Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №240/2472/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/2472/26

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" до Житомирської митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 22.08.2025 № UA101000/2025/000165/1 про коригування митної вартості товару;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2025/000913.

В обґрунтування позову вказує, що оскаржене рішення відповідача про коригування митної вартості товару є незаконним та необґрунтованим, прийнятим Відповідачем без достатніх правових підстав та без урахування поданих позивачем документів на підтвердження митної вартості товару. Просить позов задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 27.01.2026 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 09.02.2026 (вх. від 10.02.2026). Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що за результатами перевірки документів встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (МД № 25UA100190557135U3 від 03.04.2025), у зв`язку з цим, митницею було виконано митні формальності та уважно проаналізовано подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи. Враховуючи, що документи, подані до митного оформлення, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена та, беручи до уваги той факт, що митна вартість схожих товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є значно вищою, митницею було витребувано додаткові документи на підтвердження митної вартості. За наслідком розгляду поданих декларантом документів, митний орган прийняв оскаржувані рішення. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, а представник відповідача - заперечення.

У період із 23.03.2026 по 06.04.2026 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" (Покупець) уклало Договір міжнародної купівлі-продажу №1-2019 із CV EXPORT DIRECT LTD (Продавець), за умовами якого:

п. 1.1. Відповідно до умов Договору Продавець постачає, а Покупець приймає та оплачує вживану техніку, обладнання та комплектуючих (далі - "Товари") на базисних умовах СІР (ІНКОТЕРМС 2010), якщо інше не передбачено відповідним Додатком до Договору, що являється невід`ємною частиною Договору.

п. 1.2. Конкретний перелік Товарів та їх ціна, що постачається за цим Договором зазначається додатками до цього договору.

п. 1.3. Строки постачання Товарів та інші умови, які не визначені текстом цього договору, визначаються додатками до нього.

п. 2.1. Ціна Товару вказується в додатках до Договору в англійських фунтах стерлінгів за одну одиницю Товару.

п. 7.1. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022.

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2024 між ТОВ "Інтерспецтехніка" та CV EXPORT DIRECT LTD підписано Додаток № 38 до Договору міжнародної купівлі-продажу № 1-2019 від 13.11.2019 (далі - Додаток № 38) у якому вказано про внесення змін до п. 7.1 Договору №1-2017 та продовження терміну дії Договору №1-2017 від 13.11.2019, до 31 грудня 2025 року. При цьому зазначено, що цей додаток укладено між ТОВ "Інтерспецтехніка" - замовник та CV EXPORT DIRECT LTD - виконавець.

Окрім того, у Додатку №41 від 15.08.2025 до Договору міжнародної купівлі-продажу № 1-2019 від 13.11.2019 вказано вартість товару.

З метою митного оформлення товару: Візки самохідні з електричним двигуном , оснащені підіймальним обладнанням, що використовуються для підйому людей на будівництві, монтажних (малярних) роботах, бувші у використанні: підйомники "Haulotte" самохідні ножничного типу підвищено ї прохідності Haulotte Star 10-1 Vertical Mast Lift с.н.: ME113972, рік виробництва:2015, позивачем було подано митну декларацію №25UA101020027984U8, в якій визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за ціною Контракту.

До митного оформленні було подано такі документи:

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 1935 від 15.08.2025

автотранспортна накладна №671102 від 15.08.2025

Декларацiя про походження товару №1935 15.08.2025

Платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 63 від 20.08.2025

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №80 від 20.08.2025

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1-2019 від 13.11.2019.

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №38 від 30.12.2024.

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №41 від 15.05.2025.

Договір про надання послуг митного брокера № 13/08-25 13.08.2025.

Договір (контракт) про перевезення №07/08 07.08.2025.

Копія митної декларації країни відправлення.

Житомирською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000165/1 від 22 серпня 2025 року, яким митну вартість Товарів визначено за резервним методом митної вартості, здійснено коригування вартості.

У рядку 33 рішення №UA101000/2025/000165/1 від 22 серпня 2025 року вказано:

Відповідно до преамбули Контракту №1-2019 від 13.11.2019 сторонами контракту є Постачальник (Supplier) - CV EXPORT DIRECT LIMITED та Покупець (Buyer) - ТОВ "ІНТЕРСПЕЦТЕХНІКА". Відповідно до п 1.1 Контракту Покупець (Supplier) (CV EXPORT DIRECT LIMITED) постачає, а Покупець (Buyer) (ТОВ "ІНТЕРСПЕЦТЕХНІКА") приймає та оплачує вживану техніку. Відповідно до п 1.2 Контракту конкретний перелік товарів та їх ціна, що постачається за цим договором зазначається у додатку до контракту.

До митної декларації долучено додаток до Контракту №1-2019 від 31.11.2019 від 12.08.2025 №38 відповідно до якого сторонами виступають «Виконавець» та «Замовник», що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину щодо надання послуг, виконання робіт, та не стосуватися даної поставки щодо купівлі продажу.

Відповідно до п 7.1 Контракту термін дії до 31.12.2022. Таким чином, якщо дана зовнішньоекономічна операція здійснюється за даним контрактом, то станом на 20.08.2025 сторони повинні були укласти додаткову угоду про продовження дії контракту. До митного оформлення додатково надано додаткову угоду №38 від 30.12.2024 про продовження терміну дії Контракту №1-2019 від 31.11.2019 до 31.12.2025, разом з тим сторонами даного доповнення виступають «Виконавець» та «Замовник», що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину щодо надання послуг, виконання робіт, та не стосуватися даної поставки щодо купівлі продажу.

Відповідно до п. 2.1 Контракту – ціна товару вказується в додатках до Договору в англійських фунтах стерлінгів за одну одиницю Товару. Наданий до митного оформлення додаток №41 від 15.08.2025 до договору міжнародної купівлі-продажу №1-2019 від 13.11.2019 не містить підписи сторін, що його уклали. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо справжності цього документа, що встановлює ціни на товар.

Товари задекларовано на умовах поставки FCA STOCK-ON-TEES. Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати («Інкотермс») за умовами поставки FCA поставка вважається виконаною, коли продавець передав товар у визначеному сторонами місці перевізникові або іншій особі зазначеному покупцем. ... Калькуляція транспортних витрат 20.08.2025 №80 за маршрутом Scotch Corner-Житомир не містить інформацію про товар, що транспортувався, його вагу. Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару. Крім того, вищевказаний рахунок містить посилання на заявку №89 від 07.08.2025 та договір № 07/08 від 07.08.2025, які до митного оформлення не надані.

Також, відповідно до гр. 20 митної декларації №25UA101020027984U8 умови поставки товару FCA STOCK-ON-TEES, що не відповідає відомостям зазначеним в автотранспортні накладній від 15.08.2025 №671102, відповідно до якої місцем завантаженням товару є Scotch Corner (Великобранія). Враховуючи те що завантаження товару було здійснено в Scotch Corner, а відповідно до умов поставок товар був переданий продавцем перевізнику в STOCK-ON-TEES то до митної вартості повинні включатись витрати на транспортування товару за маршрутом STOCK-ON-TEES - Scotch Corner відстань між якими 22 милі або ~35 км. Разом з тим, відомості про включення таких витрат до митної вартості відсутні. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Рахунок-фактура від 15.08.2025 № 1935 не підписана та не скріплена печаткою жодної особи, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару.

Митним органом прийнято картку відмови №UА101020/2025/000913 якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України).

Частиною 1 статті 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У ч. 2 ст. 58 МК України закріплено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Так у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач зазначає: "Відповідно до преамбули Контракту №1-2019 від 13.11.2019 сторонами контракту є Постачальник (Supplier) - CV EXPORT DIRECT LIMITED та Покупець (Buyer) - ТОВ "ІНТЕРСПЕЦТЕХНІКА". Відповідно до п 1.1 Контракту Покупець (Supplier) (CV EXPORT DIRECT LIMITED) постачає, а Покупець (Buyer) (ТОВ "ІНТЕРСПЕЦТЕХНІКА") приймає та оплачує вживану техніку. Відповідно до п.1.2 Контракту конкретний перелік товарів та їх ціна, що постачається за цим договором зазначається у додатку до контракту. До митної декларації долучено додаток до Контракту №1-2019 від 31.11.2019 від 12.08.2025 №38 відповідно до якого сторонами виступають «Виконавець» та «Замовник», що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину щодо надання послуг, виконання робіт, та не стосуватися даної поставки щодо купівлі продажу. Відповідно до п 7.1 Контракту термін дії до 31.12.2022. Таким чином, якщо дана зовнішньоекономічна операція здійснюється за даним контрактом, то станом на 20.08.2025 сторони повинні були укласти додаткову угоду про продовження дії контракту. До митного оформлення додатково надано додаткову угоду №38 від 30.12.2024 про продовження терміну дії Контракту №1-2019 від 31.11.2019 до 31.12.2025, разом з тим сторонами даного доповнення виступають «Виконавець» та «Замовник», що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину щодо надання послуг, виконання робіт, та не стосуватися даної поставки щодо купівлі продажу."

Суд зауважує, що оскаржуваному рішенні митного органу помилково зазначено дату Договору міжнародної купівлі-продажу (контракту) №1-2019, який було надано для підтвердження правильності визначення митної вартості товару, а саме замість вірного "13 листопада 2019 року" помилково зазначено "31 листопада 2019 року".

Подібна помилка у даті зроблено митним органом і щодо Додатку №38 до вказаного вище контракту (Договору міжнародної купівлі-продажу), оскільки вірною є "30 грудня 2024 року" (а.с. 77), а не "12.08.2025", як вказує відповідач.

Додатком № 38 до Договору міжнародної купівлі-продажу № 1-2019 від 13.11.2019 внесено зміни до п. 7.1 Договору №1-2017 в частині продовження терміну дії Договору №1-2017 від 13.11.2019, до 31 грудня 2025 року.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що митним органом не взято до уваги зміни, внесені до Контракту №1-2019 від 31.11.2019 Додатком від 30.12.2024 №38 з тих підстав, що сторонами у Додатку вказано «Виконавець» та «Замовник», а у Контракті сторонами є "постачальник" та "Покупець".

Суд вважає такі висновки митного органу безпідставними, оскільки у Додатку №38 від 30.12.2024 міститься чітка вказівка, що такий документ є Додатком до Договору міжнародної купівлі - продажу №1-2019 від 13 листопада 2019 року, сторонами у таких документах є ТОВ "ІНТЕРСПЕЦТЕХНІКА" та CV EXPORT DIRECT LIMITED, а зазначення «Виконавець» та «Замовник», а не "постачальник" та "Покупець" не свідчить про недійсність Додатку №38 від 30.12.2024 до Договору міжнародної купівлі - продажу №1-2019 від 13 листопада 2019 року.

Окрім того, Додаток №38 від 30.12.2024 до Договору міжнародної купівлі - продажу №1-2019 від 13 листопада 2019 року містить всі необхідні реквізити сторін, які дають змогу ідентифікувати сторін, що його підписали та уклали.

Отже, Додаток №38 від 30.12.2024 стосується Контракту №1-2019 від 13.11.2019, що свідчить на користь висновку, що доданими до митної декларації документами підтверджується продовження терміну дії Контракту №1-2019 від 13.11.2019 до 31.12.2025.

З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про помилковість оскаржуваного рішення в цій частині.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначає: "Рахунок-фактура від 15.08.2025 №1935 не підписана та не скріплена печаткою жодної особи, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару.

Судом при наданні правової оцінки висновкам митного органу в цій частині, зазначається, що в міжнародній практиці допускається застосування рахунків (invoice) без підпису особи. Рахунки (invoice), складені нерезидентами, що подаються під час здійснення митного контролю й оформлення товарів, можуть не містити підпису.

Інвойс, сформований продавцем, є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до його форми, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

У постанові від 16.04.2019 у справі № 815/6698/17 Верховний Суд вказав, що відсутність на специфікаціях до контракту печатки фірми-відправника, відсутності печатки та підпису відповідальної особи на інвойсі не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Крім того, відсутній підпис/печатка продавця в інвойсі по суті не є розбіжностями, оскільки даний документ не носить суперечностей з іншими поданими документами та відсутність підпису не впливає на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

Отже, відсутність підпису та печатки покупця на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів інвойсі, складеному нерезидентом, не є невідповідністю в поданих до митного оформлення документах, а тому не може бути підставою для відмови в митному оформленні товарів за першим методом.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначає: "Відповідно до п. 2.1 Контракту - ціна товару вказується в додатках до Договору в англійських фунтах стерлінгів за одну одиницю Товару. Наданий до митного оформлення додаток №41 від 15.08.2025 до договору міжнародної купівлі-продажу №1-2019 від 13.11.2019 не містить підписи сторін, що його уклали. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо справжності цього документа, що встановлює ціни на товар."

Відповідачем до відзиву додано копію доданого до митного оформлення товару додаток №41 від 15.08.2025 договору міжнародної купівлі-продажу №1-2019 від 13.11.2019, при дослідження змісту якого судом встановлено відсутність підпису сторін, що його уклади (а.с. 78).

При цьому, суд зазначає, що доданий до митного органу додаток №41 від 15.08.2025 договору міжнародної купівлі-продажу №1-2019 від 13.11.2019 містить інформацію, числові дані, що відповідають поданому інвойсу, митній декларації країни відправлення, та заявленій декларантом митній вартості.

Окрім того, суд зазначає, що у випадку виявлення подання до митного оформлення підроблених документів митниця зобов`язана розглянути питання про наявність порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, яка передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Разом з тим, посадові особи відповідача жодних дій, спрямованих на фіксацію порушення митних правил, передбачених цією статтею в діях позивача не здійснювали, що зайвий раз свідчить про надуманість вказаного зауваження.

Наведене свідчить про надуманість відповідного зауваження. Також відповідач не складав жодних протоколів про порушення митних правил у зв`язку із можливою підробкою документів чи повідомлення.

Разом з тим, у наданому позивачем до позову додатку №41 від 15.08.2025 договору міжнародної купівлі-продажу №1-2019 від 13.11.2019 містяться всі необхідні реквізити (підписи сторін, відтиски їх печаток) (а.с. 23).

При цьому, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.06.2020 по справі №809/1858/16, від 15.02.2022 по справі №826/12901/17, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про помилковість висновків митного органу в цій частині.

У оскаржуваному рішенні також зазначено: "Калькуляція транспортних витрат 20.08.2025 №80 за маршрутом Scotch Corner-Житомир не містить інформацію про товар, що транспортувався, його вагу. Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару. Крім того, вищевказаний рахунок містить посилання на заявку №89 від 07.08.2025 та договір № 07/08 від 07.08.2025, які до митного оформлення не надані."

"Також, відповідно до гр. 20 митної декларації №25UA101020027984U8 умови поставки товару FCA STOCK-ON-TEES, що не відповідає відомостям зазначеним в автотранспортні накладній від 15.08.2025 №671102, відповідно до якої місцем завантаженням товару є Scotch Corner (Великобранія). Враховуючи те що завантаження товару було здійснено в Scotch Corner, а відповідно до умов поставок товар був переданий продавцем перевізнику в STOCK-ON-TEES то до митної вартості повинні включатись витрати на транспортування товару за маршрутом STOCK-ON-TEES - Scotch Corner відстань між якими 22 милі або ~35 км. Разом з тим, відомості про включення таких витрат до митної вартості відсутні."

З матеріалів справи вбачається, що декларантом до митної декларації було додано:

Договір (контракт) перевезення вантажу автомобільним транспортом №07/08 від 07.08.2025 (а.с. 34);

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (калькуляція транспортних витрат) №80 від 20.08.2025 (а.с. 80 на звороті);

рахунок №63 від 20.08.2025 (а.с. 80);

CMR №671102.

Так у калькуляції транспортних витрат №80 від 20.08.2025 зазначено, що вартість транспортних витрат згідно договору Заявки №89 від 11.08.2025, Договору №07/08 від 07 серпня 2025 року, по перевезенню вантажу автомобілем НОМЕР_1 , н.п. НОМЕР_2 , згідно CMR №671102, за маршрутом Велика Британія, Scotch Corner - Україна, Житомир, 48324,00 грн. Інформація щодо вартості транспортних послуг міститься також у рахунку №63 від 20.08.2025.

У CMR №671102 міститься інформація про д.н.з транспортного засобу, який здійснював транспортування ( НОМЕР_2 , згідно CMR №671102), назву товару: Haulotte Star 10-1 Vertical Mast Lift с.н.: ME113972, stеrn 150 crane s/n 150217, маршрут Scotch Corner - Україна, їх вагу (а.с. 25).

Суд також зазначає, що калькуляція транспортних витрат від 20.08.2025 №80 містить посилання на CMR №671102, що свідчить про те, що калькуляція транспортних витрат від 20.08.2025 №80 в сукупності із CMR №671102 містить інформацію про товар, що транспортувався, його вагу.

При цьому, відповідач у оскаржуваному рішенні зазначає також про те, що відповідно до гр. 20 митної декларації №25UA101020027984U8 умови поставки товару FCA STOCK-ON-TEES, а тому "до митної вартості повинні включатись витрати на транспортування товару за маршрутом STOCK-ON-TEES - Scotch Corner відстань між якими 22 милі або ~35 км."

Однак, відповідачем не вказано джерело інформації щодо відстані за маршрутом STOCK-ON-TEES - Scotch Corner та не підтверджено її дійсність.

Окрім того, зідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У розділі III Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012, визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.

Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише договір про перевезення або фінансові га/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Окрім того, суд вважає безпідставними твердження митного органу про відсутність договору № 07/08 від 07.08.2025, оскільки у оскаржуваній картці відмови у митному оформленні товарів, серед документів, перевірку яких здійснено митним органом, вказано: "Договір (контракт) про перевезення, 07/08, 07.08.2025."

Отже, додані до митної декларації документи містять достатню та належну інформацію щодо транспортування товару від відправника до одержувача, вартість такого транспортування, тобто відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару та його навантаження базується на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а тому суд дійшов висновку про безпідставність рішення про коригування митної вартості товарів у цій частині.

З огляду на викладене, суд висновує, що митний орган жодним чином не обґрунтував яких складових митної вартості недостатньо для декларування товару за першим методом. Відповідач аргументовано не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За приписами статті 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Судом встановлено, що позивачем до митного оформлення згідно МД №25UA101020027984U8 було подано товар: візки самохідні з електричним двигуном , оснащені підіймальним обладнанням, що використовуються для підйому людей на будівництві, монтажних (малярних) роботах, бувші у використанні: підйомники "Haulotte" самохідні ножничного типу підвищено ї прохідності Haulotte Star 10-1 Vertical Mast Lift с.н.: ME113972, рік виробництва:2015.

При цьому, митним органом за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару з МД МД №25UA100190557135U3 від 03.04.2025 - 1.Обладнання для підіймання, а саме: Підйомник-платформа Haulotte модель Star 10-1 (торгова назва Star 10), з робочою платформою, яка піднімається стрілою колінчастого типу, самохідний, колісний, типу колінчастий, бувшого використання, рік виготовлення 2014, ідент./ серійний номер: ME113023, з електричним двигуном, робоча висота 9,95м, висота підйому робочої платформи 7,95м, макс. навантаження в платформі 200кг (підйом до 2 осіб), є таким, що був в експлуатації, в задовільному технічному стані, може використовуватися за своїм функціональним призначенням, фізичний знос 50%. Підйомник призначений для підіймання людей, ведення ремонтно-монтажних, будівельних робіт.Всього:1шт. Торгівельна марка: Haulotte Фірма-виробник: Haulotte Group, FR Країна виробництва: FR – 3452,99 GBP.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У ході розгляду справи, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд на підставі належних доказів дійшов до висновку, що позивачем подано до митного органу достатній пакету документ на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 22.08.2025 №UA101000/2025/000165/1 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Підставою для прийняття карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000913 є рішення про коригування митної вартості товарів від 22.08.2025 №UA101000/2025/000165/1, яке, як встановлено судом, є протиправним та підлягає скасуванню, а тому й прийнята на його підставі картка відмови також підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" (вул. Коростишівська, 2- Б, м. Житомир, 10007, ЄДРПОУ: 42990779) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 22.08.2025 № UA101000/2025/000165/1 про коригування митної вартості товару.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2025/000913.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" документально підтверджені судові витрати у сумі 2662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

13.04.26