Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №160/22590/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/22590/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року (суддя Г. В. Кадникова) у справі № 160/22590/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просила визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення рішення від 18.06.2024 року №1503809-2411-0467-UA12020010000033698; №1503806-2411-0467-UA12020010000033698; №1503812-2411-0467- НОМЕР_1 ; №1503811-2411-0467-UA12020010000033698; №1503810-2411-0467-UA12020010000033698; №1503807-2411-0467-UA12020010000033698.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату сум податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки розраховано контролюючим органом значно завищеною сумою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції зазначено, що у 2021– 2023 роках у місті Дніпрі пенсіонери, учасники бойових дій, інваліди та багатодітні сім`ї були звільнені від сплати податку на житлову нерухомість. Це рішення ухвалювалось щороку міською радою, і його дія поширювалась на відповідні категорії громадян. Пільги застосовувались лише до житлових об`єктів, і лише до одного об`єкта за вибором платника.

Суд з`ясував, що наявною в матеріалах справи Довідкою про доходи №6151141541522112 від 15.09.2024, сформованою засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, підтверджено, що позивачка перебуває на обліку в Правобережному об`єднаному управлінні ПФУ в м. Дніпрі в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком, яку призначено з 19.10.2005 (довічно).

Також, суд з`ясував, що з листопада 2019 року міська рада рішенням залишила звільненими від оподаткування окремо розташовані господарські (присадибні) будівлі (100% їх площі), до яких належать сараї, хліви, гаражі, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Суд зазначив, що контролюючий орган, при прийнятті спірних рішень, не врахував

рішення міської ради, якими встановлювалися пільги щодо окремих категорій платників податку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що у ст.266 ПК України визначені права міських рад для надання пільг зі сплати податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів оподаткування житлової нерухомості для фізичних осіб, виключно з їх майнового стану та рівня доходів. Зазначає, що суд першої інстанції хибно дійшов висновку щодо застосування загальної площі об`єкту нерухомості. Зауважує, що сумарна площа об`єктів, які є у власності позивачки, складає 376,74 м2, ставку податку застосовано у розмірі 1,5 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року на виконання рішення Дніпровської міської ради. Відтак, скаржник наполягає, що ним спірні рішення винесено правомірно в межах чинного законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає.

Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є власником:

- житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 124,50 кв.м, частка власності 1/2;

- житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 314,20 кв.м, частка власності 1.

18.06.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України сформовані податкові повідомлення-рішення за якими нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2023 роки:

- №1503812-2411-0467-UA12020010000033698 на суму 11’ 237,27грн. за 2021 рік (м.Дніпро, вул.Братська, буд.70, загальною площею 314,20 кв.м.);

- №1503811-2411-0467-UA12020010000033698 на суму 2’ 226,35грн. за 2021 рік (м.Дніпро, пров.Відродження, буд.95, загальною площею 124,50 кв.м.);

- №1503809-2411-0467-UA12020010000033698 на суму 20’ 869,22грн. за 2022 рік ( АДРЕСА_2 , загальною площею 314,20 кв.м.);

- №1503810-2411-0467- НОМЕР_1 на суму 4’ 134,66грн. за 2022 рік ( АДРЕСА_1 , загальною площею 124,50 кв.м.);

- №1503806-2411-0467- НОМЕР_1 на суму 21’ 511,35грн. за 2023 рік (м.Дніпро, вул.Братська, загальною площею 314,20 кв.м.);

- №1503807-2411-0467- НОМЕР_1 на суму 4’ 261,88грн. за 2023 рік ( АДРЕСА_1 , загальною площею 124,50 кв.м.).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно з пунктом 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

За змістом підпункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Абзацом сьомим підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, розмір якого визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості. Відтак встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов`язковими.

З змісту матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачка є власником:

- житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 124,50 кв.м, частка власності 1/2;

- житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ,, загальною площею 314,20 кв.м, частка власності 1.

06.12.2017 Дніпровського міською радою було прийнято рішення №12/27 “Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста”. Цим рішенням зокрема вирішено визначити пільги для фізичних і юридичних осіб, надані відповідно до п.266.4 ст.266 ПК України зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з переліком (додаток 2).

Додаток 2 до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, надані відповідно до пункту 266.4 статті 266 ПК України зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» містить пункт 2, який визначає підстави для звільнення від податку для фізичних і юридичних осіб на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Колегія суддів встановила, що рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 та додатки до нього в редакції станом на 2021-2023 роки не передбачали для осіб, які отримують пенсію за віком, звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Апеляційний суд дослідив, що позивачка не належала до переліку фізичних осіб, яким встановлено звільнення від сплати податку для фізичних осіб на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно положень рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 та додатків до нього.

Отже, є хибним висновок суду першої інстанції, що позивачка, як особа, яка отримує пенсію за віком, мала право на звільнення від сплати податку на житлову нерухомість згідно рішення Дніпровської міської ради від 16.12.2017 №12/27.

Колегія суддів з`ясувала, що рішенням Дніпровської міської ради від 23.10.2019 №6/49 внесено зміни до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 шляхом викладення п.2.3. додатка 2 у новій редакції: «Окремо розташовані господарські (присадибні) будівлі, що перебувають у власності фізичних осіб, - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо».

Апеляційний суд зауважує, в силу положень п. 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток. Разом з тим, згідно рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 звільненні від податку окремо розташовані господарські (присадибні) будівлі, що перебувають у власності фізичних осіб, - допоміжні (нежитлові) приміщення.

За змістом відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа об`єкта житлової нерухомості, який належить позивачці, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , складає 124,5 кв.м. та до цієї загальної площі не належать окремо розташовані господарські будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, що вбачається з опису об`єкта в державному реєстрі.

Таким чином, при розрахунку оподаткування об`єкта житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1 відповідачем правомірно взято його загальну площу 124,5 кв.м. з урахуванням частки власності позивачки, а також застосовано ставку податку, що визначено рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27.

Отже, спірні рішення контролюючого органу №1503811-2411-0467-UA12020010000033698, №1503810-2411-0467-UA12020010000033698 та №1503807-2411-0467-UA12020010000033698 є правомірними.

Разом з тим, за змістом відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа об`єкта житлової нерухомості, який належить позивачці, знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , складає 314,2 кв.м. та до цієї загальної площі згідно опису об`єкта в державному реєстрі належать окремо розташовані господарські будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, що передбачені у додатку 2 до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27.

Відтак, при розрахунку оподаткування об`єкта житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 відповідачем хибно взято його загальну площу 314,2 кв.м., без урахування приписів додатку 2 до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27.

Відтак, колегія суддів зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення №1503812-2411-0467-UA12020010000033698, №1503809-2411-0467-UA12020010000033698, №1503806-2411-0467-UA12020010000033698 є протиправними та підлягають скасуванню.

За цих обставин, керуючись ст.317 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення вимог про визнання протиправними та скасування спірних рішень відповідача №1503811-2411-0467-UA12020010000033698, №1503810-2411-0467-UA12020010000033698 та №1503807-2411-0467-UA12020010000033698 та в цій частині заявлених вимог ухвалити нову постанову відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі № 160/22590/24 в частині задоволених вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.06.2024 року №1503811-2411-0467-UA12020010000033698, №1503810-2411-0467-UA12020010000033698, №1503807-2411-0467-UA12020010000033698 - скасувати та в цій частині заявлених вимог ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі № 160/22590/24 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 13.04.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров