Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №160/24396/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24396/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року (головуючий суддя Олійника В. М.)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 25 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , просив:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати компенсації втрати частини доходів за час затримки у виплаті премії та додаткової винагороди на період воєнного стану за червень 2023.

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити мені компенсацію втрати частини доходів за час затримки у виплаті премії та додаткової винагороди на період воєнного стану за червень 2023, зокрема додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн. пропорційно дням виконання завдань з 06.06.2023 по 14.06.2023.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 в період з 06.03.2018 року по 25.11.2024 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25 військову частину НОМЕР_1 зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію та додаткову винагороду на період воєнного стану, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за червень 2023, зокрема за період 06.06.2023 року – 14.06.2023 року – додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. (пропорційно дням). Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 12.04.2025 року виплачено премію за червень у розмірі 19 982,10 грн. та 19.04.2025 року виплачено додаткову винагороду за червень у розмірі 51000 грн, однак, позивач вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати премії та додаткової винагороди на період воєнного стану за червень 2023.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року позов - задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати премії за період червень 2023 року та додаткової винагороди за період з 06.06.2023 року по 14.06.2023 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої премії за період червень 2023 року та додаткової винагороди за період з 06.06.2023 по 14.06.2023 року, за весь час затримки виплати за період з 06.06.2023 року по 19.04.2025 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує, що рішення у справі №160/4179/25, яке судом першої інстанції прийнято 11.04.2025 року відповідачем виконане добровільно 12.04.2025 та 19.04.2025 (перераховано 12.04.2025 премію за червень 2023 у розмірі 19 982,10 грн, перераховано 19.04.2025 року додаткову винагороду за червень 2023 у розмірі 51000грн), тому відповідач не допусти порушення строків виплати, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач також подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам обґрунтованості через часткову невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що рішення суду не містить ані формулювань, ані обґрунтувань щодо не вирішення частини позовних вимог. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині:

визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати премії за період червень 2023 року та додаткової винагороди за період з 06.06.2023 року по 14.06.2023 року та

зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої премії додаткової винагороди за період з 06.06.2023 по 14.06.2023 року, за весь час затримки виплати за період з 06.06.2023 року по 14.06.2023 року.

Позивач просить ухвалити в цій частині нове рішення, яким:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати додаткової винагороди за червень 2023, зокрема додаткової винагороди на період з 06.06.2023 року по 14.06.2023 року,

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої додаткової винагороди за червень 2023, зокрема додаткової винагороди за період з 06.06.2023 по 14.06.2023.

В іншій частині позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, посилається на те, що судом першої інстанції не повністю було досліджено матеріали справи, що призвело до помилкових висновків. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції скасувати в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково:

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 премії та додаткової винагороди на період воєнного стану, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за червень 2023.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію та додаткову винагороду на період воєнного стану, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за червень 2023, зокрема за період 06.06.2023 року – 14.06.2023 року – додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. (пропорційно дням).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25 нараховано та виплачено ОСОБА_1 премію та додаткову винагороду на період воєнного стану, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за червень 2023, зокрема за період 06.06.2023 року – 14.06.2023 року – додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. (пропорційно дням), а саме:

- 12.04.2025 року - премію за червень 2023 у розмірі 19 982,10 грн.;

- 19.04.2025 року - додаткову винагороду за червень 2023 у розмірі 51000грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 року в справі №160/4179/25 апеляційні скарги ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_1 – залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25 – залишено без змін.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати премії та додаткової винагороди на період воєнного стану за червень 2023, тому просить зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів за час затримки у виплаті премії та додаткової винагороди на період воєнного стану за червень 2023, зокрема додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн. пропорційно дням виконання завдань з 06.06.2023 по 14.06.2023.

Суд першої інстанції позов задовольнив повністю.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25 нараховано та виплачено ОСОБА_1 премію та додаткову винагороду на період воєнного стану, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за червень 2023, зокрема за період 06.06.2023 року – 14.06.2023 року – додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. (пропорційно дням), а саме:

- 12.04.2025 року - премію за червень 2023 у розмірі 19 982,10 грн.;

- 19.04.2025 року - додаткову винагороду за червень 2023 у розмірі 51000грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 року в справі №160/4179/25 апеляційні скарги ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_1 – залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25 – залишено без змін.

Отже, спір, який існував між позивачем та відповідачем щодо повноти виплати позивачу грошового забезпечення за період 06.06.2023 року – 14.06.2023 року – вирішено при ухваленні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25.

При цьому відповідач, не зволікаючи, до надрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25 – здійснив виплати позивачу:

- 12.04.2025 року - премії за червень 2023 у розмірі 19 982,10 грн.;

- 19.04.2025 року - додаткової винагороди за червень 2023 у розмірі 51000грн.

Вказане дає підстави для висновку, що відповідач не допустив порушення будь яких строків щодо виплати позивачу премії та додаткової винагороди за червень 2023 року, оскільки до набрання рішенням законної сили здійснив відповідні виплати.

Водночас, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати премії та додаткової винагороди на період воєнного стану за червень 2023, тому просить зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів за час затримки у виплаті премії та додаткової винагороди на період воєнного стану за червень 2023, зокрема додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн. пропорційно дням виконання завдань з 06.06.2023 по 14.06.2023.

Тобто спірним є питання компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати премії та додаткової винагороди за період з 06.06.2023 по 14.06.2023.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Отже, ключовим питанням при розв`язанні спору компенсації втрати частини доходів є встановлення порушення відповідних строків виплати доходів.

Водночас, питання виплати премії та додаткової винагороди за червень 2023 було спірним до ухвалення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25 відповідачем в добровільному порядку, без зволікання, до надрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25 – здійснено виплати позивачу:

- 12.04.2025 року - премії за червень 2023 у розмірі 19 982,10 грн.;

- 19.04.2025 року - додаткової винагороди за червень 2023 у розмірі 51000грн, то наявні підстави для висновку, що відповідач не допустив порушення будь яких строків щодо виплати позивачу премії та додаткової винагороди за червень 2023 року, оскільки до набрання рішенням законної сили здійснив відповідні виплати.

При цьому, Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 року в справі №160/4179/25 апеляційні скарги ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_1 – залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року в справі №160/4179/25 – залишено без змін.

Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року у справі №160/4179/25 набрало законної сили 11.07.2025.

Водночас, відповідач (ще до набрання рішенням суду законної сили - 11.07.2025) здійснив позивачу відповідні платежі на виконання рішення у справі №160/4179/25.

Слід зазначити, що з прийняттям судових рішень зобов`язання колишніх роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати замінюється зобов`язанням виконати судові рішення на користь позивача, що і було здійснено відповідачем без зволікань.

Отже, судом апеляційної інстанції не встановлено порушення відповідачем відповідних строків, тому відсутні підстави для застосування норм, що встановлені Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Як наслідок, відсутні підстави для задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі відповідача, оскільки аргументи відповідача та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини спростовують доводи, що викладені позивачем.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.

Доводи апеляційної скарги позивача також спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування. В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження доводи, що зазначені в позові, що дає підстави для відмови у задоволенні позову.

З огляду на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 року відстрочено Військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору в сумі 1453,44 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три гривні 44 коп.) за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року у справі №160/24396/25 до ухвалення судового рішення по суті апеляційної скарги і відкрито апеляційне провадження у справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1453,44 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року у справі №160/24396/25.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року – скасувати. Прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь спеціального фонду Державного бюджету України суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три гривні 44 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 02.04.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко