Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №160/5843/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 рокуСправа №160/5843/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), у якій просить:

- визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у дому числі усунути формулювання «Не стали на військовий облік» та будь-які пов`язані з ним реєстрові позначки/статуси як такі, що внесені за відсутності протоколу та/або постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і без належних процесуальних документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу стало відомо про наявність щодо нього у військово-облікових даних/відомостях Реєстру формулювання «Не стали на військовий облік», що свідчить про фіксацію порушення правил військового обліку. Позивачу не вручалося жодних належних письмових повідомлень, повісток, вимог, не складалися та не вручалися протоколи про адміністративне правопорушення, не виносилися і не вручалися постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не надавалося будь-яких процесуальних документів, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення та правові підстави внесення позивача до Реєстру як порушника правил військового обліку. Спір у даній справі виник саме у зв`язку з внесенням (та/або утриманням) у Реєстрі відомостей про позивача як про особу, що нібито порушила правила військового обліку, без належної правової та процесуальної підстави. Внесення (та/або утримання) у Реєстрі відомостей про позивача як про порушника, за відсутності протоколу/постанови та доказів вручення будь-яких викликів/повісток, є протиправним також з огляду на ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 12.03.2026 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 12.03.2026 отримані відповідачем в системі «Електронний суд» 12.03.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується інформацією з електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв+» з позначкою «порушення правил військового обліку», дата уточнення даних 17.02.2026.

В графі «причина звернення до Нацполіції» зазначено «не уточнили дані до 16.07.2024», дата звернення 11.03.2025.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції від 17.01.2025).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону №2232-XII).

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно із ч. 6 ст. 2 Закону №2232-XII, одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період

Верховна Рада України 11.04.2024 прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18.05.2024.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03.03.2022 №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним, що підтверджується військово-обліковим документом «Резерв+».

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону №2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Так, абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані по 16.07.2024 (включно), а саме:

шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;

шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;

через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною 3 ст. 12 Закону № 1951-VIII встановлено, що персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Згідно з п. 201 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIIІ до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Натомість до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервістів належать відомості про виконання військового обов`язку (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1951-VIII).

Таким чином, відомості про виконання позивачем військового обов`язку, зокрема про неуточнення персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто до 16.07.2024, відноситься до службової інформації.

Суд встановив, що згідно з військово-обліковим документом, сформованими 17.02.2026 через мобільний застосунок «Резерв+», позивач не уточнив до 16.07.2024 свої персональні дані.

Відповідно до облікової картки позивача у зв`язку не уточненням вчасно облікових даних відповідач 11.03.2025 звернувся до органу Національної поліції із поданням про його доставку.

Позивач в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ свої персональні дані, чим порушив вимоги абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: будучи військовозобов`язаним протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, мав обов`язок уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, проте без поважних причин не оновив дані.

Відповідно до порядку функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 10.05.2024 №523, під час автоматичного формування електронного звернення до органів національної поліції та після підписання національною поліцією такого звернення, у військовозобов`язаних в електронному кабінеті (застосунку Резерв+) автоматично відображається позначка «порушення правил військового обліку» з червоною стрічкою.

Виходячи з викладеного, позначка «порушення правил військового обліку» відображаються автоматично після звернення до органів національної поліції та не може бути прибрана органом ведення Реєстру.

Однак суд звертає увагу позивача, що самі по собі відомості про порушення правил військового обліку не є тотожними відомостями про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього суд звертає увагу, що самі відомості про порушення правил військового обліку, які відображаються у військово-обліковому документі позивача та на які посилається позивач у позові, не свідчать про вчинення відповідачем протиправних дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно позивача.

Таким чином, суд робить висновок, що доводи позивача, що виключно наявність протоколу про адміністративне правопорушення є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення військового обліку, є безпідставними та не свідчать про протиправність дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем.

З викладеного слідує, що відповідач правомірно вніс в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів службові дані про невиконання позивачем обов`язку щодо оновлення персональних даних до 16.07.2024, які в подальшому відобразилась у мобільному застосунку «Резерв+» у формі відмітки «Порушення правил військового обліку».

Суд зауважує, що вказана відмітка не свідчить про наявність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а лише відображає наявність у вказаному реєстрі відомостей про невиконання позивачем обов`язку щодо своєчасного оновлення персональних даних у відповідному реєстрі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, робить висновок, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський