Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №480/598/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 р. Справа № 480/598/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик) від 12.01.2026 по справі № 480/598/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.08.2024 № 184050008624;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.08.2024 № 184050008624.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 31.08.2024 призначити і виплати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму сплаченого судового збору у розмірі 807 грн. 47 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління ПФУ в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV право на призначення дострокової пенсії за віком мають дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 1 статті 10 зазначеного Закону - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. Страховий стаж Позивача становить 28 років 04 місяці 01день. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу не враховано: - період навчання з 19.02.1996 по 20.05.1996 згідно свідоцтва № 110976 від 20.05.1996, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації. Враховуючи вищевикладене Головні управління не порушували прав, свобод та інтересів Позивача, а діяли лише на підставі норм чинного законодавства України та з урахуванням наведених доводів Позивачем у позовній заяві, відсутні законні підстави для її задоволення.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити. Вказала, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 по справі № 480/598/25 ґрунтується на засадах верховенства права, є законним та обгрунтованим.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачка 07.08.2024 звернулася до пенсійного органу про призначення дострокової пенсії відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням від 15.08.2024 № 1894050008624 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідних документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 50 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

У відповідності до підпункту б пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком дружинам (чоловікам), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батькам військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в АТО/ООС або обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації:

- висновок про причинний зв`язок смерті військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських з пораненням, контузією, каліцтвом, отриманими під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворюванням, пов`язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в АТО/ООС або обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації:

-документа про проходження військової служби (служби);

-документи, які підтверджують родинні стосунки;

-свідоцтво про смерть;

-посвідчення члена сім`ї загиблого (за наявності);

Вік заявниці становить 49 років 11 місяців, страховий стаж — 28 років 04 місяці 01 день.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно застосував під час розгляду заяви позивачки про призначення дострокової пенсії абзац дев`ятнадцятий підпункту 6 пункту 2.1 Порядку № 22-1, оскільки зазначена норма підлягає застосуванню виключно під час розгляду заяв про призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV. Крім того суд виснував, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії № 184050008624 від 15 вересня 2024 року прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв`язку з чим воно є протиправним та підлягає скасуванню. Визначив належним способом захисту зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 31.08.2024 призначити і виплати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до п. 5 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, не відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є вірними з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пунктом п`ятим частини першої статті 115 Закону № 1058-IV визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають – дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, пункту 1 статті 10 зазначеного Закону - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Відповідач, приймаючи рішення № 184050008624 про відмову в призначенні пенсії посилався на підпункт 6 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, однак зі спірного рішення не вбачається які саме документи подані позивачем не відповідають підпункту 6 пункту 2.1 Розділу ІІ, або яких документів не достатньо.

Висновок суду першої інстанції про те, що підставою для відмови у призначенні пенсії слугувала відсутність висновку про причинний зв`язок військовослужбовця, є безпідставним, з огляду на те, що оспорюване рішення такого висновку не містить. Відповідачем лише зазначено перелік документів згідно підпункту 6 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, який необхідно подати особі для призначення пенсії відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Жодних аргументів щодо неприйняття поданих позивачкою документів відповідач не зазначив, та відмовив з формальних підстав.

При вирішенні спору суд також бере до уваги правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 17.12.2018 по справі № 509/4156/15-а, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого рішення. Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні.

Отже, суд перевіряє правомірність рішення суб`єкта владних повноважень виключно з підстав, зазначених у цьому рішенні. Суд не наділений повноваженнями підміняти суб`єкта владних повноважень та самостійно визначати інші підстави для прийняття рішення, ніж ті, що зазначені у спірному рішенні.

Зобов`язання судом відповідача призначити пенсію може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність інших підстав для відмови у призначенні пенсії, які передбачені законом.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки, а прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача виплатити позивачеві допомогу на поховання, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у її виплаті, може бути необґрунтованим.

Не реалізація управлінської функції адміністративним органом у даному конкретному випадку не дозволяє суду перебрати на себе виконання повноваження публічної адміністрації.

Отже, що стосується вимоги про зобов`язання відповідача призначити і виплати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до п. 5 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", то суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати належний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про призначення

При цьому, при повторному розгляді заяви відповідачем повинні бути враховані висновки цього судового рішення.

Вказаний правовий висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.012024 по справі № 480/4122/22.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі № 480/598/25 - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.08.2024 № 184050008624.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про дострокову пенсію за віком відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло