Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 02 квітня 2026 р.
Справа: №160/20689/24
Суддя: Божко Л.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
03 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20689/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року (суддя Луніна О.С.) в адміністративній справі №160/20689/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , 20 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 Регіональної військово-лікарської комісії, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати рішення військово-лікарської комісії, затверджене Довідкою військово-лікарської комісії №1150 від 13.06.2024;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та 20-ту Регіональну військово-лікарську комісію здійснити повторне обстеження та медичний огляд ОСОБА_1 з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проходження військово-лікарської комісії позивача не було обстежено інфекціоністом та визнано придатним до військової служби, в той час як позивач має ВІЛ-інфекцію та не може бути придатним до служби.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Апеляційна скарга обґрунтована аналогічними доводами що і позовна заява.
Відповідач подав відзив на апеляційну скарг, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 відповідно до Довідки військово-лікарської комісії №1150 від 13.06.2024 на підставі ст.5Б, 17В Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби додатку №1 Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, затвердженого Положенням “Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України” було визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВРІЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що оскарженню у судовому порядку, за приписами пп. 2.3.5. пункту 2.3 та пп. 2.4.10 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ, та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення №402).
Згідно із пунктами 1.1, глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Так, згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови.
Водночас, постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Враховуючи зазначені норми, слід дійти висновку, що військовозобов`язані підлягають медичному огляду ВЛК ТЦК та СП, якій, за результатами військово-лікарської експертизи, надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК згідно з додатком 4 до Положення № 402.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Так, згідно Положення №402, ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, одним із повноважень якої є прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України. Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Водночас, ВЛК регіону мають право приймати постанови згідно з Положенням №402, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. п. 2.4 розділу І Положення № 402).
Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Такі висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 415/1850/17 в якій зазначено, що у питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Як свідчать встановлені обставини справи, 29.05.2024 року проведений медичний огляд ОСОБА_1 позаштатною військово-лікарською комісією, результати якого оформлені постановою у формі довідки №1150 від 13.06.2024 із висновками про придатність позивача до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВРІЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
У військовій частині НОМЕР_1 з 10.05.2024 року було створено додаткову позаштатну постійно діючу гарнізонну військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 .
Так, Військово-лікарська комісія при військовій частині НОМЕР_1 , яка проводила медичний огляд позивача, результати якого оформлені постановою у формі довідки є позаштатною ВЛК, підпорядкованою ВЛК регіону.
Слід зазначити, що питання контролю, розгляду, затвердження, за наявності підстав не затвердження, перегляду, відміни або скасування постанови позаштатних (підпорядкованих) ВЛК є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією ВЛК регіону або ЦЛВК.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Також суд апеляційної інстанції не надає оцінку доводам апеляційної скарги в частині проходження медичного огляду, оскільки такі стосуються процедури (порядку) проходження медичного огляду позивача, що відноситься до компетенції ВЛК регіону або ЦВЛК.
Суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.
Також, згідно постанови Верховного Суду від 09.10.2019 у справа № 802/468/17-а, встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом є недопустимо.
Відтак, доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже відсутні підстави для скасування оскарженого судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua