Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №160/32218/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32218/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 в адміністративній справі №160/32218/24 (суддя Ільков В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМИР-ТРАНС" до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМИР-ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій позивач, просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дяденчука Д.В. від 20 листопада 2024 року №076151, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОМИР-ТРАНС” (ЄДРПОУ 31950868) застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн.;

- стягнути солідарно з Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, Київська область, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) та Відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, Дніпропетровська область, вул. Воскресенська, 24) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “АВТОМИР — ТРАНС” (місцезнаходження юридичної особи: 49064, м.Дніпро, Дніпропетровська область, вул. Кості Гордієнка, буд. 2, код за ЄДРПОУ 31950868) судовий збір в розмірі 3028,00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 500,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 адміністративний позов задоволено .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просили його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю “АВТОМИР-ТРАНС” (ЄДРПОУ: 31950868) зареєстроване 21.06.2002 року, основний вид економічної діяльності – 49.41 “Вантажний автомобільний транспорт”.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , власником вантажного автомобілю марки “ТАТА”, модель LPT 613 2008 року випуску (повна маса 6950 кг), реєстраційний номер НОМЕР_2 з 05.08.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю “АВТОМИР-ТРАНС”.

Зазначений транспортний засіб не обладнаний тахографом.

30 жовтня 2024 року посадовими особами Відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було зупинено вищезазначений транспортний засіб, здійснено перевірку за результатами якої складено Акт № АР 063343 перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільнім транспортом.

Так, згідно Акту № АР 063343 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.10.2024 року, посадовими особами відповідача 2 було встановлено, таке: “Направлення на перевірку від 24.10.2024 № 001525. Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України “Про автомобільний транспорт”, перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших нормативно- правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушив Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 р. п. 6.1.

У тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” абзац третій частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 ЗУ “Про автомобільний транспорт”, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу TATA н.з. НОМЕР_3 .

Пояснення водія про причини порушень: ИККВ – була заполнена на день поездки 30.10.24 року. Акт підписав. Копію акта отримав”.

Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області направив на офіційну електронну адресу позивача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повідомлення про розгляд справи від 30.10.2024 року № 97163/25/24-24 на 20 листопада 2024 року разом з копією акту № 063343.

Не погодившись із висновками здійсненими посадовими особами відповідача 2, товариством були подані письмові заперечення на вказаний вище акт перевірки.

Відповідачем 2 за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМИР-ТРАНС" винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 076151 в розмірі 17000 грн. за порушення ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.11.2024 року № 076151, позивач звернувся до суду із цим позовом про визнання її протиправною та, як наслідок, її скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III), який, згідно ст.3 цього Закону, регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567 (далі - Порядок №1567).

Пунктом 14 Порядку №1567 визначено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За положеннями абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Згідно частин 1 та 2 статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень, зокрема: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Аналіз положень статті 39 Закону №2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем, при визначенні документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень, не встановлено їх вичерпний перелік, а тому до переліку документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень, визначених ст.39 Закону №2344-ІІІ, віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Згідно з положеннями ст.40 Закону №2344-ІІІ водій автобуса зобов`язаний, серед іншого, мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010р. (далі - Інструкція №385), встановлено Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водії.

Пунктом 2.1 Інструкції №385 передбачено, що виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами ЄУТР.

Згідно з положеннями п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які, зокрема, дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.

Таким чином, положеннями Інструкції №385 передбачено, що у разі використання тахографа, водій зобов`язаний мати, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010р. №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010р. за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).

Пунктом 6.1 Положення №340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

При цьому, згідно п.6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

З аналізу наведених приписів законодавства слідує, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу саме у разі обладнання транспортного засобу тахографом. В свою чергу, у випадку, коли транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій повинен мати при собі індивідуальну контрольну книжку водія.

Як вже зазначалося колегією суддів, згідно Акту, 30.10.2024 року об 10:11 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 24.10.2024 № 001525 на автодорозі 916 км.+897м, а/д М-30 Стрий — Умань — Дніпро — Ізварене був зупинений вантажний автомобіль марки “ТАТА” номерний знак НОМЕР_2 , що на праві власності належить ТОВ “АВТОМИР-ТРАНС”, під керуванням водія ОСОБА_1 та посадовою особою Відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби з безпеки на транспорті Рудь Ю.С. проведено відповідну перевірку.

Під час цієї перевірки, посадовою особою Відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби з безпеки на транспорті було виявлено, що: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу чим порушив п. 6.1. Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010р., у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” ч. 1 абз. 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме – відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ТАТА н.з НОМЕР_2 ”.

Відсутність тахографа у вказаному автомобілю не заперечується позивачем у справі, який зазначає, що так як транспортний засіб за своїми характеристиками не обладнані тахографам, тому водієм правомірно використовувалися індивідуальні контрольні книжки водія, як це передбачено п.6.3 Положення №340.

Наявність у водія індивідуальної контрольної книжки та її пред`явлення уповноваженим особам Укртрансбезпеки під час проведення рейдових перевірок транспортного засобу апелянтом не заперечується.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в силу положень чинного законодавства у позивача був відсутній обов`язок забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а у водія був відсутній обов`язок мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Апелянт стверджує, що зважаючи на те, що рейдовій перевірці підлягав автобус, що використовується для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км., встановлення тахографа, у відповідності до п.6.1 Положення №340, є обов`язком, а не правом позивача, а ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов`язок автомобільного перевізника використовувати для перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом.

Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи апелянта, оскільки пунктом 6.3 Положення №340 допускаються випадки не обладнання транспортних засобів тахографом, без зазначення будь-яких виключень. У такому випадку передбачено інший вид обліку робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, а саме: ведення індивідуальної контрольної книжки водія.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідальність згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» настає саме за відсутність на момент проведення перевірки документів, передбачених законодавством, для здійснення перевезень.

Таким чином, ненадання протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу може бути підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу лише у разі наявності обов`язку мати такі документи, а саме: у разі обладнання транспортного засобу тахографом. В даному випадку, у зв`язку з не обладнанням транспортного засобу тахографом, у позивача такий обов`язок не виник, підстави для застосування до товариства штрафу були відсутні.

Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.03.2020р. по справі №823/1199/17, де у спірних правовідносинах також підлягав рейдовій перевірці автобус, який здійснював пасажирські перевезення маршрутом руху понад 50 км., та який не був обладнаний тахографом та у водія була відсутня індивідуальна контрольна книжка. Верховний Суд зазначив, що водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року залишити - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова