Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №160/24114/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 рокуСправа №160/24114/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування ОСОБА_1 додаткової вислуги років з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року для обчислення відсоткового показника основного розміру грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії із урахуванням додаткової вислуги років з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року у розмірі 88% грошового забезпечення з моменту отримання розрахунку вислуги років від 25.02.2025 року (особистий номер Р-057426).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправні дії відповідача щодо відмови врахувати додаткову вислугу років з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року та тим самим збільшити основний розмір грошового забезпечення з 76 до 88 %.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає про дискреційний характер дій під час обчислення пенсії.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 13.05.2008 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. Станом на момент призначення пенсії її основний розмір визначався виходячи із 76% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджено протокол призначення пенсії.

Відповідачем не заперечується, що при призначенні пенсії розрахунок вислугу років здійснений без стажу в органах внутрішніх справи у ГУМВС період служби в установі ЯЭ 308/89 (наразі ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89) з 11.10.1983 по 30.11.1987.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року у справі №160/22786/24, яке набрало законної сили 28.01.2025 року, позовні вимоги позивача задоволено та зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу в органах внутрішніх справ у ГУМВС період служби в установі ЯЭ 308/89 (наразі ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року та здійснити перерахунок стажу за вислугу років з врахуванням цього стажу.

Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року у справі №160/22786/24 здійснено перерахунок вислуги років для призначення пенсії з урахуванням періоду служби.

Згідно із розрахунком вислуги років від 25.02.2025 року (особистий номер Р-057426), вислуга років згідно із розрахунком на 13.05.2008 року становить – 31 рік 02 місяці 26 днів.

Означений розрахунок надісланий на адресу відповідача супровідним листом від 28.02.2025 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив врахувати додаткову вислугу років з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років у розмірі 88 % грошового забезпечення.

Утім, листом від 04.04.2025 року відповідач відмовив у вчиненні цих дій, посилавшись на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року у справі №160/22786/24 не зобов`язано Управління вчинити будь-які дії, а тому підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.

Вважаючи протиправну бездіяльність відповідача щодо неврахування додаткової вислуги років, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ та військовослужбовців, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі за текстом - Закон № 2262).

Відповідно до частин 3, 4 статті 2 Закону № 2262-ХІІ пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Зазначений у частині 3 цієї статті порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, прийнятих на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців (частина друга статті 51 Закону).

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що пенсіонерам, яким призначена пенсія на підставі Закону та які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, мають право на перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням додаткової вислуги років від часу такого призову на військову службу до дня фактичного звільнення. Згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі за текстом - Порядок № 393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту (абз. 2 п. 1 Порядку).

Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ (станом на момент призначення пенсії позивачеві) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Судом встановлено, що основний розмір пенсії позивача обчислюється виходячи із 76% відповідних сум грошового забезпечення за 27 років вислуги, де 55% за 20 років (звільнений за віком) та 21 % (7*3%) за 7 років понад 20 років.

Призначаючи пенсію, відповідач здійснив розрахунок вислугу років здійснений без стажу в органах внутрішніх справи у ГУМВС період служби в установі ЯЭ 308/89 (наразі ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89) з 11.10.1983 по 30.11.1987.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року у справі №160/22786/24, яке набрало законної сили 28.01.2025 року, позовні вимоги позивача задоволено та зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу в органах внутрішніх справ у ГУМВС період служби в установі ЯЭ 308/89 (наразі ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року та здійснити перерахунок стажу за вислугу років з врахуванням цього стажу.

Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року у справі №160/22786/24 здійснено перерахунок вислуги років для призначення пенсії з урахуванням періоду служби.

Згідно із розрахунком вислуги років від 25.02.2025 року (особистий номер Р-057426), вислуга років згідно із розрахунком на 13.05.2008 року становить – 31 рік 02 місяці 26 днів.

Враховуючи означений розрахунок, після його отримання, відповідач мав врахувати додаткову вислугу років та збільшити основний розмір позивача до 88% за 31 рік вислуги, де 55% за 20 років (звільнений за віком) та 33 % (11*3%) за 11 років понад 20 років.

Натомість відповідачем таких дій не вчинено, що свідчить про допущення ним протиправних дій.

При цьому, судом встановлено, що станом на момент призначення пенсії позивачеві, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює також Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1(далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Отже, перерахунок пенсії позивача має бути проведено на підставі його заяви та додаткових документів, про що зазначено у статті 63 Закону № 2262-ХІІ, при цьому перелік додаткових документів є законодавчо встановленим.

Як установлено частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з Рішенням ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

За встановлених у цій справі обставин суд доходить висновку, що зобов`язання відповідача здійснювати позивачеві виплату пенсії із урахуванням додаткової вислуги років з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року у розмірі 88% грошового забезпечення з моменту отримання розрахунку вислуги років від 25.02.2025 року (особистий номер Р-057426) буде ефективним способом відновлення порушених прав позивача та гарантією того, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.

При цьому, у спірному випадку, реалізуючи свої владні повноваження, пенсійний орган, обираючи одне із альтернативних рішень, прийшов до висновку про те, що позивач не має право на обрахунку основного розміру грошового забезпечення з урахуванням додаткової вислуги років. Тобто, відповідачем реалізовано свої дискреційні повноваження шляхом відмови у вчиненні цих дій.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування ОСОБА_1 додаткової вислуги років з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року для обчислення відсоткового показника основного розміру грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії із урахуванням додаткової вислуги років з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року у розмірі 88% грошового забезпечення з моменту отримання розрахунку вислуги років від 25.02.2025 року (особистий номер Р-057426).

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1221,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна