Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №340/5194/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5194/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року (суддя Сагун А.В.) в адміністративній справі №340/5194/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.07.2025 № 110130019352 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 14.07.2025.

В обґрунтування вимог позивач посилалася на те, що вона звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Її пільговий стаж по Списку №2 становить 14 років 04 місяці 07 дні, загальний страховий стаж – 32 роки 01 місяців 18 днів. Вважає, що вона має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень п.б ст.13 Закону №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 за №213-VIII. Проте відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії у зв`язку з недосягненням віку, посилаючись на статтю 114 Закону №1058-IV у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року позов задоволено.

Судом першої інстанції зазначено, що Рршенням № 1-р/2020 КСУ визнані неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII. Відтак, вирішуючи питання щодо призначення позивачці пенсії, відповідач мав керуватися положеннями Закону №1788-ХІІ, з урахуванням висновків рішення Конституційного Суду України №1-р/2020.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач на дату звернення до Пенсійного фонду не досягла віку передбаченого п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а саме 55 років. Вік позивача на дату звернення за призначенням пенсії – 51 рік 11 місяців, страховий стаж становив 32 роки 01 місяців 18 днів, з них пільговий стаж роботи за списком № 2 – 14 років 04 місяці 07 дні. Крім того, вважає, що дія Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 не поширюється на ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки Конституційним Судом не розглядалось питання та не приймалося рішення щодо відповідності Конституції даної статті Закону. Крім того, рішення Конституційного Суду України не може бути застосовано для вирішення питання призначення пенсії позивачці, оскільки норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" не підлягають застосуванню при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, починаючи з 11.10.2017 року. Тому, стверджував, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються виключно положеннями статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач 14.07.2025 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду в Житомирській області прийнято Рішення про відмову в перерахунку пенсії від 22.07.2025 за № 10130019352, оскільки позивач не досягла 55-ти річного віку.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за змістом пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У відповідності до пункту 3 резолютивної частини рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Отже, з 23.01.2020 правила призначення пенсій за Списком №2 регламентуються одночасно пунктом «б» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону №2148-VIII.

Разом з тим, відносно позивачки правила вказаних нормативних положень містять розбіжності.

Вирішуючи спір у цій справі, у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивачки Закону, а саме: положенням пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, виходячи з такого.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Таким чином, у цій справі застосуванню підлягають саме норми ст.13 Закону №1788-ХІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV. Зворотні аргументи скаржника колегія суддів відхиляє.

Натомість, спірним рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області позивачці протиправно відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова