Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №160/36558/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/36558/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026р. у справі № 160/36558/25

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання рішення протиправним та зобов`язання вичинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

24.12.205р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, за яким судом першої інстанції 26.12.2025р. відкрито провадження у справі №160/36558/25 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 07.05.2018р. №ЗФ-33-05-14/01-Ч-А-1175 за періоди роботи позивача з червня 1984р. по липень 1992р., яка видана АО «Норильский горно металлургический комбинат им. А.П. Завенягина» (мовою оригіналу), тому просив суд: - визнати незаконним рішення відповідача від 28.11.2025р. № 68431-54626/4-01/8-0400/25 про відмову в перерахунку пенсії позивача за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням довідки про заробітну плату від 07.05.2018р. №ЗФ-33-05-14/01-Ч-А-1175 за періоди роботи з червня 1984р. по липень 1992р. яка видана АО «Норильский горно металлургический комбинат им. А.П. Завенягина» (мовою оригіналу); - зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком із врахуванням довідки про заробітну плату від 07.05.2018 року №ЗФ-33-05-14/01-Ч-А-1175 за періоди роботи з червня 1984р. по липень 1992р., яка видана АО «Норильский горно-металлургический комбинат им. А.П. Завенягина» (мовою оригіналу).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026р. у справі №160/36558/25 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 07.05.2018 року №ЗФ-33-05-14/01-Ч-А-1175; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 07.05.2018р. №ЗФ-33-05-14/01-Ч-А-1175 з дня призначення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції, 03.03.2026р. відкрито апеляційне провадження і справу №160/36558/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.

Відповідач – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 19.02.2026р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Позивач правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом апеляційним судом встановлено, що позивач у справі – ОСОБА_1 , перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

05.11.2025р. позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням довідки про заробітну плату від 07.05.2018р. №ЗФ-33-05-14/01-Ч А-1175 за періоди роботи з червня 1984р. по липень 1992р., яка видана АО «Норильський горно-металургический комбинат им. А.П. Завенягина» (мовою оригіналу).

Відповідач листом від 28.11.2025 року № 68431-54626/Ч-01/8-0400/25 відмовив позивачу у перерахунку пенсії оскільки надана довідка про заробітну плату від 07.05.2018р. №ЗФ-33-05-14/01-Ч-А-1175 за періоди роботи з червня 1984р. по липень 1992р., яка видана АО «Норильський горно-металургический комбинат им. А.П. Завенягина» (мовою оригіналу), не підтверджена первинними документами, то вона підлягає перевірці, але вести листування з російською федерацією з питання проведення перевірки довідки від 07.05.2018р. №ЗФ-33-05-14/01-Ч-А-1175 на сьогоднішній день орган пенсійного фонду не має можливості, тому для проведення перерахунку пенсії відсутні підстави, оскільки довідку не підтверджено первинними документами.

Вважаючи рішення відповідача щодо незарахування стажу та відмову у перерахунку пенсії протиправними позивач звернулась до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.

Надаючи оцінку спірним відносинам, які виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 24-1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

Не зараховуються до страхового стажу періоди трудової діяльності за межами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та на тимчасово окупованих територіях України після 19 лютого 2014 року особі, яка після 19 лютого 2014 року проходила військову службу (службу) у збройних силах, органах внутрішніх справ, органах державної безпеки, поліції, інших військових формуваннях, перебувала на посадах державної служби, на посадах в органах місцевого самоврядування у відповідних органах (формуваннях) Російської Федерації, добровільно займала посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, утворених на тимчасово окупованій території України, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора, у незаконних судових або правоохоронних органах, а також добровільно брала участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, утворених на тимчасово окупованій території України, та/або у збройних формуваннях держави-агресора.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Відповідно до ст. 1 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994 року, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 року №290/95-ВР, яка була підписана, зокрема, Урядами російської федерації та України, дана угода регулювала основні напрями співробітництва Сторін у галузі трудової діяльності та соціального захисту осіб (далі працівники) і членів їхніх сімей, які постійно проживають на території однієї з держав Сторін і провадять свою трудову діяльність на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності (далі роботодавці або наймачі) на території іншої держави Сторін відповідно до законодавства Сторони працевлаштування.

Відповідно до ст. 4 Угоди трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Відповідно до ст. 9 Угоди питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (та) двосторонніми угодами.

Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка діяла на момент здобуття позивачем спірного періоду роботи, а також на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено наступне.

Відповідно до ст. 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до положень ст. 3 Угоди передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Відповідно до ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Відповідно до ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав учасниць Співдружності без легалізації.

Відповідно до ст. 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії.

Відмовляючи в зарахуванні позивачці періоду роботи з червня 1984р. по липень 1992р., до загального страхового стажу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області посилався на припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. та не можливість станом на момент звернення позивача з заявою від 05.11.2025р. вести листування з російською федерацією з питання проведення перевірки довідки від 07.05.2018р. №ЗФ-33-05-14/01-Ч-А-1175.

З наданої суду копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 вбачається, що трудова книжка містить запис про період роботи позивача з червня 1984р. по липень 1992р., архівна довідка від 07.05.2018р. №ЗФ-33-05-14/01-Ч-А-1175, яка видана АО «Норильський горно-металургический комбинат им. А.П. Завенягина» (мовою оригіналу), містить відомості про роботу ОСОБА_1 у період з червня 1984р. по липень 1992р., відомості про нараховану та виплачену заробітну плату за цей період, при цьому довідка містить усі необхідні реквізити.

Оцінюючи усі досліджені судом під час розгляду цієї справи у їх сукупності, колегія суддів з урахуванням вищенаведеного правового регулювання спірних відносин, що виникли між сторонами у цій справі, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач працював у російській федерації в той час, коли дана Угода була чинною, і у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не було підстав не зараховувати стаж роботи позивача на території російської федерації, а тому спірний період роботи позивачки на території російської федерації підлягає зарахуванню до страхового стажу.

При цьому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що лист відповідача від 28.11.2025 року № 68431-54626/Ч-01/8-0400/25 не є рішенням суб`єкта владних повноважень і у даному випадку відповідачем вчинено саме дії щодо не зарахування спірного стажу роботи позивача до її страхового стажу, тому суд першої інстанції під час обрання способу захисту порушеного права позивача обґрунтовано визнав такі дії відповідача протиправним та правильно з метою здійснення повного захисту та відновлення порушеного права позивача зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням довідки про заробітну плату від 07.05.2018р. №ЗФ-33-05-14/01-Ч-А-1175 з дня призначення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, та відмовив у задоволенні решти позовних вимог через їх необґрунтованість.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 19.02.2026р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026р. у справі №160/36558/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано – 10.04.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов