової частини здійснюється наказом вищого командира за підпорядкованістю.

Військовослужбовцям, які прибули до військової частини для подальшого проходження служби, виплата надбавки за вислугу років здійснюється на підставі інформації про вислугу років, зазначеної у грошовому атестаті.

Після надходження до військової частини особової справи військовослужбовця вислуга років для виплати йому надбавки оголошується наказом командира військової частини.

За приписами п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393"Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заході зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці до вислуги років для призначення пенсій цим особам.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за нормами Порядку №260 при визначенні розміру надбавки за вислугу років враховується загальна вислуга (у календарному та пільговому обчисленні). Відмінним у цих нормативних актах є відсотковий розмір такої надбавки в залежності від вислуги.

Так, відповідно до даних з військового квитка та довідки про проходження військової служби, позивач в період з 28.02.2022 по 06.11.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

З урахуванням всіх належних складових, надбавку за вислугу років у розмірі 25%, позивач мав би отримувати з 05.06.2022, оскільки саме з цієї дати у нього наявна сукупність календарної та пільгової вислуги 1 рік.

З наявної в матеріалах справи довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2022 - липень 2023 вбачається, що така надбавка почала виплачуватися відповідачем лише у січня 2023 року, що вказує на протиправну бездіяльність відповідача.

Окрім того, починаючи з 05.04.2024, сукупність календарної та пільгової вислуги років позивача склала рівно 5 років, що дає право на отримання надбавки в розмірі 30%, однак відповідач здійснював таку надбавку в розмірі 25 %, що підтверджується відомостями із довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за серпень 2023 - листопад 2024.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 5 ПКМУ №704 визначено установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Розділом IV «Виплата надбавки за особливості проходження служби» Порядку №260 визначено порядок нарахування та виплати «надбавки за особливості проходження служби» військовослужбовцям, згідно якого також встановлено, що така виплата проводиться в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Таким чином, виплати «надбавки за особливості проходження служби» проводиться з урахуванням розміру «надбавки за вислугу років».

Враховуючи те, що за червень 2022 - листопад 2024 виплату «надбавки за вислугу років» проведено невірно, то відповідно виплату «надбавки за особливості проходження служби» проведено у заниженому розмірі, а тому така виплата за червень 2022 - листопад 2024 підлягає перерахунку та доплаті. Також, в такому випадку підлягає перерахунку одноразова грошова допомога при звільненні та компенсації за невикористані дні відпусток (основної та додаткової).

Отже, висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову є правильним та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.

В частині відмовлених позовних вимог рішення суду не оскаржується, апеляційна скарга не містить жодних мотивів неправильного застосування судом норм права в цій частині, отже у апеляційного суду відсутні підстави для надання оцінки рішенню суду у вказаній частині позовних вимог.

Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі №620/3999/25 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

В.Ю.Ключкович